0

Про спекуляції навколо приватизації лікарень

X-File

Із серії «Український X-File». Василь Цаголов.

В контексті обговорюваної проблеми щодо автономії закладів ОЗ треба дати відповідь стосовно спекуляцій навколо приватизації медичних закладів. Передусім слід розуміти, що медичні заклади є суб’єктами нелегального ринку медичних послуг і давно уже приватизовані «в тиху» місцевою медичною елітою. Цей факт підтверджуються незадоволенням представників приватних клінік щодо ведення бізнес-діяльності державними установами, які є джерелом недобросовісної конкуренції на ринку.

Так, виступаючи на VI міжнародному медичному форумі «Інновації в медицині – здоров’я нації», медичний директор Універсальної клініки «Оберіг» Валентин Парій відзначив, що у Києві утворився цех лікарів, які, працюючи на бюджетних ставках, не уявляють себе без заробітку від 10 до 15 тис. доларів на місяць. Думаємо, що такого доходу, у перерахунку на чистий прибуток  не отримують навіть у американській клініці Мейо (треба комплексно оцінювати зарплату у 300-400 тис. доларів на рік). Почуття медичного бізнесу можна зрозуміти, оскільки важко щось протиставити на ринку конкурентам у яких послуга для пацієнта коштує дешевше, а зарплата лікаря у 5-10 разів вища.

Тому, ведучи мову про приватизацію, треба визначитись: або ми повертаємо лікарні у державну власність по-справжньому і садимо лікаря до в’язниці за нелегальну діяльність, або ми віддаємо їх у приватне користування також по-справжньому. Перше право на приватизацію, безперечно, має отримати колектив.

Питання приватизації необхідно розглядати крізь призму доцільності створення ринку медичних послуг. Визначеність щодо цього питання залежить від розуміння/нерозуміння комерційної складової у здійснені медичної діяльності, яка є рушійною силою розвитку цієї сфери та розуміння/нерозуміння цінності ринку як інституту.

Таке розуміння, бодай на неусвідомленому рівні, існує. Медицина ніколи не зможе розвиватися без створення ринкового сегменту. Однак у нас мало хто задається запитанням, чому в Україні кількість легальних суб’єктів ринку за 23 роки є мізерною. Відповідь є простою – недобросовісна конкуренція з боку держави та монополізація нею ринку медичних послуг. Враховуючи бажання держави відправити частину лікарів на свій хліб після того, як вона їх працевлаштувала за гроші шляхом подрібненням ставок, довге та нестерпне, як собача пісня, скиглення МОЗ про надлишок «виробничих потужностей», фінансування ліжко- місця та інше марнотратство чому б не піти на приватизацію непотрібних лікарень та медичної власності, віддавши це все добро зайвим ескулапам?

Цю процедуру легко можна провести у обласних центрах віддавши 50% лікарень у власність правим, у політологічному сенсі, лікарям. Зекономлені кошти можна витратити на інфраструктуру, медикаменти і таке інше? Що, слабо? За язик ніхто нікого не тягнув.

 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.