0

Про відродження педіатрії

044 листопада 2016 року у м. Вінниці Громадською організацією «Українська Академія Педіатрії» було проведено конференцію на тему: «ЗАХІД зустрічає СХІД: педіатрична практика у системі громадського здоров’я» із залученням педіатрів, лікарів суміжних дисциплін педіатричного профілю, а також, кажуть, там були лікарі загальної практики-сімейні лікарі.

В рамках проведення заходу відбулось представлення новоствореного проєвропейського Громадського об’єднання “Подільська Спілка Педіатрів”.

Європейським досвідом з учасниками конференції ділився Президент ГО «Асоціація педіатрів Литви», член Європейської Академії Педіатрії, професор Вільнюського університету Арунас Валіуліс. Перед педіатрами також виступав відомий лікар, кандидат медичних наук, керівник приватної клініки «Клініком» Євген Комаровський, який назвав вінницьку конференцію зустріччю лікарів, які «стомились від педіатричного беззаконня».

Хтось із виступаючих на конференції сказав, що 4 листопада 2016 і моя рідна  Вінниця увійдуть в історію світової педіатрії і десь на фасаді прикріплять табличку з надписом: з цього міста 4 листопада 2016 року почалася українська педіатрія. Хочу всіх розчарувати. Попри те, що оцінюю подію дуже позитивно і, навіть вперше готовий похвалити Уляну Надію Супрун за те, що погодилася підтримати сміливців, але ніякої таблички не буде і Вінниця не стане матір’ю «городов педіатричних». І взагалі, час переможних реляцій ще не настав.

Відродження педіатрії почнеться не з приїзду закордонних гостей і не з переможних реляцій та екзальтованих вигуків. Відродження педіатрії почнеться з каяття та визнання помилок. Каяття за безпросвітну брехню, каяття за пристосуванство і терпимість до брехні, безволля і таке інше. Кожному є за що каятись. Всі люди, які зібралися у Вінниці є безпосередньою причиною проблем педіатрії, які виникли у неспроможності відстоювати бодай корпоративні інтереси. Про відсутність протидії антигуманності мова вже не йде. Однак всі роблять вигляд, що це зробив хтось, а вони просто приїхали рятувати і допомагати. Покаяння з грецької – це переміна розуму і сумління. Без цих перемін не буде змін у діях та вчинках. Дії учасників конференції залишаться такими самими – роз’їхавшись після зібрання всі вони продовжать коритися начальству і чекати, коли до них приїдуть в гості доктор Комаровський та Арунас Валіуліс.

Так, Арунас Валіуліс, може приїхати у Вінницю і сказати що у вас немає ніяких реформ, у вас є або імітація, або експерименти з лікарями та пацієнтами. Додам від себе: суть експерименту полягає у встановлені мінімальної ціни, за яку можна утримувати армію безвольних рабів-лікарів та зберігати соціальний спокій люмпенів-пацієнтів. Арунас Валіуліс може чітко сказати, що ідея знищення педіатрії на первинному рівні не має ніякого відношення до реформи і гуманізму оскільки в Європі, на яку у нас так люблять посилатися, 80% дітей обслуговуються педіатрами і це є зростаючий тренд. Треба щоб приїхав литовець і це нам сказав. Але чому цього не можуть сказати представники профільного парламентського комітету та їх радники? Чому цього не кажуть нинішні представники педіатричної еліти?

Ще одна проблема пов’язана зі зміною розуму. Спроба оживити педіатричне середовище – це вірно. Дуже показовим є розуміння литовського гостя у необхідності пошуку адекватного фронтмена – авторитетної людини, яка б користувалися повагою у народу. Упустимо те незручне запитання, чому для цього потрібен литовець. Проблема у тому, що у вітчизняних колах немає розуміння у тому, що все, чим вони займаються – політична діяльність. Нехай це профільна медично-педіатрична політика, але це політика. Політик – це не просто гарний педіатр, і не людина, яка може «чіпляти» своїми промовами. Політик – це зріла особистість, яка здатна  вести кадрову політику – правильно обирати людей. Поява синхронів з Тетяною Антонець, як головним виразником інтересів педіатрів, мене, без перебільшення, шокувала. Це все одно, що на конференції ВО «Свобода», присвяченій розвитку української мови, повноваження з даного питання по Києву надати Миколі Азарову.

Ще раз повторю, що схвально ставлюся до ініціативи групи педіатрів, але нерозуміння політичних процесів не дає їм можливість збагнути, що відбувається. Тому спробую пояснити основні мотивації сторін. Першим суб’єктом є литовська сторона. Поведінка литовців є зрозумілою. Наші союзники литовці розуміють неспроможність НАТО та Євросоюзу в питаннях захисту національних інтересів. Користуючись вибриками поляків, Литва намагається підтягнути Україну в орбіту свого впливу з метою отримати сильного стратегічного союзника. Литовці проводять культурну експансію в Україні так як вони можуть і вміють. Поляки, також, до речі, цим займаються, делегуючи своїх емісарів.

Не хочеться витрачати час на пояснення, хто така Тетяна Антонець, для цього можна просто «погуглити», але один абзац варто написати.

Наприкінці 2004 року голова ОДА Калетник, користуючись постреволюційним хаосом, замітаючи сліди, переводячи стрілки на голову облради Іванова і намагаючись очевидно помститися його вихованцю Домбровському за перехід у табір Ющенка, зливає інформацію такому собі громадському активісту Сергію Чумаку, голові організації «Чумацький шлях» про злочин у закупівлі мамографів. Суть справи. Голова облради Іванов виділяє 1 млн доларів (5 млн грн) на закупівлю трьох мамографів, один з яких мав опинитися в дитячій обласні лікарні. Навіщо, ніхто не знає. Замовником цього всього виступає управління капітального будівництва та пані Антонець. Через підставну фірму область за 5 млн грн. отримує три коробки металевого непотребу. Домбровський, як новий губернатор, підхоплює цю тему, але будучи прямим вихованцем голови облради Іванова змушений був все злити.

 Антонець – це не просто затята регіоналка і безпринципна людина, Антонець – це збірний образ зла.

Далі, є один важливий аспект у цій справі, який треба розуміти. Ніколи, ніякої гучної конференції з участю міністра ОЗ та доктора Комаровського не було б, якби не відмашка влади. Доктор Комаровський не працював проти влади ніколи. І проведення конференції у Вінниці не є випадковим. Санкцію на проведення форуму дав Гройсман. Наявність у цій схемі Тетяни Антонець не є випадковою також. У Вінниці існує так звана Партія Вінничан. Тетяну Іванівну мали садити до в’язниці ще у 2004, але цього не дала зробити Партія Вінничан, залишивши її на посаді. Коли Антонець вигонили з головного лікаря у 2014 році за «участь» в революції Гідності (до речі, ця дама, вічний і почесний член партії Регіонів  має посвідчення учасника Помаранчевих подій) за неї впряглися самі Гройсмани. За наявними у мене даними, саме великий вінничанин, 70-річчя якого відвідав сам «папа», курував питання захисту тьоті Тані в обласній раді.

Таким чином, що хоче прем’єр Гройсман і у яку гру він грає. Медична реформа провалена. Населення незадоволене знищенням дитячих лікарів. Відчуваючи настрої холопів та розуміючи необхідність хоч якихось дій, Володимир Борисович експлуатує ініціативу зухвалих молодих педіатрів розпочати відродження педіатрії: залучається до процесу член Європейської Академії Педіатрії Арунас Валіуліс, дається вказівка Супрун відвідати захід та надати йому легітимності, фронтменом у загальнонаціональному масштабі призначається доктор Комаровський, фронтвуменшою на регіональному – тьотя Таня.

У такий спосіб колишній найкращий мер еуропейського міста намагається вирішити дві задачі: шляхом встановленням пам’ятної дошки про відродження педіатрії у Вінниці проявити себе медичним реформатором; легалізувати зухвалу пройдисвітку Тетяну Антонець.

Якщо хтось донині не зрозумів цінність пані Антонець,  то найкраще про неї висловилась сама регіоналка. Зі слів лікарів-активістів обласної дитячої лікарні, котрі намагалися приборкати її корупційну діяльність Тетяна Іванівна випалила: «Ви вмієте фахово лікувати, а я вмію фахово красти бюджетні кошти». А такі люди, як відомо, потрібні завжди. Це, в принципі, все що треба знати про Антонець.

Що стосується самої ініціативи. На нашу думку її шанси не великі. Ніхто не збирається поновлювати педіатрів на первинний рівень. Принаймні доктор Комаровський цього не зробить. Він ще недавно розповідав про потрібність сімейних лікарів, так ніби не розумів, що «сімейниками» знищується педіатрія. Що стосується Антонець, то варто нагадати, що 28 січня 2011 року на сесії Вінницької обласної ради тьотя Таня у складі фракції партії Регіонів власноручно голосувала за пілотний проект медичної реформи у Вінницькій області. У січні 2011 автор цих строчок писав довідку для одного з депутатів обласної ради, що пілотний проект – це не реформа, а знищення педіатрії. Тому дуже смішно дивитися і слухати пані Антонець, що, виявляється, іде боротьба старого з новим і що вона просуває європейські підходи.

Якщо пані Антонець є провідником нового, то хто тоді є представником старого? Мабуть я, оскільки з 2008 року є «руконеподаваємим» в реформаторському середовищі і станом до сьогоднішнього дня не отримав жодного персонального запрошення на круглий стіл, конференцію чи якусь іншу подію пов’язану з медичними реформами.

Але загалом ми не будемо особливо критикувати створення нової педіатричної асоціації та не бачимо нічого поганого, що в країні їх буде дві чи три. Також ми позитивно оцінюємо діяльність пана Комаровського, хоча й не пов’язуємо з його ім’ям прориву в педіатрії. Поки це все нагадує антикорупційні форуми Саакашвілі. Зрушення почнуться тоді, коли знайдеться хоча б одна людина, яка напряму запитає у пані Антонець, що вона тут робить, вказавши їй на двері. Ось це, до речі, і є європейські цінності та принципи.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.