0

До школи – за місцем проживання, до лікаря – куди хочеш, або як розуміти державну політику в освітній та медичній сферах

Знаєте чим займається міністерство освіти та науки (МОН) поки міністерство охорони здоров’я (МОЗ) надає право пацієнту обрати собі терапевта? МОН у цей самий час позбавляє права батьків обирати школу навчання для дітей у містах. Уже сьогодні у тих, котрі хочуть віддати свою дитини до середнього навчального закладу не за місцем реєстрації вимагають благодійні внески – всього 5 тис грн.. І це Вінниця, фізико-математична гімназія №17. Причому гроші беруть, але гарантій не дають – пропонують паралельно документи подавати за місцем реєстрації.

Знаєте з чого все почалося? З заборони батьківським комітетам збирати гроші «на штори». Про це на початку 2018 р заявила міністр Лілія Гриневич. Ви десь чули про ініціативу МОН всіх вчити за місцем реєстрації? Чи може ви десь чули про повернення інституту прописки? А ось про заборону здавати на «штори» чули усі.

Про ноу-хау із навчанням за місцем реєстрації МОН усі дізналися з преси, яка почала публікувати оголошення на зразок: куплю прописку для прийому до школи. Звичайно про це не пишуть журналісти «УП», «НВ» чи «Україна молода» – ці підтримують реформи. Про це пишуть колабораціоністи зі «СТРАНА. ua» – ці не підтримують реформ.

Знаєте за яким принципом у Києві відбулося прикріплення шкіл з місцем проживання? Чим краща і чим престижніша школа (гімназія, ліцей) – тим менше житлових будинків до неї приписують. За задумом Міносвіти, територіальний принцип мав би знизити рівень корупції і усунути розрив між звичайними школами і престижними гімназіями.

Ірина Суслова – народний депутат, фракція Самопоміч – повідомляє, що у МОН кажуть, що в гарну школу всі батьки хочуть, так от нехай спробують піти в звичайну і зробити її хорошою. Тобто, тепер батьки повинні піднімати авторитет, матеріально-технічну базу, кадровий склад шкіл … Саме батькам пропонують за свій рахунок робити школи краще, а першокласників перетворюють на кріпаків.

Процес розподілу шкіл доручено проводити органам місцевого самоврядування, що дуже чітко показало суть гройсманівської децентралізації і незалежності місцевої влади від політики центру. Наприклад, політехнічний ліцей НТУУ «КПІ» набере першокласників з п’яти будинків, адреси яких збігаються з адресами… нежитлових корпусів КПІ. До престижній школі на Березняках №30 «ЕкоНад» прикріпили всього сім будинків, а до сусідньої школи №81 – 39 будинків.

Ви думаєте, що один і той самий Кабмін і прем’єр-міністр роблять протилежні справи? Помиляєтесь. Це послідовність різних дій спрямованих на один і той же результат – надурити, залізти до вас у кишеню і подати це як турботу про людей, соціальну справедливість і боротьбу з корупцією. Просто освітня реформа випереджає медичну реформу.

Право вибору і «гроші йдуть за учнем» свою справу зробили – укріпили матеріально-технічну базу 10-15% шкіл (звичайно за кошти батьків та спонсорів) і розвалили решту закладів, де батькам освіта була байдужа. Після цього прийнято рішення якусь частину розвалених шкіл прикрити, а решту знову повішати на плечі батьків, звичайно ж попередньо видавши «суворий» наказ про заборону батьківським комітетам збирати гроші «на штори» та закріпивши за ліцеями та гімназіями по два житлові будинки на один під’їзд у якому живуть пенсіонери.

Точно за такою схемою відбуватиметься й реформа охорони здоров’я, під суворими погрозами припинити фінансування лікувальних закладів, які братимуть з пацієнтів гроші «на штори». Тільки ніхто не задається питанням: а де буде лікуватися пацієнт, після суворого покарання?

Не щастить нашим медичним реформаторам. Скільки сил було докладено для популяризації права вибору лікаря, а тут у цей самий час, як на зло, МОН захотілося всіх закріпачити. Тепер виходить, що мешканцю Троєщини педіатра для дитини можна обрати у Жмеринці, а до школи ходити тільки на Драйзера.

Що важливо розуміти. Немає різниці, що вам розповідають. Просто завжди пам’ятайте – всі інновації від держави спрямовані на те, щоб під будь-яким приводом примусити вас утримувати те, що має оплачуватись з бюджету. Бюджетні гроші підуть туди, де їх легше вкрасти. Наприклад, на дороги. Там не треба підписувати декларацій з асфальтоукладчиками і не потрібно реалізовувати принцип «гроші йдуть за автомобілем». Там все правильно, ефективно і зовсім не «вода у пісок».

 

Якщо Вам сподобалася стаття підтримайте наш сайт матеріально. Великі справи робляться малими коштами

Карта приват: 4149 4996 4053 3723

 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.