0

Луценко і Грицак змінюють порядок денний медичних реформ

6197c0a92254Впевнений, що події в ніч з 7 на 8 липня із затриманням заступника міністра ОЗ Романа Василишина повністю ламають легенду українських медичних реформ. Більше того, впевнений, що влада дуже пошкодує, що в рамках компанії окозамилювання вона розкрила медичний карбункул.

Через десятки років пустопорожнього базікання і запеклого реформування з’ясувалося, що ми трохи не те реформували. З’ясувалося, що недоступність медичної допомоги пов’язана зовсім не з тим, що у нас не роз’єднаний первинний рівень від вторинного, а вторинний від третинного і що пацієнт сам собі прокладає маршрут лікування. І зовсім не тому, що у нас відсутній пулінг коштів і ще всякої дурні, а просто тому, що у нас є сотні таких головних лікарів  як колишній  головний лікар Олександрівської лікарні м. Києва Роман Василишин та тисячі лікарів у відділеннях, які «ріжуть» тільки тоді, коли родичі дають гроші. Нарешті всій країні стало відомо, що в Україні відсутня екстрена медична допомога, а для того щоб хірургу отримати допуск в операційну, треба заплатити якомусь Серняку.

Нарешті всім стало зрозуміло, що вищій політичній владі це все було відомо давно, просто під тиском громадськості влада, аби не чіпати себе, тобто тих, хто кради мільйони і мільярди вирішила здати тих, хто бандитськими методами відбирав у людей їхні тисячі.

Тепер дуже цікаво будуть виглядати всі реформаторські ініціативи МОЗ, які народ розглядатиме  через цей інцидент. Наприклад, дуже цікаво як будуть обґрунтовуватися законодавчі ініціативи з автономізації ЗОЗ. Ми не раз і не два писали, що не потрібно проводити автономізацію ЗОЗ, віддаючи владу головним лікарям, тому що серед них є дуже багато таких як Василишин, а головне тому, що у його підпорядкуванні є сотні рабів, які готові виконувати будь-які розпорядження однієї людини, якими б аморальними ці розпорядження не були. Ми не раз писали, що інститут головного лікаря та завідувача відділеннями має бути знищений як клас, що лікар має працювати під диктат медичних стандартів та етичних норм професійних асоціацій, а не під диктат медичних бариг.

Однак не поспішаємо тішитись. Зміна парадигм реформ в медицині можлива лише при правильних наголосах і акцентах політологами і журналістами. І сьогоднішні коментарі дають підстави для тривоги. У нас велике прохання бути обережнішими і перед тим як давати оцінки розібратись у ситуації. Потрібно пам’ятати що медіа-простір наповнений псевдоінформацією про медичні проблеми, які не потрібно ретранслювати. Вмикайте елементарну логіку, якщо немає часу розібратися. Запитайте, наприклад, у Гройсмана як так сталося, що фінансуючи стіни лікувальних закладів (це з його промови) чепурними та ошатними виглядають заступники міністрів, головні лікарі та завідувачі відділеннями, а стіни лікарень, у тому числі наукових інститутів, виглядають обдертими та засмальцьованими? Такі самі питання можна ставити і тим, хто вам розповідає про фінансування ліжко-місця.

Сподіваємося на вашу професійність, колеги. Все у наших руках. Юрій Луценко та Василь Грицак дають шанс всій українській медицині, і ним треба скористатись.

 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.