0

«Інститут серця»: «еліта»

Конфлікт навколо вибрів в «Інституті серця», який розгорівся 14 грудня, закінчився переобранням Бориса Тодурова генеральним директором 18 грудня. На свято демократії прибула сила силенна спостерігачів у тому числі мер Києва Віталій Кличко, представник президента у Верховній Раді Ірина Луценка та інші члени «Політбюро», які зафіксували 22 голоси «за» та 0 «проти». Після отримання привітань та виголошення переможних промов наступного дня уся команда переможців разом з Борисом Тодуровим вирішила відсвяткувати подію «по телевізору». Але чомусь не на «5 каналі» Петра Олексійовича і навіть не на «Першому національному» (подія ж таки загальнонаціонального масштабу), а на ригівському «NEWS ONE». «Соупаденіє?» Не думаю.

Але менше з тим. З’ясування стосунків між Тодуровим та С14 виявилося дуже гарною суспільною провокацією, яка виконала свого роду функцію пірогеналу або гоновакцини, візуалізувавши дуже багато медичних та парамедичних проблем, які ретельно маскувалися словоблуддям і які давно потрібно було обговорити, але все не випадала нагода. Упускати цю нагоду було б дуже неправильно. Поки визріває два 2-3 тексти.  Перший допис буде присвячений проблемі медичної еліти.

На «TRIGGER» ми не раз торкалися цієї проблеми, але поведінка медичного істеблішменту показує, що ніяких позитивних зрушень, на жаль, не відбулося – медичні світила вперто продовжують доводити суспільству, що не мають ніякого відношення до еліти. Такий висновок дає підстави зробити промова професора Тодурова та реакція на неї присутніх лікарів на ток-шоу «Український формат», у якій Борис Михайлович розставив усі крапки над «і», пояснюючи інцидент з перебуванням у клініці бандита Юрія Крисіна.

Для того, аби довести твердження про неелітність пропоную лікарям набратися дуже небагато терпіння, можливо відірватися від пошуку наукових статей на «Medscape» чи «Elsevier» і ознайомитися більш детально з «творчістю» Юрія Крисіна – голови банди «тітушок», яка вбивала людей у кінці 2013 початку 2014 року. Це буде не менш цікаво, ніж перегляд «95 кварталу».

Отже, Юрій Крисін з’явися у Києві приблизно десять років тому, переїхавши з Горлівки, Донецької області. Його ім’я пов’язують з нардепом від партії регіонів Юрою Єнакієвським «в міру» Юрій Іванющенко. До 2013 року Крисін працював в охоронній фірмі і займався рейдерством. У 2010 році він з вогнепальної зброї вбиває когось зі своїх колег під час суперечки. Справу перекваліфіковують у ненавмисне вбивство і Крисіна карають… трьома роками умовно.

Широкому загалу горлівський гопник стає відомим після вбивства журналіста газети «Вєсті» В’ячеслава Веремія 18 лютого 2014 року на розі Великої Житомирської та Володимирської, біля Київського главка МВС. Автомобіль, у якому їхав журналіст, зупинила група бандитів вибухпакетом. Веремія витягнули з машини і почали бити палицями за те, що він вирішив зняти на телефон групу людей озброєну бейсбольними бітами. Один з «тітушок» вистрілив в Веремія з пістолета, а Крисін бив бітою. Міліція спокійно спостерігала за подіями.

У березні 2014-го Крисина затримали в спортзалі на Печерську. У СІЗО він зізнався, що отримував 20 тисяч доларів за «комплекс послуг» по Майдану. Але уже за місяць, у кінці квітня, адвокат та дружина ув’язненого поскаржились на погрози Крисіну, які нібито надходили від таких самих ув’язнених. Українська правоохоронна система вирішила, що з метою збереження життя підозрюваного потрібно помістити під домашній арешт, який у серпні змінили на особисте зобов’язання. Але це ще не все, Крисіну під цим соусом надають державну охорону. Починаючи з 2015 року під наглядом державної охорони Юрій Крисін скоює кілька злочинів, два з яких зафіксували (побиття маршрутників та напад автозаправку), і по одному з яких його засудили на 3 роки умовно. Незважаючи на це він продовжує перебувати на волі і з’являється на судові засідання по справі вбивства Веремія. У кінці грудня 2017 року «Шреку» (поганяло Крисіна) врешті виносять по вбивству Веремія – 4 роки умовно, перекваліфікувавши справу у хуліганство, враховуючи наявність двох дітей та щире (!) розкаяння. І, ще одне, при зміні запобіжних заходів за ці три роки судді посилалися на позитивні характеристики з попереднього місця роботи.

Безперечно, така «справедливість» сколихнула громадськість і по справі Веремія була подана апеляція на вирок, розгляд якої було призначено на 1 березня. Але у 20-х числах лютого у Крисіна завідувачка дитячим відділенням «Інституту серця» Ірина Аксьонова знайшла тяжку серцеву патологію, яку можливо лікувати виключно на найвищому рівні. 26 лютого у відділення прийшли члени С14 і облили хворого зеленкою. Після чого Крисін видужав, отримав 5 років реального терміну і більше на серце не скаржиться. І що цікаво, під час відвідування С14 відео- та фотокамери зафіксували біля громадянина Крисіна відвідувача. Ним виявився, ви не повірите, чоловік завідувачки дитячого відділення “Інституту серця” Максим Івасенко, за якого зовсім недавно вона вийшла заміж. Ще раз і дуже уважно. Ірина Аксьонова вийшла заміж за мужчину, другом якого є Юрій Крисін. Це ми плавно так підходимо до елітності лікарської професії. Мабуть, Ірина та Максим познайомилися в бібліотеці читальної зали, а Максим з Юрієм на науково-практичній конференції, ну або в театрі.

Продовжуємо розвивати хворобливу уяву. Переконаний, що хто такий Юрій Крисін професор Тодуров дізнався ще у лютому 2018 року, коли С14 рясно поливали тричі несудимому обличчя зеленкою в рамках терапії EX JUVANTIBUS. Однак незважаючи на це Борис Михайлович 19 грудня на ригівському «NEWS ONE» зробив ставку на тому, що просто не знає Юрія Крисіна і щиро радий, що йому «впаяли» термін ув’язнення, побіжно так, неакцентовано,  відзначивши, що «ну, попросили», було діло. Ну з ким не буває. Борисе Михайловичу, так у цьому «попросили» і вся справа. Ви не повірите, але суспільству дуже цікаво: «хто попросив?», «кого попросили?», а саме головне – «про що попросили». Я розумію, що на ригівському «NEWS ONE», цього пояснювати не треба, але всім іншим дуже цікаво отримати відповіді саме на ці запитання.

В Україні інститут «прохань» розвинутий як ніякий інший. Це абсолютно природно для феодальних стосунків. Тому люди рівня Бориса Тодурова, ще до того, як прохач відкриє рота уже розуміють про що попросять.

Але суспільство так і не зрозуміло – Крисіна попросили покласти з тяжкою серцевою патологією в «Інститут серця» без направлення сімейного лікаря? Чи Крисіна попросили покласти в «Інститут серця» без серцевої патології для того, щоб там її довго шукали, чи для того щоб її придумали? Борисе Михайловичу, ви можете довести суспільству, що Крисіна госпіталізували у заклад найвищого рівня із захворюванням серця, яке має лікуватися саме там? До речі, якщо лікарі «поза політикою», то чому ніхто з аполітичних не поцікавився як там засуджений в тюрмі без оперативного втручання?

Ну і вишенька на тортик. Покійний журналіст Веремій працював у газеті «Вєсті», а до цього у газеті «Сегодня». Обидві газети не відрізнялися проукраїнською позицією та не підтримували революцію Гідності. Як зазначають відкриті джерела публікації В’ячеслава Веремія відображали редакційну політику видання, у якому він працював. Складно сказати, яке редакційне завдання виконував у ту ніч Веремій, але з повною упевненістю можна сказати, що відкрито вести відеозйомку «тітушок» міг або божевільний, або той, хто переплутав донецьких гопників з майданівцями. Під час акції  на Майдані Незалежності, який відбувся 25 грудня 2017 року у знак протесту проти несправедливого вироку, один з лідерів С14 Євген Карась в перепалці з Ігорем Гужвою вигукнув (див. відео на 16хв 40 сек), що Крисін з бандою убили Веремія лише тому, що переплутали його з майданівцем. До цього треба додати, що сам Веремій переплутав майданівців з палками з гопниками з бітами, яких захищала газета «Вєсті», тому й дозволив собі знімати відкрито.

Отже, свої вбили свого на очах у міліціонерів, оскільки ті вважали, що гопники вбивають того, кого треба. Тому дуже хочеться запитати у Дмитра Гордона, який гучніше всіх називає С14 «тітушками», чи стали б «тітушки» витрачати свій час на встановлення справедливості, якби майданівці вбили свого ж журналіста, який їх знімав на камеру? І таку позицію займає провідний журналіст країни.

Так ось, регіонали вбивають журналіста, який працював в газеті, яка обслуговувала регіоналів. Вбивцю намагаються покарати з протилежного табору. Але регіонали в особі певних представників правоохоронної системи, а також чоловіка завідувачки дитячого відділення Максима Івасенка намагаються цьому перешкодити. Медична і парамедична спільнота у повному складі не бачить ніяких проблем, що журналіста вбили за спробу зйомки. Всі намагаються зберегти гарні стосунки з Борисом Тодуровим на перспективу можливості оперативного лікування серцевої патології. Лікарі обирають життя. Не проблема.

Але еліта тим і відрізняється від плебеїв, що у неї честь, гідність, справедливість вище життя. Життя є найвищою цінністю у плебеїв, тому лікарям не треба ображатися, що їх не вважають елітою. Ви виграли війну за «Інститут серця», ви виграли бій за своє життя і свій комфорт, але ви залишились плебеями в очах суспільства. Не треба думати, що ніхто нічого не помітив, і ніхто нічого не зрозумів.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.