0

Загальнонаціональне медичне питання

1623944-7Ми продовжуємо давати короткі роз’яснення до презентації «Комерційна трансформація медичної сфери в Україні. Комерційна модель як основа організації медичної допомоги. Інституційне та правове забезпечення. Комерційна модель і гуманізація медичної сфери». Цього разу мова піде про загальнонаціональне медичне питання.

Успіх будь-якої справи залежить від якості узагальнень. Узагальнення – це не вульгарні спрощення і не прості відповіді на складні питання. Якщо ми говоримо про політику, то  це навіть не висновки отримані на основі поєднання спільних характерних рис. Узагальнення в політиці це влучні і всім зрозумілі слова, смислові конструкції тощо, які коротко пояснюють все і сприймаються всіма. Узагальнення дають можливість осягнути, обрати вірний напрямок і прийняти вірне рішення. Найважливіше у політиці – це узагальнення проблем.

Узагальненню проблеми передує її усвідомлення. У політологів є навіть такий вираз: процес формування політики починається з усвідомлення проблеми. Природно різними стартами, соціальними групами, індивідами усвідомлюються різні проблеми.

Природно люди, які розраховують у житті виключно на себе, усвідомлюють проблеми, котрі для них найближчі – проблеми пов’язані з людською гідністю та свободою. Хтось може запитати, а яке це все має практичне значення для звичайного громадянина. Чому звичайний лікар та пацієнт мають перейматися особистими, нехай і ідеологічними, проблемами якоїсь мізерної групи людей? Якщо у когось є проблемами з гідністю чи свободою, то нехай бере їх і вирішує, і не морочить нікому голову.

Так ось ми намагаємося довести, що вирішення так би мовити практичних проблем, обраних нашими опонентами і, подекуди, просто ворогами, жодних проблем простих, так би мовити, лікарів та пацієнтів насправді не вирішує.

Створення так званого інституту сімейного лікаря не покращить якість обслуговування хронічно хворих та пенсіонерів. Більше того, цей інститут погіршує якість обслуговування дітей.

Роз’єднання рівнів допомоги і безконтрольна діяльність «самодостатньої» первинки призведе до її деградації та корупції.

Автономізація лікарень і перетворення їх у комерційні комунальні підприємства абсолютно не вирішує проблеми нелегальних платежів, демотивує лікаря і лише призведе до здорожчання медичної допомоги. Лікар отримуватиме менше коштів і буде більш залежним від примх головного лікаря. Конфлікт між лікарем та пацієнтом стане більш гострішим.

Нелегальний ринок нікуди не зникає і продовжуватиме виконувати функцію негативного відбору в медицині.

Страхова медицина не принесе більше грошей пацієнтам. Їх співучасть у лікуванні щонайменше залишиться на попередньому рівні – 65%. Якість допомоги не покращиться.

Диференційована оплата праці не призначена для встановлення справедливості в лікарському середовищі.

Так звана оплата послуг, а не стін не матиме ніякого значення ні на покращені обслуговування пацієнтів, ні на заробітній платі лікаря, ні на витратах пацієнтів.

Абсолютно нічого не дасть пацієнтам реалізація принципу гроші ідуть за пацієнтом. Так само це не поможе лікарям.

Цей перелік можна продовжувати ще довго.

Так ось, ми стверджуємо, що вирішення двох ідеологічних проблем гуманізації медичної сфери і ринкової трансформації, які складають загальнонаціональне медичне питання вирішить практичну проблему зменшення співучасті пацієнта у лікуванні щонайменше удвічі; діти обслуговуватимуться у педіатра, а не у невігласа; лікарська діяльність перейде у правове поле; головні лікарі будуть підконтрольні колективам, начальники департаментів не продаватимуть лікарські ставки і так далі.

Важливо розуміти, що проблема гуманізація не висмоктана з пальця. Вона походить з антигуманної політики держави протягом 25 років. Суть антигуманної політики влади полягає у постійному зменшенні фінансового забезпечення медичної сфери, зневажливому ставленні держави до пацієнта та  лікаря, корупційному управлінні, що стало причиною появи нелегального ринку медичних послуг і сприяло фаховій та моральній деградації медичного середовища. До антигуманної політики  можна віднести безпросвітну брехню, ігнорування реальної ситуації в медичній сфері.

Також проблема гуманізації виходить з необхідності ринкової трансформації. Вся справа у тому, що ринок – це прибуток і комерція. Але в нашій країні займатися комерційною діяльністю в медичній сфері – антигуманно і аморально. Тому в нашій країні ринок – це некомерційні комунальні підприємства. У поєднанні цих трьох слів все прекрасно: і комуна, і підприємництво і некомерційність. А щоб ніхто не засумнівався у тому, що в Україні будується ринок без комерції та прибутку за його побудову взялася держава. Лікарю зась призначати ціну за свою роботу. Рано ще. Не дозрів. За лікаря це буде робити «гуманна» держава. Їй можна, вона давно до цього дозріла, і 49 стаття їй для цього не перешкода. Вона встановить справедливу ціну і потім так само справедливо оцінить  працю ескулапа. Досвід за 25 років – достатній. Дивно, що це ніяк не насторожує самих лікарів.

Ми маємо нарешті зрозуміти, що чим більше ми вважатимемо, що отримувати прибуток від медичної діяльності антигуманно і аморально, тим більше ми будемо ставати антигуманними та аморальними. Всім бажаючим у цьому переконатися ми пропонуємо зробити заміри моралі і гуманізму через два роки у «автономізованих» некомерційних комунальних підприємствах.

Лікар має право назвати вартість своє праці. З його обличчя нарешті має зникнути роздратування від пацієнта, якому він робить позичку. Рано чи пізно до нього прийде усвідомлення того, що він заробляє на людському стражданні. Це усвідомлення неодмінно  зробить його чесним і гуманним. Рано чи пізно частину зароблених коштів він буде жертвувати на лікування бідних. Сам, без держави. Цінність ринку полягає у безпосередній участі людини у житті. Тільки так, безпосередньо приймаючи участь в економічній діяльності, людина рухається до Бога. Людська природа не є гріховна. Пам’ятаємо Григорія Сковороду: природа є першопочаткова всьому причина i саморухома пружина.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.