0

Що означає активність МОЗ?

Penguins Downhill

Дякувати Богу кількість людей, котрі почали цікавитися новинами з медичного реформаторського фронту зростає у геометричній прогресії. Мабуть, це пояснюється поступовим народним прозрінням. В рамках інформаційно-просвітницької діяльності  ми відповідаємо на питання, що ми думаємо з приводу активності МОЗ і його нових ініціатив. А вони, питання, надходять.

Починаємо з традиційного нагадування, що Уляна Надія Супрун не є чинним міністром. Однак, незважаючи на відсутність затвердження її кандидатури парламентом ВОНА ПРАЦЮЄ. І працює активно: їздить по лікарнях країни, дає прес-конференції і таке інше. Працює і її «молода команда». Нелегітимність міністра ніяк не напружує журналістів, експертів, депутатів тощо. Тому владі нічого не залишається як експлуатувати суспільну байдужість на власну користь.  

Що ж означає активність МОЗ? Активність МОЗ означає активність міністерства фінансів, яке є давнім традиційним «старшим братом» будинку на Грушевського,7 і є його куратором. Активність мінфіну походить з обережної активності прем’єра та президента. Активність останніх пов’язана з переконанням у тому, що, незважаючи на 2,7% фінансування від ВВП сфери охорони здоров’я, ресурсів є достатньо для того, аби забезпечити холопів адекватною меддопомогою. Варто лише розібратися, хто даремно їсть хліб. Сумнівів у дармоїдах немає, оскільки тримачі смислів самі їх наплодили. Але сказати так не хочеться, тому називають це фінансуванням стін ті ліжок. До речі, дуже хочеться запитати, які економічні наслідки від виконання Постанови Кабінету міністрів за №1024 від 25 листопада 2015 року «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення». Може більше ліків з’явилося в лікарнях? Може МРТ почали робити безкоштовно, чи за КТ перестали збивати по 200 грн?

Так ось. Що таке запровадження страхової моделі з 2017 року. Відповідаємо. Це наступний крок після оптимізації ліжкового фонду МОЗ у напрямку оптимізації бюджетних витрат. Де-факто, ця дія взагалі не має ніякого відношення до страхування: обрахування страхового внеску, верифікації страхового випадку, визначення суми страхової виплати тощо. Хто чекав від страхування додаткових коштів, їх, звичайно, не отримає. 2,7% від ВВП так і залишаться 2,7 відсотками. «Страхування» – це спроба в рамках адміністративної моделі перейти з бюджетно-солідарної системи оплати праці на бюджетно-диференційовану. Нагадаємо адміністративна модель – це модель, у якій вартість медичної допомоги визначається адміністративно. В нашій країні це відбувається без урахування ринкових реалій життя. Саме тому заробітна плата лікаря чи санітарки не дає їм можливість прохарчуватися протягом місяця.

Багато, хто цікавиться звідки взялася сума у 210 грн за одного громадянина, який уклав контракт з дільничним терапевтом. Пояснюємо, Мінфін поділив бюджет субвенції, виділений на «первинку», на кількість ймовірних пацієнтів і отримав 210. І все. Тобто якщо 40 млн громадян підпише контракти з «сімейником», це не повинно вийти за межі коштів, затвердженим мінфіном.

Щось подібне планується зробити для вторинного та третинного рівнів. Головне, щоб все залізло в медичний кошторис. Далі МОЗ і мінфін мають побачити, які лікарі не при ділах. Коли вам говорять про стіни, то це саме про них йде мова. А такі насправді є. Безперечно, лікарі, які не при ділах кудись подінуться. Тільки ці всі дії виконавчої влади ніяким чином не покращать ситуацію для пацієнта. Роділля як отримувала від держави 4 тис грн. на пологи, так і буде отримувати, доплачуючи до цієї суми ще 6 тис грн. Також ці всі дії не ліквідують неформальні платежі і не ліквідують нелегальний ринок медичних послуг. Більше того, контрактна форма лише піділлє гасу у вогонь.

МОЗ і Мінфін наївно вважають, що, запроваджуючи диференційовану оплату праці в адміністративній моделі вони візуалізують пробоїни в кориті під назвою українська медицина. Справа у тому, що реформатори не розуміють, що вони мають справу з нелегальним ринком, який живе за своїми правилами. І не через лікарів, котрі не при ділах відбувається втеча коштів. Зайві лікарі – це лише індикатор складної кримінальної піраміди. Глобальна втеча коштів відбувається через тих операторів, які створили неправову і аморальну систему і на яких МОЗ робить ставку у своїх реформах. І завтра ці люди вигадають нові схеми і зроблять нові отвори у емальованому тазику. Ви запитаєте чому МОЗ та Мінфін робить ставку на поганих людей. А тому, що ставка на поганих людей робиться тоді, коли реалізуються погані наміри. У них просто немає вибору. Водночас це вигідно, оскільки виникатимуть все нові пробоїни і можна буде постійно апелювати до соціуму, що грошей не буде оскільки «корито» постійно тече.

Але ми не сильно критикуємо дії МОЗ та міністерства фінансів. Лише висловлювання Уляни Супрун про заробіток лікаря від 19 до 50 тис грн. чого варте. Не сильно критикуємо, тому що реформатори дорого заплатять за запровадження диференційованого підходу в оплаті праці через так звану страхову модель. Ідіоти не розуміють, що солідарна зрівнялівка в умовах обмеженого фінансування є дешевшою, ефективнішою і приховує фінансову, а у нашому випадку і інституційну, неспроможність держави. Диференційована модель – дорожча, складніша в адмініструванні, потребує вищого рівня платоспроможності та якості підготовки кадрів. І для того, аби це зрозуміти, не потрібно багато розуму та спеціальної освіти. Треба просто поїздити громадським транспортом  у Києві та Варшаві і  задуматись. Але схоже ці люди не користуються трамваями. 

Отже все закінчиться дуже банально. Держава покаже якість управлінських кадрів, які вона виховала за 25 років, вони постануть у всій красі. Візуалізує свою неспроможність  та брехливу сутність і, що немало важно, дискредитує страхову медицину.

Навіть не знаю чи бажати успіху.

 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.