Президент Петро Порошенко 28 грудня підписав закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (6327).
Цікаво, що керівник держави зробив це під час робочої поїздки в Одеську область. Треба розуміти, що зробити це в Києві було неможливо.
Також з’ясувалося, що рішення підписати Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» було непростим, адже є певні застереження. «Тим не менш, я ухвалив рішення його підписати. І підписуючи його я підтримую необхідність реформ у сфері охорони здоров’я», – пояснює тривале непідписання закону гарант Конституції на своїх сторінках у соцмережах. Станом на 27 грудня Уляна Супрун нарахувала 66 днів “простою” реформ. Але день 67-ий знову дав підстави для свята перемоги. Складно сказати як будуть розгортатись події далі, мається на увазі виконання закону, але зі стовідсотковою впевненістю можна стверджувати, що це остання переможна реляція реформаторів. Ми вступаємо у новий період реформаторської діяльності – розробки обґрунтувань та пояснень «чому Україні не вдалося».
Сьогодні багато людей серед прихильників реформ перебувають у стані приємного очікування. Доведеться їх розчарувати. Система охорони здоров’я – це абсолютне похідне політичного та економічного укладу держави. Сьогоднішня медична реформа є продовженням розвитку неофеодальної суспільно-економічної формації.
У липні 1875 року в Швейцарії народився засновник аналітичної психології Карл Густав Юнг, який є автором філософської концепції колективного несвідомого. Колективне несвідоме названо К. Р. Юнгом архетипами. Архетипи – це певна потенційна можливість або схильність, закладена в людині, які проявляються в його діяльності.
Напевно, ні у кого не виникає сумнівів, що Гройсман і Порошенко нічого не розуміє ні в медицині, ні в системі охорони здоров’я. Але Ленін і Троцький також нічого не розбиралися в цих питаннях. Всі ці люди реалізовували свої схильності, або колективне несвідоме. Які архетипи реалізовували організатори жовтневого перевороту в Росії ми знаємо непогано, а ось з розумінням архетипів української вищої політичної влади у нас гірше.
Колективне несвідоме феодальне завжди буде тягнути до люмпену. Для громадян – це означає, що в медичній сфері влада буде цікавитися лише бідними, тобто тими, ким можна розпоряджатися на власний розсуд, на кого можна впливати і за допомогою кого можна утримувати владу. Саме тому реформу почато не з медичного істеблішменту, про що, до речі, говорилося не раз, а з медичного люмпену, а також бідних пацієнтів.
Перший етап є водночас і самим головним етапом реформ. На цій стадії належить інвентаризувати скільки у країні є бідних людей, яким потрібні послуги бідних лікарів. Це ще буде якось профінансовано.
Вторинний та третинний рівні, а особливо інститути НАМН України владу цікавитимуть мало, оскільки там працюють та лікуються ті, хто є більш заможними та не піддаються впливам та маніпуляціям, а значить не входять в коло інтересів для феодального архетипу.
Але в процесі інвентаризації на неофеодалів чекає багато неприємних сюрпризів. Думається, що змістовною капітуляцією не обійдеться, доведеться заплатити високу ціну.
