0

«Большой сбор»

Трумпет грає джаз. Діззи Гіллеспі

Трумпет грає джаз. Діззи Гіллеспі

У «виробничих» структурах, де значна частина елементів може дозволити собі займатися різними дурницями та на тривалий час кудись зникати з робочого місця існує інститут великого збору. Може це й не  так, але чомусь вважається, що великий збір прийшов з радянського війсково-морського флоту. Там «большой сбор» навіть прописаний у корабельному статуті, оскільки обумовлений виробничою необхідністю. Цей інститут в різних середовищах може мати різні назви, але суть його одна –  оголосити збір, бажано несподівано, і тонізувати всіх нехлюїв. Після цього всі розходяться і займаються тим самим, тобто нічим.

Може хто пригадує, для оголошення зібрання в радянському піонерському таборі використовували барабанщика або сурмача. Щось подібне було і в царській російській армії та флоті. Напевно існували і якісь інші методи подачі сигналів.

На радянському флоті роль умовного сурмача часто виконував якийсь телепень – незграбне тілесне створіння нерідко з дрібними крапельками поту на носі у стані спокою та підтягнутими під пахви штанцями. Це створіння було нездатне до іншої роботи, окрім, як щось інколи продудіти або комусь підіграти. На «краснознамьонному Тіхоокеанскому флоті» таких телепнів називали воєнно-морскімі уйо@іщамі. Ні, ну як казали, так казали. В американців морські котики, на радянському флоті – уйо@іща. Тут нічого не зробиш.

Звичайно в Україні, в ХХІ столітті, уже ніхто не трубить і не відбиває у барабани паличками, але від «большіх сборів» ще не відмовилися. Ну, зрозуміло чому. Слава Богу є кому роками ходити один одному поза плечі, імітуючи роботу та й не бракує бажаючих надути щоки та продудіти, якщо треба.

24 листопада голова Верховної Ради України підписав постанову про проведення парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні», які мають відбутися 16 грудня. На слухання мають прибути представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, профільних міжнародних організацій, науковців та експертів.

Кабінету Міністрів України до 8 грудня 2015 року треба підготувати і подати до Верховної Ради України тиражовані для народних депутатів України інформаційно-аналітичні матеріали щодо питання парламентських слухань та відповідні пропозиції до рекомендацій парламентських слухань, визначити доповідача із зазначеного питання.

Національній телекомпанії України та Національній радіокомпанії України за участю Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України треба буде забезпечити в установленому порядку пряму трансляцію парламентських слухань на Першому загальнонаціональному каналі Національної телекомпанії України та Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України.

Треба розуміти, що це і є обіцяний черговий початок реформ. Не зрозуміло лише що слухають, кого слухають, хто слухає і для чого це все.

Ось хто очікує від міністра ОЗ чогось нового? Вкотре слухати про автономізацію? Ну не важливо – потрібна нам автономізаці чи не потрібна, погана вона чи добра – її не підтримують політики. Або змінюйте концепцію реформ, або переконуйте політиків, або міняйте їх.

Далі. Кого ми зібралися слухати? Наскільки відомо, двічі відставлений міністр ще на початку своєї реформаторської діяльності був політичним сиротою – не належав жодній політичній партії. Всі якось від нього дистанціювалися. Кого сьогодні представляє Олександр Квіташвілі взагалі невідомо. З огляду останньої резонансної заяви Миколи Томенка (депутата від БПП) про зовнішнє управління, цілком ймовірно, що пан Сандро представляє технічну місію МВФ або компанію Кока-Кола. Але кого конкретно – нам не відомо. Давайте погодимося, що безхозний, у політичному сенсі, міністр не може представляти медичну реформу. Так ми хоч будемо знати, що відповідальність в сфері медицини несе Кока-Кола і ми більше за неї «не проголосуємо». Якщо господар Квіташвілі МВФ, то ми маємо розуміти, що реформа є нашою платою за кредити цієї фінансової структури.

Ну й нарешті, хто це все має слухати та який толк з цього слухання? Люди, котрі приїдуть уже все це чули не раз. Ну приїхали, послухали. Далі, що? Серед запрошених, до речі, будуть притомні люди. І вони не раз висловлювали свої справедливі зауваження. Але яка реакція на них?

Коли ми нарешті зрозуміємо, що все вирішується політиками. Має щось сказати Сисоєнко, нехай виходить за трибуну та каже. Має щось сказати Богомолець – будь ласка. Колись хтось чув у ВР щось «внятне» від цих людей? Хтось з них може назвав реальні проблеми чи має цілісну картину ситуації? Чи ми думаємо, що депутатам ВРУ їм за весь цей час нічого було сказати, а коли з усієї країни з’їдеться люд вони нарешті щось скажуть. Ці політики не мають впливу у себе у фракціях. Те саме стосується Квіташвілі. На кого може впливати цей чоловік, який навіть не політик? Чим він відрізняється від Олени Макеєвої з ініціативами по ПДВ?

Треба розуміти, що в рамках так званої другої Української Республіки не буде ніяких реформ. Тих реформ, які потрібних людям. Всі зміни, котрі намагаються провести сьогоднішні реформатори, спрямовані на підтримку олігархічно-люмпенівської системи. Діяльність цих людей завжди буде в рамках глобальних завдань – перекладання відповідальності на рабів, утримання в рабстві існуючих та виховання нових рабів. І не треба думати, що дєдушка Сорос, філантроп всіх часів та народів, або умовна корпорація Кока-Кола не вписуються у цей глобальний тренд.

Зміна системи і модернізація – це різні категорії, а не гра слів. Будь-яка модернізація завжди спрямована на підтримку існуючої системи. Тому модернізація в наших умовах – це зло, оскільки модернізація – це осучаснення рабства. Друга Українська республіка на більше не здатна. Для того, щоб вийти на інший рівень, треба осягнути, що таке система і які її пороки.

Але що багато говорити, сурмач надув щоки та продудів. Треба привести у тонус всіх бовдурів і йолопів. Потрібні нові активності для задурювання голів.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.