3

З лікарів по 200 грн, з медсестер по 100 грн, або як відбувається укладання договорів з Національною службою здоров’я України

Табель оснащення

Примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, які надають первинну медичну допомогу, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 26.01.2018 р. № 148. Унікальність даного наказу МОЗ полягає у відсутності адресату. Іншими словами з тексту наказу незрозуміло хто цей наказ має виконувати, тобто оснащувати ЦПМСД та амбулаторії сімейної медицини. Зрозуміло лише, що контроль за виконанням покладено на заступника «в.о.» міністра Олександра Лінчевскього.

У відсутності адресату немає нічого дивного, оскільки МОЗ розраховує на самоврядні і незалежні від Києва новостворені та широко розрекламовані об’єднані територіальні громади (ОТГ).

Головні лікарі, звичайно, віднесли примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців до місцевих депутатів ОТГ. Ті подивилися на це все і не поворухнули й пальцем. Чи зобов’язує місцеві ради Наказ МОЗ закуповувати медичне обладнання? Чи є механізм примусити ОТГ виділити кошти на закупівлю обладнання для ЦПМСД та амбулаторій? Ні, немає. Чи знали про це в Кабміні? Звичайно знали.

Договір з НСЗУ та табель оснащення

На сьогодні можна сміливо стверджувати, що жоден з ЦПМСД, амбулаторій, ФАП-ів не виконали Наказ МОЗ України від 26.01.2018 р. № 148. про примірний табель матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців, що є прямою підставою для не підписання договорів з боку НСЗУ. Причім переважна більшість закладів не наблизились навіть до 50% рівня оснащеності. Про нікчемність цього табелю мова уже не йде, йдеться про відсутність виконання цієї нікчемності.

Чи знає НСЗУ, що табель оснащення ніхто не виконав і не збирається виконувати? Звичайно знає. Чи буде це перешкодою для укладання договорів? Цілком можливо, але вибірково.

З метою вирішення питання укладання договорів з НСЗУ головні лікарі ЦПСМД, треба розуміти не без санкції обласних департаментів ОЗ, дали клич про збір 200 грн з лікарів та 100 грн. Напевно, така картина спостерігається не скрізь, але кажуть, що є такі канали для отримання ліцензій з терапії, педіатрії, сімейної медицини та підписання договорів з НСЗУ.

Декларації з пацієнтами

Натепер можна стверджувати, що всі цифри, про які звітує МОЗ щодо підписаних декларацій не відповідають дійсності.

У сільській місцевості практично відсутній інтернет-зв’язок. Він ніби є, але його немає – передати якісь дані є неможливим. Амбулаторії не оснащені комп’ютерами, принтерами та програмним забезпеченням. Переважна більшість лікарів взагалі не вміє і не хоче вміти щось вносити, обліковувати і таке інше. Наприклад, з 6 лікарів та 5 медсестер, лише одна медсестра може вносити якісь дані. Теоретично дані можна було вносити з районних центрів, де є зв’язок, техніка та люди здатні  це зробити, але мало хто їздив і щось вносив. Говорити про 100% підключення до E-health теоретично, мабуть, можна, але толку з того приєднання?

Екстрена та невідкладна допомога

Ні сільські, ні міські лікарі взагалі не розуміють чим відрізняється екстерна допомога від невідкладної. На практиці все виглядає так. Пацієнт звертається на «103». «Швидка» приймає виклик та телефонує до сімейного лікаря і вимагають обслужити виклик. Десь такі вимоги надходять до 16 години, десь до 20 години. Сімейний лікар зачиняє амбулаторію в години прийому та йде на виклик пішки або чимось їде. Час відсутності лікаря на прийомі може бути різним від однієї до 2-3 годин. Всі медикаменти для невідкладної допомоги (магнезії, папаверини, дібазоли) сімейні лікарі закуповують за власні кошти, а точніше за кошти, які вони заробили на стороні.

Педіатрична допомога

Всі сімейні лікарі, якщо вони не є колишніми педіатрами не розуміються на дитячих хворобах «вообше». Але серед них є такі аматори, які дуже люблять дітей й тому із задоволенням обслуговують дитяче населення. Розмовляють з мамами та дітьми, прикладають до грудної клітки фонендоскопи тощо. Якщо ж з дитиною виникають справжні проблеми, то батьки беруть дитину та везуть її власним коштом у обласну лікарню. Обласна лікарня періодично пише якісь листи і скаржиться, що її примушують лікувати «соплі».

Терапевтична допомога

Сімейні лікарі можуть розшифровувати ЕКГ на рівні лікарів хірургічних спеціальностей: якщо комплекси QRS спрямовані вверх, то все добре, якщо донизу, то необхідна консультація кардіолога, якщо  комплекси QRS пропали, то це погано. У питаннях діабетології, отоларингології, офтальмології все набагато гірше. Вагітних всі обходять десятої дорогою.

Ставлення депутатів до сімейних лікарів

Низький інтелектуальний рівень депутатів ОТГ не заважає їм тверезо оцінювати ситуацію та рахувати гроші на свою користь. Переважна більшість їх не збирається нічого інвестувати в амбулаторії сімейної медицини і вважає, що сімейним лікарям достатньо тонометра для вимірювання тиску. Лікарів, фельдшерів та медсестер запрошують на сесії, де повідомляють їм про 50% скорочення. Передусім це стосується фельдшерів та медсестер. Наголошую, це роблять не головні лікарі, а депутати місцевих рад, які примушують головних лікарів скорочувати персонал. МОЗ, звичайно, не при справах. Все робиться руками органів місцевого самоврядування.

Чи отримують заклади охорони здоров’я самостійність і чи будуть вони напряму працювати з НСЗУ?

Надзвичайно цікавим є той факт, що юридичним особам в статут органи місцевого самоврядування нав’язують такі положення, які і де-юре, і де-факто, забороняють їм напряму працювати з НСЗУ і розпоряджатися вільно коштами. Зарплату головним лікарям ЦПМСД будуть встановлювати депутати ОТГ. З цього стає зрозуміло, що за умов зарплати у 9 тис грн., лікар амбулаторії отримуватиме 6 тис грн.. Заробітна плата сімейного лікаря напряму залежатиме від уяви про справедливість місцевої громади.

Яка позиція медиків та громадян?

Позиції медиків немає. Майже 100% медичного персоналу первинного рівня взагалі не розуміє суть реформ, які проводяться, окрім, звичайно, повідомлень про скорочення. Останнє сприймається дуже індиферентно. Ніхто не нервує і не збирається чинити опір, оскільки не вірить у реформу і підвищення оплати праці сприймає обіцянки МОЗ як чергові байки та демагогію. Звільнення сприймають як полегшення у житті. Сімейні лікарі сільської місцевості в основному переймаються закупівельними цінами на сільськогосподарську продукцію, посухою, зливами, цінами на пальне тощо. Аграрне виробництво є ключовою статтею їх доходу.

Сільські мешканці не те щоб задоволені 50% скороченням персоналу, але ніяк на це не збираються реагувати. Селяни принципово відрізняються від містян медичною культурою та  повагою до свого здоров’я, і ця різниця не у кращий бік. Чому б цю особливість не використати. Хіба це не державницький підхід?

Висновки

Реформа первинної медичної допомоги добігає до свого логічного і справедливого завершення. Один рік, який залишився до кінця правління вінницьких, – цілком достатній термін для того, аби показати, що в Україні немає браку сімейних лікарів, а є їх суттєвий надлишок.

Щодо 200 та 100 грн, то це не є проблемою. Всім зрозуміло, що дане явище організовано місцевими феодалами і немає відношення до НСЗУ та МОЗ, і це не є метою реформи.

Але помилявся той, хто вважав, що метою реформи є просто заощадити на бідних. Метою реформи – зробити бідних відповідальними за свою бідність і за свої хвороби. Ну не хоче ОТГ купувати гематологічний аналізатор в амбулаторію і нема на те ради. Самі винні, що обрали таких депутатів. Ось так виглядають гарантії від держави безоплатної медичної допомоги на первинному рівні, ось так виглядає визначеність, досягнути якої дуже заважала 49 стаття Конституції України.

Якщо Вам сподобалася стаття підтримайте наш сайт матеріально. Великі справи робляться малими коштами

Карта приват: 4149 4996 4053 3723

 

Анатолій Якименко

3 Comments

  1. Якщо автору щось невідомо, то не потрібно придумувати.
    По-перше, вже давно є спеціалісти, які пройшли інтернатуру, а не спеціалізацію, по сімейній медицині. І цілком нормально приймають і дорослих, і дітей.
    По-друге. У нас в амбулаторії 5 комп’ютерів (можливо не всі ідеальні, але є), 4 принтери та нормальний інтернет. Створювати декларації вміють УСІ: 4 лікарі, 7 медсестер та 2 реєстратори.
    По-третє. В нас попередній запис на прийом. Ніхто не закриває амбулаторію під час прийому.
    По-четверте. Чи розуміє автор, що публічно принижує честь та гідність тисяч лікарів, особливо своїм розділом про терапевтичну допомогу? Чи готовий автор юридично нести за це відповідальність? Враховуючи помилки в статті, я б на місці автора подбав про підвищення своєї кваліфікації перед тим, як обговорювати кваліфікацію інших.

    • я готовий нести юридично відповідальність, більше того, з нетерпінням чекаю, коли почнуть притягати до відповідальності

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.