0

Як це працює

У багатьох думаючих людей, мабуть, не раз виникало питання для чого особи, які причетні до реформування медичної сфери, проводять конференції, круглі столи, виїзні колегії, роблять заклики до активного обговорення і таке інше. Також у багатьох виникає питання яким чином ставлення до однієї і тієї ж позиції влади у громадянина може бути критичним та схвальним одночасно. Або звідки МОЗ бере позитивні відгуки про реформи в умовах, коли кожен реформаторський крок з року у рік лише погіршує ситуацію.

Для того, аби дати відповідь на це питання треба підвести підсумки. Поштовхом для підведення підсумків стала конференція, котра пройшла 6 жовтня у Вінниці під назвою “Здоров’я і суспільні виміри в академічному просторі та поза ним”. Захід організований Києво-могилянською академією за підтримки проекту «Поєднання інновацій, здоров’я та суспільства: освітній розвиток потенціалу в сусідніх регіонах Східної Європи» (BIHSENA), який співфінансується в рамках ЕРАЗМУС+ Розвиток потенціалу (КА2).

Проект впроваджується в Україні Вінницьким національним медичним університетом ім. М. Пирогова та Національним університетом «Києво-Могилянська академія», за координації Маастрихтського університету (Нідерланди). Проект сприяння академічній доброчесності в Україні – SAIUP – є співорганізатором конференції.

У роботі конференції прийняв участь Сергій Квіт (Національний університет «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016).

Мене зацікавила лише одна секція, яка була анонсована як «Системи охорони здоров’я та надання медичної допомоги», а саме доповідь  «Охорона здоров’я дітей на роздоріжжі реформ – проблеми і можливі шляхи їх вирішення», яку озвучила радниця міських голів м. Вінниці з багаторічним стажем, організатор охорони здоров’я із досвідом Черешнюк Галина Семенівна. Доповідачка продемонструвала абсолютну адекватну оцінку ситуації і зазначила, що відмова від педіатрії на первинному рівні була помилкою. Наприклад, в Іспанії, звідки вона щойно вернулася, в амбулаторіях поруч з сімейними лікарями працюють педіатри.

У дискусії прийняла участь представниця департаменту ОЗ і сказала, що помилкою слід вважати відмову від шкільного лікаря, себто педіатра, і нам у школи, якщо ми насправді дбаємо про дітей, потрібний ось такий фахівець. Обидві учасниці абсолютно тверезо оцінили зменшення захворюваності у дитячій популяції й не вважають даний факт позитивною ознакою реформ, а навпаки, дотримуються думки, що зниження рівня захворюваності дітей слід розцінювати як провал реформ. Чому? А тому що це зниження пов’язане не із зменшенням кількості хвороб, а з ліквідацію педіатрів. Новостворені сімейні лікарі просто не бачать дитячої патології.

Натомість рівень захворюваності у популяції людей похилого віку значно зріс. Доповідачі та посадовці не взяли на себе відповідальності прив’язувати погіршення стану здоров’я серед дорослого населення з реформою, але й за це визнання їм можна дякувати.

Розв’язка настала після того, як серед присутніх в аудиторії був ідентифікований представник Києва Михайло Виницький – доктор філософії у галузі економічної соціології (PhD, Кембриджський університет, Велика Британія), засновником, першим директором (нині – заступником) ДШ, викладачем соціології НаУКМА керівником Комітету з якості освіти НаУКМА.

Якщо ознакою столичної людини є здатність випереджати час, і немає значення в якому місці ця людина фізично знаходиться, то ознакою провінційної людини є непереборне бажання передати через посередника якесь інформаційне повідомлення начальству у Київ.

Звучить це так: «Ви ж там ближче до керівництва, то ви ж перекажіть, що воно все не так, і ми не задоволені». Подібного роду «привітність» у нас розцінюється як ознака сміливості та пасіонарності. Однак треба розуміти, що всі ці люди, котрі шукають провідників для своїх зауважень та ідей, забувають, що щоденно зустрічаються зі своїм керівництвом, якому чомусь не намагаються передати ані «привітів», а ні своїх пропозицій. Наприклад, Галина Семенівна мало не щодня бачить Вінницького міського голову Моргунова, думаю, що на вихідних може побачитись і з Володимиром Гройсманом, працівниця департаменту охорони здоров’я бачить свого директора та голову облдержадміністрації Валерія Коровія. І так далі.

Більше того, з розмови стало відомо, що вінницька влада намагається протидіяти дурнуватим ініціативам Центру, і пробує зберегти педіатрів, але робить це чомусь таємно, публічно підтримуючи сімейну медицину (Галина Семенівна разів п’ять сказала, що вона дуже навіть «за» сімейників, зрештою як і ми, тільки для чого руйнувати педіатричну допомогу). А раз таємно, то половинчасто. Все це розцінюється у Центрі як саботаж реформ. Тому що всі завжди вважали і вважатимуть, що якщо людина права, то вона говорить голосно.

Ми нерідко «поливали брудом» грантоїдів і відзначили їх негативний вплив на процеси удосконалення медичної сфери. Але часто грантоїди створюють майданчики, на яких можна знаходити однодумців, об’єднуватись і діяти спільно, або збагатившись думками колег діяти індивідуально, – кожен на своєму робочому місці. Натомість наші люди чомусь вважають оптимальною практикою 10 років терпіти і передавати послання до Києва через зручних осіб, а потім виходити на Майдан і палити шини. Як казали в СРСР: «так комунізм нє построїш». Позицію треба проявляти постійно на своєму робочому місці, а не раз у 10 років знеособлено у натовпі на Хрещатику. А міському голові Вінниці можна порекомендувати оголосити на всю країну програму не лише з відродження педіатрії, але й шкільної медицини.

Ну й нарешті, щодо питання схвальних відгуків та щасливих посмішок від людей, котрі роздратовано критикують дії влади та реформаторів. На сьогодні такі відгуки не вибиваються у катівнях чи під загрозою фізичної розправи. Вони фіксуються фотоапаратами та записуються «піарниками» на фуршетах та дружніх вечерях як подяка за можливість критично висловитися на адресу далекої київської влади або можливість мило поспілкуватися з давніми знайомими одразу після палких суперечок на панельних дискусіях.

Ось так це працює.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.