0

Лікарі поліклінік Москви починають «італійський страйк»

Сhipollino

Чіполіно, Дмитро Непомнящій, Ольга Попугаєва

16 березня в Москві відбулася прес-конференція, на якій було анонсовано початок «італійського страйку» («робота по інструкції») лікарів низки московських поліклінік. На ній також були сформульовані вимоги до роботодавця і московської влади щодо дотримання трудових прав медпрацівників та забезпечення права москвичів на безкоштовну доступну і якісну медичну допомогу (ст. 41 Конституції РФ).

Вибір редакцією цієї новини пов’язаний з низкою актуалізованих у ній проблем. Сподіваємося, що вона буде цікавою для читачів. З-поміж порушених проблем хотілося б виділити, на наш погляд,  головну – форму державної суб’єктності в медичній сфері. В сучасному світі, суб’єктність держави в медицині є обов’язковою. Вона потрібна державі для реалізації медичної політики.  Від суб’єктності  не змогла відмовитись навіть така країна як США – країна, у якій запит у соціуму на свободу найвищий, а роль держави зведена до мінімуму.

Якщо спростити деякі моменти, то в США держава проявляє суб’єктність виключно через бюджетні кошти: держава не володіє закладами вищої медичної освіти, лікарнями (окрім муніципальних, військових госпіталів), медичним обладнанням, а головне вона не володіє лікарями.

В більшості країн Західної Європи держава проявляє суб’єктність не лише через бюджет, але й через власність на заклади медичної допомоги та обладнання у тій чи іншій мірі. Є країни, де уряд тримає у власності певну кількість лікарів, передусім первинної ланки, та тих, що задіяні в системі профілактики. Унікальність України, Росії, Білорусі, Північної Кореї, Куби, тощо полягає у тому, що  держава має у власності все, у тому числі всіх ескулапів. Така форма суб’єктності дає їй найвищий ступінь мобільності з реалізації будь-яких планів та ідей в рамках реалізації державної політики для адекватного і оперативного вирішення виникаючих проблем.

Неупередженому та думаючому громадянину нескладно побачити, що джерелом всіх негараздів у медичній сфері, які намагається у волюнтаристський спосіб вирішувати держава, є виключно вона сама. І головна причина цього абсурду є не просто наявність у неї в підпорядкуванні рабів в білих халатах, а система, яка їх продукує.

Парадокс ситуації полягає у тому, що у тих країнах, де держава не є головним джерелом проблем її роль чомусь мінімальна, а там, де вона ключовий суб’єкт у цьому процесі її роль – максимальна.

У даному  разі московських медиків можна поставити у приклад українським. На страйк спроможні вільні люди, які у силу тих чи інших причин опинилися в залежності. Раби на страйк не здатні. Можливо саме цей факт пояснює покірність українського медичного середовища при реалізації безглуздих ідей урядовців.

Масові скорочення медпрацівників та ліквідація стаціонарів були розпочаті владою м. Москви під приводом необхідності направити ресурси на посилення амбулаторної ланки. Однак у поліклініках Москви також йде процес скорочення медпрацівників, згортання цілих напрямків медичної допомоги, збільшення трудового перенавантаження на медиків. Величезними чергами, скороченням часу прийому, фактичною відміною територіально-дільничного принципу, масово порушуються права пацієнтів. Хронічна втома, синдром професійного вигорання медиків, «потогінна» система прийому пацієнтів з упором на заповнення звітної та іншої документації створюють об’єктивні умови для зростання ризику лікарської помилки.

У зв’язку з цим медики ряду поліклінік м Москви, які вступили в Міжрегіональну профспілку працівників охорони здоров’я «Действие», прийняли рішення перейти до роботи в суворій відповідності з нормами і правилами, передбаченими Трудовим кодексом РФ і нормативними документами галузі охорони здоров’я. У практиці соціальної боротьби такий метод впливу нерідко називається «роботою по інструкції» або «італійським страйком». У Росії він був успішно застосований в ході кампанії протесту лікарів-педіатрів м. Іжевська в квітні 2013 року.

З метою недопущення скорочення обсягу надання медичних послуг після початку «італійського страйку» активісти завчасно інформують роботодавця, Департамент охорони здоров’я м. Москви, а також правоохоронні органи про необхідність вживання заходів для надання своєчасної допомоги пацієнтам, які не будуть обслуговуватись.

Всього в італійському страйку буде брати участь 21 особа, всі вони – члени Міжрегіональної профспілки працівників охорони здоров’я «Действие».

Акція розпочнеться 24 березня 2015 року. Медики будуть страйкувати в тому випадку, якщо столична влада і МОЗ не почнуть з ними переговори протягом цього тижня.

«Влада повинна за тиждень або почати переговорний процес, або залучити додаткові ресурси, щоб забезпечити повноцінний лікувальний процес», – пояснив оргсекретар «Действие» Андрій Коновал.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.