1

Проблеми понятійно-термінологічного апарату на прикладі некомерційних комунальних підприємств

Цей текст є продовженням реакції на тези Андрія Набокова викладені у статті Реформа охорони здоров’я: Що таке «реформа»?  Він стосуватиметься понятійного глосарію термінів.

Десь у 2016 році мені довелося бути присутнім на «проповіді» начальника департаменту охорони здоров’я Вінницької ОДА Людмили Грабович. Пані Грабович, пояснюючи причини відсутності ефекту від медичної реформи, «перевела стрілки»  на Київ, який, виявляється, не надав роз’яснень щодо різниці між медичною послугою та медичною допомогою. На початку монологу посадовця мені видалось, що очікування з Центру «шифрограми» – це прикриття. Однак згодом, стало зрозуміло, що начальник департаменту впевнена, що в реальності медична послуга і медична допомога – існують. Просто з Києва чомусь, років так з 10, не повідомляють, яка між ними різниця. І Людмила Грабович тут не одна. Думаю, ми недооцінюємо кількісний «потенціал» таких людей, котрі готові десятиліттями очікувати дефініцій неіснуючих в природі речей, а потім узгоджувати понятійний апарат.

Проблема понятійного глосарію актуалізована вірно. Однак, як і в ситуації з медичною допомогою та послугою, варто задатись запитанням чому десятками років ми не можемо впорядкувати понятійний апарат? Я можу дуже довго давати відповідь на це запитання і все дуже детально поясню. Але одразу перейду до висновків: понятійний апарат не буде упорядкований. Дуже довго. Можна сказати: ніколи. А все що буде впорядковано в принципі немає ніякого сенсу. Вся справа у тому, що процес упорядкування здійснюється елітою – групою людей, якій належить більшість у політичній владі та дефіцитний соціальний ресурс: зв’язки, ЗМІ, фінанси. Еліта відрізняється від простилюдинів інтелектуальною діяльністю. Інтелектуальна діяльність – це мислення. Мислення це не думання. Мислення – це здатність давати адекватні відповіді на самі гострі проблеми. Думання – це здатність обходити проблеми стороною і заробляти на цьому гроші.

Хочу продемонструвати як виглядає затверджений глосарій термінів, котрий увійшов в українське законодавство.

Тобто йдеться не про терміни «розмовного жанру» як то: «медицина», «громадянське суспільство», «олігархи», «громадська думка»  тощо. Йдеться про терміни, котрі не допускають подвійного тлумачення. Ось зараз триває роз’яснювальна робота МОЗ серед керівного складу лікарень по зміні організаційно-правової форми закладів охорони здоров’я – з бюджетних установ у так звані некомерційні комунальні підприємства (НКП).

Пропоную почати з простого. Ось яку смислову інформацію несе ось цей термін – «некомерційне підприємство»? Як підприємницька діяльність може бути некомерційною? Хтось десь бачив некомерційного підприємця? Для того, аби якось замаскувати цю смислову дурницю приліпили слово «комунальне». Раз підприємницькою діяльністю займається місцева влада – значить підприємство, а тим більше лікарня, не  комерційні. Добре.

У чому нас намагаються переконати? Що підприємство не отримуватиме прибуток? Відповідь: лікарня трансформована в НКП може отримувати прибуток.

Важливо розуміти, що розподіл суб’єктів господарювання на комерційні й некомерційні пов’язаний не з фактом одержання прибутку, а з метою його одержання, що визначається в установ­чих документах при створенні суб’єкта господарювання. Тому не виключена можливість отримання суб’єктами некомерційного гос­подарювання прибутку, просто при цьому вони не можуть вільно розпоряджатися ним, розподіляти чистий прибуток між засновниками, а останній повинен спрямовуватися, як правило, на забезпечення статутних цілей діяльності організації.

Тобто, прибуток не можна вивести з підприємства у вигляді дивідендів на користь власників. Натомість його можна вивести через зарплати та спрямувати на «розвиток». Наприклад, через зарплату або премію довіреним людям, які працюють у лікарні, або через «прозорі» закупівлі. За українською логікою прибуток, який не можна вивести через дивіденди, але можна вивести через зарплату прибутком не є. Ціна питання 4%, якщо не помиляюся. Вивести гроші через зарплату – це 22%, через дивіденди – 18%.

В основі некомерційного підприємства лежить стаття 52 Господарським кодексу України (пункт.1), яка визначає некомерційне господарювання як самостійну систематичну господарську діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання, спрямовану на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку!

Перше питання: хтось може собі уявити, що таке «досягнення економічного результату без прибутку»? У чому тоді суть економічого результату?

Друге питання: як «без мети одержання прибутку» узгоджується з опцією прибутку НКП?

Нагадаю, все, що написано має пряме відношення до понятійного глосарію термінів. Це все погоджено. І ми у цьому живемо, ми це слухаємо, читаємо.

А тепер для чого це потрібно і як це працює.

Ви пам’ятаєте як все починалось? Нас переконували, спочатку Олександра Павленко з Олександром Квіташвілі, а потім проектний менеджер реформ Павло Ковтонюк, що перехід від бюджетної установи у комерційне комунальне підприємство – це така сама державна власність, просто міняється організаційно-правова форма, що дає можливість вільно розпоряджатися бюджетними коштами, самим формувати штат працівників і залучати інвестиції. Інвестиції…, у некомерційне підприємство!

Про прибуток ніхто не згадував, лише Квіташвілі здуру якось не ляпнув, що лікарні на якісь період будуть звільнені від сплати податку на прибуток. Але консультанти йому швидко закрили рота, і більше про прибуток ніхто не чув… до 2018 року, поки не почали впроваджувати реформу і Павло Ковтонюк з проектного менеджера реформи ОЗ не перетворився у заступника «в.о.» міністра ОЗ з питань реформ.

Нещодавно, 28 лютого 2018 р. у Міжнародному конгрес-центрі «Український дім» відбулося відкрите засідання підкомітету з питань контролю реалізації медичної реформи Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Головним пунктом порядку денного зібрання була автономізація закладів охорони здоров’я України.

Ірина Сисоєнко та Павло Ковтонюк  запевнили, що комунальне некомерційне підприємство стане таким самим закладом охорони здоров’я, як і… приватна клініка (!), лише з такою різницею — власник не приватний, а публічний, а сам заклад працює не на прибуток, а на беззбитковість, тобто весь прибуток вкладається знову в заклад охорони здоров’я.

2 березня в інтерв’ю «Gazeta.ua.» пан Ковтонюк повідомив, що лікарня стане підприємством, але некомерційним – не отримуватиме прибутку, на який можна купити Porsche головному лікареві. Те, що заклад заробив, має інвестувати в себе. Купити обладнання, виплатити премії.

Найголовніше, на думку заступника міністра, що комунальне некомерційне підприємство продаватиме послуги, і саме заради цього втілюється реформа системи охорони здоров’я України. І цього не потрібно боятися, але, з іншого боку — не треба впадати в настрій дикого капіталізму, що теж вже траплялося. Зі слів Ковтонюка деякі заклади охорони здоров’я зверталися до МОЗ України з тим, що вони хочуть автономізуватися і вже готові продавати людям послуги з медичного обслуговування. Таким закладам МОЗ повідомило, що послуги з медичного обслуговування продаватимуться переважно не людям (!!!!!). Не людям, оскільки замовниками медичних послуг будуть різні, і хоча серед них у тому числі будуть і громадяни, проте на першому місці замовником стане держава в особі Національної служби здоров’я України, яка закуповуватиме більшість послуг.

Ви все зрозуміли? Головна мета реформи – дозволити продавати  псолуги. Але продаватимуться ці послуги не людям, а Національній службі здоров’я. А головні лікарі думають, що послуги вони продаватимуть людям. Це і є відповідь на перспективи прийняття понятійного глосарію термінів.

Глосоарій термінів формується з визначень. Визначення формуються інтелектуальною діяльністю в існуючому полі  реальності. Якщо реальність або ігнорується, або неправильно зчитується, а під інтелектуальною діяльністю розуміється думання, а не мислення і цією діяльністю займаються пройдисвіти, то ми ніколи не отримаємо об’єктивної та вичерпної дефініції і точного терміну.

Ми також не можемо взяти термінологію та визначення іноземного походження, оскільки всі вони походять з іншої реальності і сформовані для вирішення чужих проблем. Скільки б ми їх не обговорювали толку з цього не буде. Все починається не з понятійного апарату, а з важкої невдячної інтелектуальної роботи.  У нас цим ніхто не хоче займатися. Якість еліти не та.

Таких прикладів, як з НКП, можна привести безліч. Кострубатий понятійний апарт – це основа всіє української держави. Ми настільки звикли жити у полі смислових покручів, що просто цього не помічаємо. Взяти хоча б ПДВ – податок на додану вартість. По-перше, що таке додана вартість і як вона корелює з прибутком? У нас є податок на прибуток, якщо хто забув. По-друге, яке відношення має цей податок до даної вартості? Відповідь очевидна – ніякого відношення. Хто є платниками ПДВ? Ті кого ми називаємо платниками ПДВ є податкаовими агентами, а платниками ПДВ є кінцеві споживачі – звичайні громадяни.

Або той же термін «загальна практика – сімейна медицина». Коли ми користувалися терміном «дільничний терапевт» – усім було зрозуміло, що йдеться про терапевтичну допомогу організовану за дільничним принципом. Про що йдеться зараз ніхто не розуміє: чи це загальна практика організована за сімейним принципом, чи це сімейна медицина органзована на основі загальної практики? Що таке сімейна медицина і що таке загальна практика взагалі ніхто не розуміє так само як і що таке «громадянське суспільство». Те саме стосується первинного рівня медико-санітарної допомоги, визначення якого всі уникають, оскільки не знають що це таке. Дописалися уже до того, що «надавач ПМД має право залучати на підставі трудового або цивільно-правового договору третіх осіб для забезпечення надання ПМД. Кількість третіх осіб, які залучаються, та вимоги щодо їх кваліфікації визначаються самостійно надавачем ПМД». Тобто можна і продавчиню з генделика залучити.

Висовок. Погодження понятійного апарату є вторинним. Первинним є інтелектуальна робота у формі мислення. Українська еліта не мислить, вона думає. Думає як задурити голову людям. Понятійний глосарій термінів можна погодити у вузькому колі осіб. Спробуємо це зробити.

Якщо Вам сподобалася стаття підтримайте наш сайт матеріально. Великі справи робляться малими коштами

Карта приват: 4149 4996 4053 3723

Анатолій Якименко

One Comment

  1. начиналось все не при Квиташвили, и даже не при Кравчуке )) начиналось все еще в 1918 году, когда сказали что главным капиталистом у нас будет государство (причем запретили называть его капиталистом), поэтому ВСЮ выручку за товары и услуги (а также и чистую прибыль) – забирает себе государство. А всем граждана вменили в обязанность это не замечать.
    Именно отсюда идут загадочные “выпадения зрения” в общественном сознании… некоторые явления нам не то что обсуждать, нам их даже видеть нельзя…

    пьеса Шварца “Дракон” в чистом виде ))

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.