0

«А вас, Бакшеєв, я попрошу остаться»

"Штирлиц нашего двора", дЖерих анЖела

“Штирлиц нашего двора”, дЖерих анЖела

Перебуваючи з «робочими візитами» на наукових конференціях у акушерів-гінекологів останні роки довелося звернути увагу на один дуже дивний факт. У час зазначений для запитань до доповідачів активність проявляв один молодий чоловік невисокого зросту. Він щось запитував, йому відповідали. Загалом нічого дивного.

Культура переміщення з однієї зали до іншої під час проведення наукових форумів передбачає зміну дислокації в коротких проміжках між доповідями і ні у кого не викликає ніяких емоцій. Однак, коли секцію намагався залишити цей допитливий молодий чоловік для того щоб перейти на іншу, частенько знаходився хтось з президії, який виголошував приблизно наступну промову: Бакшеєв, ви нас залишаєте? – шкода, нам вас буде не вистачати. Одного разу, хтось з президії промовив таке: Бакшеєв, залишіться, нам буде без вас сумно. Ось цей вислів і наштовхнув на назву статті, яка звичайно не буде мати нічого спільного з відомим фільмом під назвою «17 миттєвостей весни».

Сам факт персоніфікованої не те щоб іронії, але якогось незрозумілого жарту на публічних заходах в медичному середовищі уже наштовхував для того, щоб задуматись. А тут «шпильки» відпускались у напрямку прізвища Бакшеєва. Для тих, хто не дуже обізнаний з «пантеоном акушерських святих» просто повідомимо, що прізвище Бакшеєв походить саме звідти.

Всі пазли відносно Сергія Бакшеєва склалися після перегляду в листопаді минулого року декількох відео на «ютубі» пов’язаних з пологовим будинком №3 м. Києва, зокрема обговорення медичної корупції у програмі журналіста Євгена Куксіна під назвою «Паралелі». Ці відео були закинуті у закладки і стали в чергу на відписування в рамках непланової творчості. Зазавичай ці плани реалізуються на різдвяні свята.

Вся справа у тому, що лікар пологового будинку №3 Бакшеєв називає реальні проблеми сучасної української медицини. Безперечно перебувати у системі і боротися з нею йому дозволяє прізвище. Будь яка інша людина з такою життєвою позицію не протрималася в медичному середовищі і дня.

Я не знайомий з паном Бакшеєвим і можливо чогось не знаю, чого варто було б знати, але вважаю своїм громадянським обов’язком поширити його погляди, як такі, що мають суспільну користь і є соціально значимими. Сподіваюся, що на ці погляди звернуть увагу реформатори та представники вищої політичної влади. Можливо їм навіть стане соромно. Все це робиться в рамках підготовки до розробки плану дій в медичній сфері. Нижче ми наводимо фрагменти відповідей лікаря та громадського активіста на запитання журналіста.

Сергій Бакшеєв:

…в Україні відбулося зміщення акцентів, відбувся певний парадокс. В усьому світі головним об’єктом є людина, пацієнт. На пацієнта працюють всі, у тому числі і завідувач відділенням. В Україні орієнтовно з 70-х, а може 80-х років відбулося зміщення акцентів. Сьогодні лікар має виманити гроші у пацієнтів, віднести ці гроші завідувачу відділенням, який регулює доступ лікаря до «тіла». Завідувач дає дозвіл на проведення маніпуляцій обстежень тощо. Заввіділенням відносить кошти головному лікарю, той в обласне управління охорони здоров’я, далі в МОЗ.  90% учасників цієї системи в ній живуть, вони не знають як можна жити по іншому.

…сьогодні пацієнти готові платити за медичні послуги. Незадоволення людей пов’язане зі ставленням до них медичного персоналу, які до них приходять з грошима. Треба сказати, що приватні структури принципово відрізняються саме ставленням до пацієнта. 

…на мою думку жоден міністр ОЗ і жоден голова профільного комітету ВРУ не зможе почати реформування медицини до тієї пори поки не буде визначене одне дуже важливе поняття: що є в медицині спадкоємність і що є в медицині корупція. Справа у тому, що якщо звернутися до часів Гіпократа, то до школи Гіпократа приймалися виключно діти лікарів. В медицині всіх країн існує поняття медичної династії. Успадковуючи цю спеціальність відкривається можливість передачі певних секретів, а також моральних принципів та правил поведінки. Діти лікарів часто виростають добрими лікарями. Що таке медична корупція? Це тоді, коли батько головний лікар, син завідувач відділенням, невістка – начмед. Батько іде працювати в МОЗ, а син іде працювати в 24 роки головним лікарем потужної лікарні.

…за весь час реформування медицини проблема медичної спадкоємності та медичної корупції не ставилась.

…лікарі, насправді, це сама інертна маса і сама безхребетна маса серед всіх прошарків соціуму.

…мене часто запитують колеги чому я не можу домовитись з головним лікарем. Можна ж брати 1000 доларів за пологи і їх частину віддавати головному лікарю.

…лікар завжди пристосується до людини, яка ставить його на коліна. Для мене стало відкриттям ситуація в пологовому будинку №3, коли 5 чоловік поставили на коліна весь персонал. Сьогодні ви щось скажете в сторону начмеда, завтра ви не зайдете в операційну. Наприклад, наша колега лише виступила по телебаченню із закликом зробити прозорими надходження і витрат благодійних внесків, як наступного дня їй заборонили оперувати її пацієнтку. Хоча ці операції виконує тільки вона. Тому лікарі розуміють, що як тільки вони почнуть виступати проти медичних корупційних сімей, вони одразу втратять у заробітку.

…на наших пацієнтів впливають всі фактори нестабільності нашої медицини. Наприклад, закупівля малоефективних медикаментів за «відкати». На пацієнтів впливають міжусобні війни між лікарями. Останніх два роки благав пацієнток не приїжджати на пологи до мене, щоб вони не дай Бог не потрапили у «м’ясорубку» наших взаємин. Ти не можеш проконтролювати дії медичної сестри, не можеш проконтролювати, що у тебе за плечима скаже педіатр. Він може сказати, матері, що дитина травмована, коли такої травми немає. Пацієнт, який приходить до лікувального закладу навіть не розуміє з якими моментами та нюансами він може зіштовхнутися.

…треба викорінювати хамство і зверхність у спілкуванні з пацієнтами. Пацієнт має право вибору лікаря.

…реформа має починатися з реформування умів лікарів. Наші лікарі не готові до самоуправління, оскільки самоуправління буде здійснюватися тими головними лікарями, які поставили цей колектив на коліна. У нас же не працюють профспілки. Наші лікарі абсолютно безправні. Жодна профспілка не поставила питань проти адміністрації лікувальних закладів. Необхідно міняти концепцію взаємин пацієнта та лікаря.

…адмінреформа значно погіршить ситуацію в медицині. Медичні заклади не готові бути автономними. Колективи всіх лікувальних закладів залежать від адміністрацій. Всі реформи закінчаться тим, що головний лікар стане господарем медичного центру. Я прихильник державно-приватного партнерства.

Але це ще не кінець історії. Ще одна телевізійна програма «Дістало», яка описує ситуацію зі скаргою роділлі, якій адміністрація того ж пологового будинку №3 відмовляла у госпіталізації, дуже влучно розкриває ще одну «професійну деформацію» та водночас піднімає важливу проблему. В нашій країні відсутня екстрена медична допомога. Лікарі навчилися її не надавати, якщо їм щось не подобається або їм не заплатили. Хочеться нагадати, що екстрена медична допомога надається в цивілізованих країнах незалежно від моделі організації медицини. Дуже дивно, але чомусь із реформаторів ніхто також не бачить цієї проблеми. В США жодній жінці, яка веде асоціальний образ життя не будуть погрожувати пологами на вулиці.

Ми не бачимо необхідності щось коментувати чи акцентувати на чомусь увагу. За 9 місяців на TRIGGER було написано достатньо таких матеріалів.

У даній ситуації, як і у випадку з форумом державно-приватного партнерства у нас виникає не риторичне запитання, чому для того щоб побачити реальні проблеми і їх назвати треба мати прізвище Бакшеєв?

Невже медичне середовище є місцем атрофії сумління та моральної деградації людини? Як таке може статися у гуманній професії? Чому лікарів не напружує рабський статус? Невже їм приємно бути приниженими? Чи вони цього не відчувають? Але саме головне, медики виховані комунальними закладами не прагнуть змінити своє ставлення до пацієнта. Більше того, схоже у них відбулися незворотні зміни психіки – вони не можуть собі відмовити у хамстві. Здається за ради цього вони готові навіть платити. 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.