0

Держава і фармбізнес: у пошуках компромісів

farm24 березня в Києві відбувся круглий стіл на тему: «Нагальні питання фармацевтичної індустрії в контексті реформування системи охорони здоров’я».

У короткій вступній промові Міністр Олександр Квіташвілі зазначив, що зустріч з представниками фармбізнесу покликана відновити довіру у стосунках уряду та суб’єктів ринку з метою продовження спільної роботи для своєчасного забезпечення пацієнтів необхідними ліками.

Перший заступник Міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко на початку зустрічі пояснила присутнім причини, з першого погляду, повільної роботи міністерства над опрацюванням поданих матеріалів від професійних асоціацій:

«Чому так довго іде робота над вашими пропозиціями. Треба розуміти, що ми отримали спадщину, яка напрацьовувалася роками. Однак спадщина – це не завжди потрібний або прийнятий документ. Це треба розуміти усім. І це ніяк не пов’язано із зміною керівництва МОЗу. Саме цей збіг обставин призвів до «заборгованості»  перед фармацевтичним ринком у сфері прийняття нормативно-правових актів. Починаючи працювати над кожною вашою пропозицією, ми мали подивитися, що вже було зроблено та оцінити на якому етапі знаходиться той чи інший документ».

МОЗ була представлена існуюча система реєстрації лікарських засобів (ЛЗ),  відповідно до якої термін від  подачі заяви до подачі досьє в центр для проведення експертизи складає 21 день. Максимальний термін проведення експертизи реєстраційного досьє становить 210 робочих днів і залежить від типу ЛЗ (для оригінальних препаратів 10-15 днів). Підготовка та підписання наказу про реєстрацію ЛЗ становить ще 30 днів. Ініціатива з дерегуляції від МОЗ полягає у скасуванні 21-денного терміну та скороченню строків підписання наказу про реєстрацію з 30 днів до 15 днів.

Однак учасники круглого столу виявилися не достатньо готовими до обговорення пропозицій МОЗ щодо дерегуляції. До певної міри це можна пояснити зорієнтованістю присутніх на впорядкування процедури  з підготовки та внесення змін до нормативно-правових актів, які стосуються реєстрації ліків та обговорення проблем пов’язаних з системою прийняття рішень МОЗ. Зокрема предметом серйозних дискусій стали некоректні внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» та  Наказу МОЗ України від 25.08.2005 року № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення» (далі – Наказ МОЗ № 426)

pavlenkoОлександра Павленко підтвердила існування таких проблем й зокрема зазначила наступне:

«Всі говорили, що Постанова КМУ № 376 саме те чого ми очікуємо. Однак після проголосованого виникло багато питань. Ми розуміємо, що подібна ситуація може бути по кожному такому кричному документу. Але ми не будемо розбиратися чому саме на узгодження йдуть одні документи, з Міністерства юстиції України виходять інші, а на голосування ставилися ще інші. Тому прохання зрозуміти нас, дайте час для контролю, щоб на кожному етапі збереглася та редакція, яка була погоджена, аби потім ми не отримували листи зі змістом: ось ви прийняли, але не те про що домовлялися представники асоціацій і оператори ринку.

Після прийняття 376-ї постанови  ми подивилися наскільки збереглися ключові вимоги і замислилися, щоб  почати роботу над наказом №426. Але на сьогоднішній момент існує декілька редакцій змін до цього наказу. Також не з’ясовуємо чому так. Хочемо робити кроки на зустріч вам. Важливо, щоб ви нас зараз почули і точно підтвердили, що та редакція, яка є у нас на столі і яку ми намагаємося опублікувати відповідає погодженому документу».  

«Були узагальнені всі пропозиції, які надходили від всіх учасників фармацевтичного ринку. Вони надійшли у загальних фразах, які не включали конкретні формулювання. Тому ми спочатку беремо вектор, який пропонується, далі – залучаємо експертів, які нам допомагають сформулювати конкретну фразу, того чи іншого правового документу», – резюмувала перший заступник міністра.

Учасники круглого столу торкнулися проблеми закупівлі ЛЗ за бюджетні кошти. Представники медичних закладів повідомили, що наявність граничних цін, котрих де-факто немає на ринку, унеможливлює закупку медикаментів. З-за чого страждають діти та  важкохворі. В рамках обговорення цієї проблеми в фокусі уваги  опинилася Постанова КМУ №240, яка є похідною прихильників контролю цін на ліки.

Один з авторів  цієї постанови на пропозицію її скасування зазначив, що суть документу не у регулюванні цін, а у декларуванні:

«Практика показала, що проблема полягає не у тому що хтось задекларував якусь ціну, а тоді коли нам починають регулювати: встановлювати референтні ціни, вимагати довідку тощо. Тому має залишитися один пункт Постанови №240 – декларування. Це дозволить задати запитання чому суб’єкт купує за 100, коли задекларовано по 40. Проблема у тому, що по 240 нам обіцяли декларування, а там насправді регулювання».

З такою позицію погодився Квіташвілі, який запропонував залишити лише декларування цін і оцінити результат змін після певного періоду.

Серйозної критики учасниками дискусії був підданий Наказ МОЗ №902 від 09.11.2012 р. № 902 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін до реєстраційних матеріалів», який, на їхню думку, є однією з головних причин корупції.

Пожвавлення аудиторії викликало обговорення проблеми тендерних закупівель по державних програмах і справедлива критика щодо порушення термінів закупівлі. Головним «відповідачем» по даному питанню був Олександр Квіташвілі, зокрема ним було зазначено:kvita

«Закупки, які проводились за старими принципами, більше існувати не будуть. Не будуть засідати по 15-20 чоловік по 2-3 місяці і щось там вирішувати. Це не потрібно в умовах, коли існують препарати зареєстровані в Україні, коли існує протокол лікування та затверджені програми. Справа за прозорим конкурсом учасників. Ми створимо дві маленькі групи: місцеві експерти та міжнародні експерти. Можливо торги проводитимуться у відкритому режимі з онлайн трансляцією. Ліки за програмами МОЗ будуть закуповуватись через ЮНІСЕФ і ВООЗ, так як у них найкраще співвідношення ціна-якість. Наприклад, якби минулого року Україна закупила вакцини через ЮНІСЕФ бюджет міг би зекономити 1,5 млн. доларів, що складає 30% від виділених витрачених коштів. Те ж саме стосується тест-систем по діагностиці ВІЛ вартість яких складає 9,35 доларів, що в 4 рази менше від ціни, за якою вони закуповуються (40$). Але така «нераціональніть» стосується не лише імпортних товарів та медикаментів, але й вітчизняної медичної продукції».

ti__MG_3996Його доповнив заступник Міністра охорони здоров’я України Ігор Перегінець:

«Ведучи мову про міжнародні організації, треба розуміти що для того аби започаткувати процес закупівель необхідно прийняти низку підзаконних актів. Для цього необхідно 2-3 місяці. Запитання: чи можна стільки чекати? Ні, не можна. Тому МОЗ зараз іде паралельним курсом і планує закупити медикаменти у яких є критична необхідність за прозорими схемами, які ми плануємо запровадити. Від певної кількості програм нам доведеться відмовитись, оскільки виникли сумніви щодо доцільності їх існування і тому закупівель проводитися не буде».

Досить цікавою виявилася дискусія щодо питання 5% мита та 7% ПДВ на імпортні на ЛЗ, порушене Асоціацією міжнародних фармвиробників. Міністр Квіташвілі задекларував готовність до лобіювання скасування цих податків, якщо оператори ринку виступлять гарантами зменшення ціни на ліки на 12%.farm2

В.о. президента Американської торгової палати Тарас Качка відзначив важливість зусилля МОЗ для об’єднання всіх ініціатив суб’єктів фармринку та професійних асоціацій спрямованих на полегшення ведення бізнесу: «Хочу подякувати за зведення воєдино всіх ініціатив. У нас є насправді велика недовіра між собою, між МОЗ та суб’єктами ринку. Для вирішення цих проблем треба горизонтальне співробітництво. У нас є традиції забезпечення індустріального консенсусу. Ми можемо надати організаційні послуги без будь-яких претензій на домінування у цьому процесі. Головне на етапі обговорення забезпечити повне представництво аби кожна асоціація могла висловити свої інтереси. Єдина проблема це довіра. Якщо є довіра, то підійде будь-який формат роботи, у тому числі й такий простий як вечірня розсилка інформації по електронним адресам».

«Якщо ми не знаходимося у точці довіри, то давайте домовимося, що у нас є робоча група і всі комунікації ідуть в межах цієї робочої групи. Це зніми недовіру щодо можливості існування паралельного процесу, який продукує паралельні документи. У подальшому це нам допоможе зняти непорозуміння з секретаріатом КМУ. Єдиний спосіб зняти напруження, це прозора кадрова політика. І останнє з МОЗ не може щось вийти без підпису міністра або його заступника. Ми маємо уповільнитись щоб знайти порозуміння і довіру між собою. Прозорість, у даному випадку, є більш важлива ніж швидкість прийняття рішень», – підсумував представник торгової палати.

Пана Тараса підтримала Олександра Павленко, яка зокрема зазначила, що головними поширювачами міфів про упереджену роботу МОЗ здійснюється людьми, яким не подобається, той факт, що в міністерстві ретельно перечитують документи, які подаються на підпис.

«Прошу звернути увагу на те що в МОЗ помінялися лише 3 людини, які не зайшли синхронно. Затримка з підготовкою документів пов’язана з тим, що необхідний час аби зрозуміти що подають нам на стіл. Це треба розуміти, якщо ми хочемо змінити діючу систему», – резюмувала посадовець МОЗ .

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.