1

Настав час «гудіти»

У знак протесту проти знищення служби швидкої медичної допомоги в Україні всі автомобілі «швидкої» ввімкнуть спеціальні сигнали на 5 хвилин. Це станеться 20 листопада й триватиме до 24 листопада. Хто є організатором акції не повідомляється. Просто закликають приєднуватись. Загальний час гудіння – 25 хвилин (5 днів по 5 хвилин).

Безперечно люди, котрі пам’ятають подібну акцію у травні 2014 року відому як «гудок Ахмєтова» уже висловили свої скептичні прогнози щодо ефективності такої форми протесту. За дивним збігом спеціальні сигнали швидкої допомоги по всій країні мають пролунати також о 12 годині, як і колись у Донецьку. Всіх, хто закликає не повторювати помилок донецького пацана й пропонує альтернативу гудкам, а саме на день відмовитись лікарям «швидкої» виконувати свої службові обов’язки, звинувачують у підбурюванні до порушення Закону та антигуманності намірів.

Головним аргументом запровадження парамедиків та реорганізації екстреної медичної допомоги є неприпустимість обслуговування хронічних хворих лікарями «швидкої», оскільки це дорого. Хронічні хворі мають звертатися за допомогою до сімейного лікаря. Розбиратися чому громадяни віддають перевагу лікарям швидкої допомоги у нас не збираються. Подібна практика пояснюється просто – в усьому винний злочинний Сталінській режим, який примушував лікарів їздити по квартирах і колоти дібазол. А у нас нині свобода. Думки про те, що сімейний лікар недоступний або його кваліфікація не задовольняє хронічного хворого – не виникала ніколи.

Для того, щоб населення відучити викликати «швидку» допомогу з системи екстреної допомоги вирішили прибрати лікарів і ввести парамедиків. Я б, наприклад, пішов ще далі і посадив до водія карети «швидкої» звичайного дворового кота. Водій «швидкої» з котом на плечі як новий образ екстреної медицини.

Хочеться нагадати всім, хто сьогодні з обуренням розповідає про геноцид та руйнування швидкої допомоги, що методи маніпуляцій, якими нині користується МОЗ не впали до нас з місяця. Вони були розроблені саме тими, хто сьогодні обурюються і пропонує нам гудіти у клаксони в знак протесту. Точно так реалізовувалася політика заборони пацієнту напряму звертатися до лікаря-спеціаліста. Точно так нам розповідали, що звертатися до спеціаліста – дорого і не по-європейськи. І це при тому, що всі знали, що люди зверталися до вузьких фахівців за власні гроші. При тому, що всі знали, що дільничний педіатр або акушер-гінеколог не є ніякими вузькими спеціалістами, а такими самими лікарями загальної практики за своїми напрямками. Але 10 років нам розповідали, що педіатра, акушера-гінеколога та терапевта треба об’єднати в одного лікаря.

Нам розповідали, що всі мають йти до сімейного лікаря, бо так роблять у Європі. Тому тепер всі з туберкульозом ідуть на прийом і сідають в одну чергу з маленькими дітьми, значна частина яких не щеплена з причин відсутності вакцин.

Нам розказували, що дільничний терапевт – то не сімейний лікар, тому що він сидить в поліклініці, а щоб зробити його сімейним, то треба ізолювати в окреме приміщення і дати йому юридичну самостійність. І ніхто з тих, хто сьогодні обурюється парамедиками в екстреній медицині не бачить, що політика ізоляціонізму і відокремлення дільничних терапевтів перетворили лікарів «первинки» не у всеуміючих і всезнаючих, а у таких самих парамедиків.

Ну а тепер нам розповідають, що парамедики замість лікарів швидкої, це так само круто як і сімейний лікар. І що грошей достатньо, просто їх неправильно використовують.

Але все це ясно. У даній ситуації дивує поведінка і пасивність всіх інших. Передусім цікаво, чому на це не реагує НАМН України, чому мовчать обласні лікарні, кафедри університетів? Чому б їм хоча б не гуданути у клаксон чи видати якийсь інший звук? Чи наші академіки, професори та головні лікарі «вище цього»? Це для них дуже дрібно? Вони зайняті більш важливими справами? Чи може немає в шо погудіти?

Не треба критикувати лікарів «швидкої» за беззубість. Вони не дорожать своєю роботою. Сидіти в ЦПМСД – це мрія лікаря «швидкої».

У збереженні служби швидкої допомоги мають бути зацікавлені самі громадяни, а також  їх представники у владі – політичні партії. У цьому мають бути зацікавлені пацієнтські організації. Діма Шерембей та Ольга Стефанишина мають гудіти і свистіти у всі можливі отвори у тому числі й один одному. Якщо вони не відстоять «швидку» – то мають бути страчені пацієнтами без суду та слідства.

У далекому 2001 році у нас була лаборантка – людина з середньою медосвітою. Звали її Надія Кабанюк. Одного дня я і начмед сиділи в ординатроській та про щось розмовляли. І раптом я помітив як у начмеда очі стають великі. Це була реакція на Надію Кабанюк, котра рівно о 13 годині з’явилася у воротах медичного двору. Вона прямувала додому.

-Надя, ти куди? – гукнув начмед через відкрите вікно.

– Додому, – відповіла пані Кабанюк. Мені вчора головний лікар повідомив, що з сьогоднішнього дня я працюю на 0,75 ставки.

-Так я чекаю на аналізи, у мене двоє роділь виписується, за ними уже родичі приїхали, чекають.

-Завтра, – сказала Надя і незворушно попрямувала на вихід.

З наступного дня лаборантці повернули 0,25 ставки.

В ситуації з «швидкою» навіть немає кому гукнути з вікна і запитати: ви куди? А лікарям, які виходять з «медичного двору» не треба навіть ставки, а не те що 0,25. Тому гудіти, шановні, доведеться нам усім. Ми свій гудок вкотре зробили.

Анатолій Якименко

One Comment

  1. Діма Шерембей та Ольга Стефанишина мають гудіти і свистіти у всі можливі отвори у тому числі й один одному.
    – это в мемориз! Однозначно… ))

Залишити коментар до Андрей Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.