0

Сателітний симпозіум GSK: Cучасний погляд на вакцинацію в Україні і світі

GSK_Logo12 травня 2016 року, Київ

Всесвітній тиждень імунізації 2016

25 квітня 2016 року у Києві за підтримки ГлаксоСмітКляйн (GSK) Фармасьютікалс Україна у рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасний погляд на вакцинацію в Україні і світі» пройшов сателітний симпозіум у режимі вебкасту.

У заході, присвяченому Всесвітньому тижню імунізації та спрямованому на актуалізацію проблеми вакцинації, взяли участь провідні зарубіжні та українські спеціалісти сфери охорони здоров’я (СОЗ), представники наукових установ, імунологи, сімейні лікарі, педіатри, неонатологи. Формат сателітного симпозіуму дозволив приєднатися до обговорення теми фахівцям із регіонів: Харкова, Дніпропетровська, Запоріжжя, Одеси та Львова.

Імунізація визнана одним з найуспішніших та економічно ефективних заходів системи охорони здоров’я з усіх нині існуючих. Завдяки вакцинації щорічно можна попередити більш, ніж 2,5 мільйонів дитячих смертей в усьому світі.[i] Сьогодні вакцинопрофілактика дозволяє забезпечити захист дітей не лише від захворювань, вакцини від яких існують вже протягом багатьох років (дифтерія, кашлюк, правець, поліомієліт), але й від пневмонії та ротавірусної діареї, які є причиною більшості випадків смертності дітей раннього віку у світі. Окрім цього, в наш час, завдяки розробці іноваційних та комбінованих вакцин, можна захистити підлітків та дорослих від таких захворювань, як грип, менінгіт та рак (печінки та рак шийки матки).[ii]

Хуан Ярсабаль (Juan Pablo Yarzabal), медичний лідер Регіону ринків, що розвиваються, відділ вакцин GSK, Бельгія розпочав симпозіум з доповіді на тему: «Тягар вакциноконтрольованих захворювань – Де ми є?», зосередивши увагу аудиторії на цілях, які можливо досягти завдяки вакцинації:

«До ключових цілей вакцинопрофілактики слід відносити зменшення кількості випадків смертності від інфекційних захворювань, формування колективного імунітету та зниження витрат системи охорони здоров’я на лікування та профілактику вакцинконтрольованих захворювань. Завдяки імунізації сьогодні можна попередити близько 17% випадків дитячих смертей у віці до 5 років. Ключовим фактором успіху програм імунізації є наявність високих показників охоплення вакцинацією серед населення. Граничні значення колективного імунітету для окремих захворювань, що попереджуються імунізацією, складають: для дифтерії  –  85%, кору  –  83-94%, паротиту  –  75-86%, кашлюку  –  92-94%, поліомієліту  –  80-86%, краснухи  –  83-85%, натуральної віспи  –  80-85%».

Обґрунтовуючи економічну ефективність вакцинопрофілактики експерт зауважив, що вартість більшості вакцинацій становить менше 50 доларів США за збережений здоровий рік життя людини. Таким чином, глобальна ліквідація натуральної віспи привела до економії у розмірі 1,3 млрд. доларів на рік за рахунок зменшення витрат на лікування і профілактику цього захворювання з тих самих пір.[iii]  Станом на сьогодні, ліквідація натуральної віспи попередила 40 мільйонів смертей у світі.[iv]

«Переваги вакцинації є беззаперечними. Незважаючи на наявність проблем у сфері профілактики інфекційних захворювань, які все ще потребують вирішення, за останні декілька десятиріч було досягнуто неабиякого прогресу в охопленні вакцинацією незахищених дітей. Таким чином, охоплення новонароджених вакцинацією проти кашлюку, дифтерії та правця у світі в 1990 році було 76%, у 2014 році цей показник становив вже 86%. Якщо в 1990 році було 125 країн ендемічних по поліомієліту, то у 2014 році кількість таких країн зменшилась до трьох. У свою чергу, охоплення новонароджених трьома дозами вакцини для профілактики гепатиту В у 1990 році становило 1%, а станом на 2014 рік – сягало вже 82%», – підсумував Хуан Ярсабаль.

Євген Шпеер, медичний лідер регіону СНД, відділ вакцин GSK, СНД присвятив свою доповідь питанням довіри до імунізації та шляхам подолання сумнівів щодо вакцинопрофілактики:

«Недовіра людей до вакцинації існує з початку застосування вакцин. Це пов’язано з тим, що рішення щодо проведення вакцинації, прийняте батьками або пацієнтом, є складним процесом з великою кількістю факторів, що впливають на нього. Серед них: сфера засобів комунікації і масової інформації, лідери думок, релігія і культура, соціально-економічне становище, географічні бар’єри, рівень поінформованості, досвід попередньої вакцинації, довіра до системи охорони здоров’я, роль медичних працівників, тощо».

Доповідач наголосив, що задля подолання бар’єрів у вигляді сумнівів щодо вакцинації необхідна наявність чіткого розуміння причин та джерел недовіри до вакцинації, структур і організаційного потенціалу для зниження рівня недовіри і підвищення рівня прийняття, обміну передовим досвідом. Вирішальне значення у формуванні довіри є тісна співпраця та партнерство між СОЗ і батьками/вакцинованою особою, регуляторними органами, науковими товариствами, національними та наднаціональними організаціями охорони здоров’я, громадянським суспільством, лідерами думок, політиками, засобами масової інформації та виробниками.

Давид Прадо (David Prado), керівник відділу клінічних досліджень вакцин GSK, Бельгія в рамках своєї доповіді приділив увагу проблемі охоплення вакцинацією серед спеціалістів сфери охорони здоров’я.

За словами експерта, станом на 2013 рік, кадровий ресурс медичних працівників у всьому світі становив більше 42 мільйонів осіб, серед яких понад 9,7 млн. дипломованих лікарів. Особистий досвід та знання СОЗ щодо вакцинації відіграють ключову роль у формуванні рівня захищеності населення від інфекційних захворювань:

«Імунопрофілактика – це складова частина національної безпеки країни. Знання медичних працівників про вакцини та їх ставлення до них є важливим фактором, що визначає застосування вакцин ними самими, готовність рекомендувати вакцину своїм пацієнтам, та здатність впливати на показники охоплення населення вакцинацією».

«Значна кількість медичних працівників піддаються ризику зараження вакцинконтрольованими інфекційними захворюваннями. Таким чином, ризик зараження на кір серед медичних працівників у 2-19 разів вищий, ніж серед дорослого населення в цілому, ризик зараження на кашлюк – у 1,7 разів вищий. Так само є більш високим і ризик захворіти на грип (значно збільшується частота безсимптомних інфекцій) порівняно з дорослими людьми, які не є співробітниками установ охорони здоров’я. Незважаючи на той факт, що інфіковані медичні працівники можуть бути джерелом багатьох, пов’язаних з наданням медичної допомоги, вакцин контрольованих захворювань, показники охоплення вакцинацією серед цієї групи є вкрай низьким», – додав Давид Прадо.

З особливостями виробництва вакцин учасників заходу ознайомила Яна Сироватка, керівник департаменту з розвитку вакцин GSK Україна:

«Виробництво вакцин є складним, трудомістким та багатоетапним процесом, – від початкового виробництва нефасованих компонентів вакцини до транспортування і реалізації готового препарату замовнику. Контроль якості проводиться на кожному етапі виробничого процесу і становить 50-70% від усього часу виробництва. Таким чином, процес виготовлення вакцин може тривати до 26 місяців для більш складних вакцин. З моменту визначення обсягів виробництва до доставки вакцини до кінцевого споживача може проходити до 3 років».

Федір Іванович Лапій, д.м.н., доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та імунології НМАПО ім. Шупика, головний позаштатний дитячий імунолог м. Києва присвятив свою доповідь проблемі розповсюдження пневмококових інфекцій в Україні та можливостям вакцин щодо попередження таких захворювань:

«Пневмококові інфекції можуть стати причиною розвитку гострого середнього отиту, пневмонії чи менінгіту. Особливо вразливими до таких інфекцій є діти молодшого віку. Вакцинація проти пневмококових захворювань здатна попередити до 50% смертності та близько 58% неврологічних ускладнень/втрати слуху у випадку пневмококового менінгіту, розвиток гострого середнього отиту, на який страждають до  80% дітей віком до 3 років, 20% смертності в результаті бактеріємії та попередити розвиток захворювання на пневмонію, що є основною причиною смертності в світі серед дітей віком до 5 років».

Наталія Васецька, медичний радник GSK Україна ознайомила учасників симпозіуму із сучасними та дієвими стратегіями попередження розвитку захворювання на кашлюк, серед яких:

  • універсальна дошкільна ревакцинація дітей, що рекомендована Глобальною ініціативою проти кашлюку та ВООЗ [v] [vi];
  • універсальна ревакцинація дорослих, рекомендована Глобальною ініціативою проти кашлюку та Консенсусом з ревакцинації проти кашлюку в Європі [vii] [viii];
  • стратегія «Кокон», що передбачає вакцинацію усього найближчого до дитини (віком до 12 місяців) оточення вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця зі зменшеним вмістом антигенів для зниження ризику інфікування новонародженого на кашлюк. Таку вакцинацію рекомендується проводити за 2 тижня до контакту з немовлям.

Доповідач зауважила, що проблема поширення кашлюку недооцінюється у світі. Це респіраторне захворювання є висококонтагіозним, – так у невакцинованій популяції один випадок кашлюку може призвести до виникнення 17 нових випадків захворювання.

Про сучасні стратегії профілактики раку шийки матки (РШМ) доповіла Ольга Володимирівна Палійчук, к.м.н., лікар вищої категорії, онкогінеколог Черкаського обласного онкологічного диспансеру:

«Статистика захворюваності на рак шийки матки в Україні є невтішною , кожен день внаслідок захворювання вмирає 6 жінок у країні. Щорічно внаслідок цієї патології помирає більше 2 000 жінок, 15% жінок не проживають навіть одного року після встановлення їм такого діагнозу. РШМ однаково часто вражає молодих і літніх жінок та лідирує серед онкологічних  захворювань, які викликані вірусом папіломи людини (ВПЛ)».

Експерт наголосила, що рак шийки матки можна попередити. Сучасна стратегія профілактики захворювання включає: первинну профілактику, що передбачає вакцинацію та вторинну профілактику з оглядом у гінеколога та забором матеріалу для цитології. Вакцинацію проти вірусу папіломи людини, що викликає РШМ, проводять дівчатам починаючи з 9 років та жінкам. Програми імунізації для дівчат від 12 до 16 років впроваджуються у більш ніж 80 країнах світу.

У рамках міжнародного вебкасту спеціалісти сфери охорони здоров’я, представники наукових установ, імунологи, сімейні лікарі, педіатри, неонатологи з усіх куточків світку, у тому числі з регіонів України долучилися до дискусії та задали експертам питання, – отримали цінні поради та можливість поглибити свої знання про вакцинацію.


GSK – один із світових лідерів фармацевтичної індустрії, що займається науковими дослідженнями в області фармацевтики та охорони здоров’я, присвячує свою діяльність поліпшенню якості життя людей, допомагаючи людям робити більше, почуватися краще і жити довше. Більше інформації про компанію GSK в Україні та світі – на сайті ua.gsk.com або звернувшись до ТОВ «ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна»: 02152, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 1-В, тел. (044) 585-51-85, факс (044) 585-51-86.

Контакти для ЗМІ:

Марина Куземко

maryna.kuzemko@180prpa.com.ua

+380503876389

Анна Дзюба

anna.dziuba@180prpa.com.ua

+380504124721

[i] WHO. State of the world’s vaccines and immunization. Third edition. 2009

[ii] http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs378/en/

[iii] WHO, UNICEF, World Bank. State of the world’s vaccines and immunization, 3rd ed. Geneva, World Health Organization, 2009

[iv] http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs378/en/

[v] Guiso N et al., Hum Vaccin 2011;7(4):481–488

[vi] World Health Organization (WHO). Pertussis vaccines: WHO position paper. Wkly Epidemiol Rec 2010;85(40):385–400

[vii] Guiso N et al., Hum Vaccin 2011;7(4):481–488

[viii] Zepp et al. Lancet Infect Dis 2011:11;557–70

UA/CPR/0006/16.05.05

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.