0

Для чого держава сімейних лікарів перетворює на підприємців?

0dcdd8dce66072c86dbdc488c4fa8d6bНа доленосному засіданні уряду 30 листопада Володимир Гройсман не лише розкритикував попередників, але й означив рік старту реальних реформ в медичній сфері – 2011 рік. Така конкретика чітко вказує, що попередниками реформ був не Олександр Квіташвілі та Саша Павленко, а також не Олег Мусій, а міністри Ємець, Аніщенко та Богатирьова. Щоправда, якщо бути більш коректним, то «папердніками» були Азаров та безпосередній ідеолог та куратор реформ Ірина Акімова.

Зараз люди з табору Акімової ображаються, що Володимир Гройсман не оцінив їхню «велику» роботу, яку позитивно оцінили ВООЗ та сам інститут стратегічних досліджень МОЗ. Не применшуючи авторитету перерахованих поважних організацій хочеться зазначити, що оцінку реформам дають не експерти ВООЗ і не «стратеги» інституту стратегічних досліджень, а громадяни країни в яких ці реформи проводяться. Важливо розуміти, що прем’єру Гройсману абсолютно не потрібна медицина. Йому просто не пощастило. Він перший прем’єр-міністр, який змушений взяти під особистий контроль охорону здоров’я, оскільки Азаров та Яценюк довели ситуацію до загрози соціального вибуху. Але це зовсім не означає, що стратегічна антигуманна лінія «партії» зазнала якихось змін. Просто треба взяти передишку і кинути 3 200 грн, інакше з лікарень розійдуться санітарки та медсестри, що паралізує роботу лікувальних закладів. У мене є достовірна інформація, що з 8 ставок санітарок стаціонарного реанімаційного відділення вакантними є 6, а 2 санітарки на відділення не можуть перекрити чергування. Медсестри також масово звільняються і виїжджають.

Розуміючи, що головним архітектором медичних реформ було та є міністерство фінансів та економічний блок уряду дуже цікаво порівняти Ірину Акімову та Олександра Данилюка. Як ви думаєте яка між цими людьми різниця? А різниця є. Ірина Акімова пропонувала громадянам вслухатись і вдуматись, а Олесандр Данилюк, в особі Сергія Марченка та Павла Ковтонюка, пропонує повірити та оцінити. Перша пропонувала вслухатись у 40 млрд грн. – сума зведеного бюджету країни на ОЗ, другий повірити у 420 тис грн. – сума, яку сімейний лікар буде заводити в ЦПМСД за 1 рік.  

Дуже цікаво, що пацієнту пропонується уявити та оцінити ймовірну заробітну плату лікаря, який буде його лікувати. Зараз річний дохід у терапевта 50 тис грн., а це ж 420 тис, порахуйте, кажуть чиновники. Тільки рахувати насправді нічого. Ніхто не пояснює чим лікуватимуть і за що діагностуватимуть. А це не зайві питання, якщо врахувати, що на первинному рівні держава планує лікувати 80% всього і всіх. Схоже, що наші реформатори погано уявляють, що собою уявляє сучасний сімейний лікар. А уявляє він собою людину, яка має фонендоскоп, білий халат та тонометр. Причім перших два елемента він купив за власні кошти.

Одне питання розповідати, що фінансування за системою Семашко є нераціональним і неправильним, а інша справа підійти до конкретики. Ми чули багато критики, що держава просто написала 49 ст КУ і обіцяє лікувати все, і це погано. Але як прийшлося до справи, то з’ясувалося, що держава обіцяє також лікувати все у всіх, але за 210 грн на рік  у людей з фонендоскопом та тонометром. Конкретика це насправді небезпечна річ.

Після того, як розвіялася димова завіса з неологізмів, використаних в презентаціях грантоїдів,  з’ясувалося, що тепер ми фінансуємо не стіни, а послугу. Тільки послугою виявилися контракти. Контракти ні про що.

Поки справа не дійшла до реалізації та візуалізації, можна журналістам показувати 420 тисяч грн. і пропонувати їм уявити яка буде зарплата у терапевта. Але дуже скоро весь фокус уваги буде спрямовано на цифру 210 грн, яку реформатори необачно засвітили для формування цифри з метою окозамилювання. І тоді всі зрозуміють, що для пацієнта нічого не міняється. Він як витрачав з пенсії свої 150 грн на місяць на лікування та оплачував аналізи, так і робитиме це далі. І ніякі 210 грн, які держава передала на нього адміністрації ЦПМСД йому не допоможуть, оскільки більше половини з цих грошей піде на зарплату дільничного, зарплату медсестри та санітарок, утримання приміщення та оплату комунальних послуг. А кубометр газу для лікувальних закладів в нашій країні завжди був у рази дорожчий у порівннянні з тарифом  для населення. До речі, дуже цікаво, яка нині вартість газу для лікарень після того як на весні цього року запроваджений єдиний тариф для всіх. Не вже так само 6,89 грн?

Однак окрім 210 грн, які більше стосуються пацієнта, в цій історії є ще один момент, реалізація якого принесе багато сюрпризів дільничним терапевтам. Мало хто звертає увагу на одну дуже цікаву річ – людей у білих халатах в ЦПМСД мають перетворити на підприємців. Причім про це МОЗ говорить як доконаний факт. Не будемо торкатися юридичних аспектів питання,  в нашій країні ігнорується все, у тому числі Конституція. Очевидно, що лікарі первинки стануть ФОПами – суб’єктами ринку попри всі правові проблеми.

Мене завжди дивувало з якої метою держава так наполегливо хоче зробити з дільничних терапевтів приватних підприємців. Якщо тверезо розібратися в ситуації, то це абсолютно алогічна дія. Відповідно до концепції реформування фінансування бюджетні кошти перерозподілятимуться на первинний рівень. За планами реформаторів тарифікацію послуг на первинному рівні робити немає сенсу, оскільки, увага, всі послуги не первинному рівні мають надаватися громадянам безкоштовно! Тобто на первинному рівні планується повний соціалізм. У зв’язку з цим виникає просте питання, а що там мають робити підприємці? Для чого на первинному рівні суб’єкти ринку, коли там все роздається безкоштовно?

Але це ще не все. На сьогодні є доконаним фактом відсутність бажаючих оплачувати в університеті контрактну форму навчання з метою здобуття такого фаху як сімейний лікар. На сьогодні відсутні бажаючі добровільно йти працювати сімейними лікарями студенти за навчання яких платить держава. Жодний університет України не скористався своїми самоврядними повноваженнями і не відкрив факультетів з сімейної медицини. Натомість одразу були відкриті стоматологічні та фармацевтичні факультети. Всі ці дані є прямим індикатором ринкової непотрібності сімейної медицини, ну добре, нехай дільничної терапії. Виникає питання: якщо дільничні терапевти (сімейні лікарі) не потрібні на ринку, то для чого їх робити суб’єктами ринку. Чи може ФОП (фізична особа підприємець) уже не вважається суб’єктом ринку. Сьогодні наші технічні ВУЗи за інерцією випускають в ринок фахівців. Вважатимемо це перехідним етапом і тимчасовим непорозумінням, але технічні ВУЗи не мають інституту державного розподілу. Увага, державного розподілу в ринок. Це явна аномалія мислення і повне не розуміння нічого в житті, а не те що у якихось науках.

Без перебільшення ми стоїмо на порозі грандіозного відкриття – формування приватного підприємця державою в адміністративний спосіб шляхом надання йому бюджетних коштів. Такого способу отримання ринкової суб’єктності світ поки не бачив. Очевидно, що ми будемо першими.

Також очевидно, що ступінь деградації економічної освіти та держуправління  сягнув такої глибини, що вищі державні посадовці не розуміють, що підприємець це не почесний статус який присвоюється державою. Підприємець – це людина, яка доводить потрібність ринку. Ні більше, ні менше. Підприємець – це не потрібність державі. Люди, які потрібні державі називаються державними службовцями. Їх потрібність соціуму періодично піддається ревізії. Очевидно, що настав час такої ревізії. І ця ревізія може бути проведена вивченням громадської думки, соцопитуванням, місцевим чи загальнодержавним референдумом, здійсненням громадського контролю, контролем квазідержавних інститутів, зрештою якимось аналогом «Госплану» тощо. Ну, це якщо профілактика та піклування про всіх є справою державною. А саме так позиціонують це все реформатори. Якщо ж це справа не державна, то ситуацію насправді слід форматувати ринком. Насправді ревізію потрібно проводити цим універсальним інструментом. Але треба розуміти, що ринок може помилятися. Його рішення залежить від нормативно-ціннісних орієнтирів суспільства.

Ми виступаємо за форматування ринком, оскільки нормативно-ціннісні орієнтири народу – основи соціальної піраміди, є вищими, аніж цінності її верхівки – вищої політичної влади. І як це не дивно профілактика і турбота про всіх, краще почуватимуться у ринку. Але в нашій країні завести ринок на первинний рівень надскладна задача і не відомо чи її потрібно вирішувати.

Якщо йти цим тернистим шляхом, то треба для початку демонополізувати і роздати медичну власність лікарям ЦПМСД. Лікарі самі формують ціни на свої послуги, потім виставляють рахунки державі. Держава дивиться на це все, вивчає і приймає рішення щодо переліку послуг за які вона платить та визначається щодо відсотку відшкодування. Проблема у тому, що ринок терапевтичної допомоги є дуже суб’єктивний і мало контрольований в плані шахрайства. Але навіть такий ринок одразу покаже, що приблизно 50% сімейних лікарів по країні просто не потрібні. Насправді на первинний рівень звертається не більше 20% населення. Причім з них половина за педіатричною допомогою. Але для цього щоб це з’ясувати не потрібно ніяких ФОПів і ринку. Все це можна перевірити та з’ясувати у інший спосіб. Головне щоб висновки були зроблені правильні. А висновки наступні. Низький відсоток звернень до лікарів первинки пояснюється бідністю населення та бідністю самих лікарів.

Те, що робить влада, чи намагається робити, не має ніякого відношення до форматування ринком. Передусім з причини його відсутності. Диференційована роздача бюджетних коштів за укладеними порожніми договорами не має нічого спільного з ринком. Суб’єктом ринку може стати особа, яка має фінансову, майнову та юридичну незалежність. Якщо просто в податковій оформитись ФОПом, то це ще не означає, що лікар став підприємцем. Для того щоб вийти у ринок цього не достатньо, потрібні ресурси.

Можливо саме так виглядає квазіринок, про який зараз почали говорити. Але вся справа у тому, що такий квазіринок не проводить ревізії і нічого не форматує. Він не з’ясовує потрібності. А головне – продовжує негативну селекцію.

А тепер до головного. Сенс у цих діях проглядається дуже чіткий. Статус приватних підприємців держава вигадала не випадково. Це підготовка для примусового виведення у ринок зайвих. Проблема тільки у тому, що зайвим виявляться не гірші, а кращі. Це, в принципі, є природним для кастингів, організованих державою. Але ці кращі залишаться з фонендоскопом та халатом, які вони собі купили, тобто без «засобів виробництва». Й тому їхню долю не складно передбачити. 

Далі розвиток подій важко спрогнозувати. Але всі розуміють, що ніякої безоплатної допомоги на первинному рівні не буде. ЦПМСД будуть заробляти гроші. ФОПи сформовані з гірших будуть зручними елементами для «некомерційного» господарювання.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.