1

Секрет Полішинеля медичної реформи

Культура української журналістики не передбачає власних висновків журналіста після інтерв’ю (окремою статтею, звичайно). Так заведено. Інакше посадовець більше не погодиться комунікувати з виданням. Те, що перед публікацією інтерв’ю погоджується з автором, у професійних журналістських колах, – відомо давно, і розуміється «за замовчуванням». Більше того, багато посадовців попередньо узгоджують запитання на інтерв’ю і ніколи не погодяться на розмову, якщо метою цієї розмови буде викриття секретів або прихованих речей.

Але в житті урядовця бувають такі ситуації, коли він змушений говорити. І інтрига полягає лише у тому чи зможе він приховати самий великий секрет, чи ні. Інтерв’ю заступника «в.о.» міністра Павла Ковтонюка інтернет-виданню «Лівий берег» «Медична реформа. Інструкція до застосування» показало, що ось цей самий великий секрет приховати не вдалося і якби культура журналістики дозволяла робити висновки та активно їх поширювати, то таїнство медичної реформи було б викрито для всіх і ми могли б говорити про секрет Полішинеля медичної реформи – таємницю, котра всім давно відома.

Але те, чого не дозволено одним, – дозволено іншим. Ми підведемо підсумки інтерв’ю.

Розмова Павла Ковтонюка з журналісткою «LB»  Вікторією Герасимчук, опублікована на «LB» під назвою «Медична реформа. Інструкція до застосування», торкалося важливого моменту – старту медичної реформи. Старт, як відомо, запланований у частинні первинного рівня медико-санітарної допомоги. У цій розмові,  напевно, уперше  заступник «в.о.» міністра Ковтонюк публічно визнав, що до лікаря у перший рік реформи припишеться максимум 30% громадян.

Далі – більше. Виявляється посадовець знав, що у Польщі за перший рік приписалося 10%. Але він вірить, що в Україні буде третина громадян. Окрім того, Павло Ковтонюк розуміє, і це є відомо з польського досвіду, що приписка за перший рік у 10% пояснюється тим, що  «не всі люди ходять до лікарів. Деякі просто здорові, молоді. Крім того, напевно, є незвичка, недовіра».

Отже, можна сміливо говорити, що відсоток підписаних декларацій, який очікується  в Україні походить з індивідуальних відчуттів чи думок однієї людини – Павла Ковтонюка. Це при тому, що є факти – 10%  підписаних декларацій за перший рік у Польщі. І ніяких соціологічних опитувань з цього приводу, попри наявність серйозних грантових фінансових ресурсів. А для чого соціологія і прогнозування, якщо так розвинене відчуття? Пан Ковтонюк чомусь вважає, що рівень довіри до лікарів сімейної медицини у Польщі тоді, є вищим ніж в Україні нині.

Наступний момент. Тих, хто прийде приписуватись до лікаря заступник Супрун називає у цьому інтерв’ю не пацієнтами, а українцями. Тобто громадянами. Тоді як у презентаціях про реформу громадяни називаються пацієнтами. Насправді фінансові розрахунки  були проведені на громадян, а не на пацієнтів, тому в інтерв’ю все вірно. Але до лікаря ходять не українці, а хворі. При цьому в МОЗ просять «не намагатися зрозуміти» цифру у 370 грн на рік, оскільки ця цифра утворена шляхом ділення бюджету на кількість громадян.  

Дуже «науковий і глибокий» підхід, – поділити бюджет первинки на кількість громадян і отримати норматив для пацієнта. Не дивно, що він вийшов 370 грн на рік із запевненнями ні у чому собі не відмовляти.

У зв’язку з 30-и відсотковими очікуваннями підписання декларацій, що де-факто означає 30-и відсоткове фінансування, у журналістки «LB» резонно виникає запитання, а куди подінуться бюджетні кошти, які не будуть освоєні у зв’язку з тим фактом, що 70% українців, за відчуттям Павла Ковтонюка, не припишуться?

І тут на нас знову чекає «гідна» відповідь: «Гроші є, і вони будуть використані. Я думаю, що вони підуть на установи. Ми знайдемо спосіб їх використовувати», – каже посадовець.

Тобто, увага, заступник «в.о.» міністра знаючи, що заявка на бюджетні фінанси буде не більше 30% ще має знайти спосіб як використати 70% бюджетних коштів, а це 9 млрд грн., і, думає, що вони підуть на установи. На установи, Карл! Це говорить людина, яка до цього розповідала про необхідність фінансування послуги, ходіння грошей за пацієнтом і боролася з фінансуванням «стін».

Хочеться нагадати, що 80% від медичної субвенції – це фонд зарплати. Отже 80% від 9 млрд грн. – це 7,2 млрд грн. зарплатних коштів, які підуть «на установи».

Виникає природне питання: а що буде з тими ескулапами, чия зарплата піде на «установи»? Важливо розуміти, що 30% підписаних декларацій – це не 30% лікарів із підписаними 1,5 тис. угод з пацієнтами та зарплатою у 4,5 тис грн.. Це 90% лікарів із підписаними 500-и угодами та зарплатою 1,5 тис грн.. Ще 10% лікарів взагалі без нічого. Якщо врахувати, що 30% є мріями Ковтонюка, які можуть здійснитися виключно за рахунок обману, фальсифікацій та приписок, а динаміка наступних років буде по 10-20% на рік, то за півроку-рік в Україні на первинному рівні з лікарів не залишиться нікого. Замість них будуть бовваніти установи.

Але дане інтерв’ю показало, що учень завжди перевершує свого наставника. Ковтонюк перевершив Перегінця. Якщо Ігор забувався, що він говорив через абзац, то Павло забувається, що він стверджував у попередньому речені:  «І навіть якщо в якомусь місті реформа стартує, всі установи договори з НСЗУ підпишуть, але людей в достатній кількості приписати не зможуть – вони все одно отримають гроші. Просто меншу суму – за кількістю пацієнтів, яких вони обслуговують за пропискою. Так буде в 2018 році», – каже пан Павло.

Прямо як у анекдоті про наркоманів:

– А Федя за маком поїде?

– Федя помер.

– Так я не зрозумів: Федя за маком поїде?

Так я також не зрозумів: куди підуть 70% коштів субвенції незабезпечених підписаними  деклараціями між лікарем і пацієнтом? Вони підуть бодай на «установи» чи куди?

Відповідь на це питання у наступному абзаці:

Журналістка «LB»:

-Що буде з 2019 року й пізніше з тими установами, які, підписавши договір з НСЗУ, не зможуть набрати кількість пацієнтів, необхідне для виживання?

Павло Ковтонюк:

-Вони будуть дофінансувати з місцевого бюджету. Тобто, по суті, для них нічого не зміниться. «Реформа не є примусом. Це здоровий механізм позитивної фінансової мотивації», – пояснив Ковтонюк LB.ua.

Якщо для лікарень нічого не міняється, незалежно від того, чи вони наберуть необхідних пацієнтів, чи ні, то де тут мотивація? Але насправді мова іде про демотивацію.  Уже неприкритим текстом Уряд устами Ковтонюка повідомляє, що коштів на первинку у наступних роках може бути тільки менше. І фінансувати первинний рівень доведеться місцевим бюджетам. Це, виявляється, є здоровим механізмом позитивної фінансової мотивації. Навіть не знаєш яке з п’яти останніх слів брати у лапки.

Закінчення інтерв’ю взагалі можна подавати на «Оскар».

 Ковтонюк: «А якщо мотивація не подіє – реформа не відбудеться».

Чому ж не відбудеться. Реформа дуже навіть відбудеться. Держава зменшить субвенцію на первинний рівень мінімум удвічі й перекладе видатки на амбулаторії на місцеві бюджети. Тільки виникає питання: за рахунок чого, а головне для чого органам місцевого самоврядування утримувати амбулаторії, якщо лікарі первинки будуть знищені як клас?

Анатолій Якименко

One Comment

  1. Я теж покритикую. З приводу “наступного моменту” – до лікаря приходять і здорові, напр., за справкою в басейн. І ще раніше були невропатологи, а зараз неврологи, бо до них теж ходять не тільки з патологіями. А от сексопатологів колись покійний В.В. Кришталь з ХМАПО намагався перейменувати в сексологів (у них кафедра сексології та медичної психології), але не вдалося із-за бюрократії… .
    З приводу 70% невикористаних коштів – оснастити амбулаторії комп,ютерами, програмами для них, елементарними приладами, побудувати нові амбулаторії, гроші на житло для медиків, ком послуги…. – я б саме з цього і починам – 9 млрд навіть буде замало.
    Не всі громади зразу утворяться% був у мене на прийомі голова однієї райдаржадміністрації, говорить, що в об,єднані громади увішло десь 30% населених пунктів, а інші ще думають – от на них і будуть напрвлятися невикористані кошти (я так теж думаю).
    https://www.facebook.com/pavlo.kovtonyuk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.