8

Що вдалося і що не вдалося Квіташвілі

08-04-2014 21-20-37Сподіваємося, цей допис стане у нагоді тим, хто чекає на нового міністра.

Заява про відставку міністра Квіташвілі сколихнула український медіапростір. З цього приводу висловилися всі, і навіть ті, на кого важко було розраховувати. Увагу події приділили маститі журналісти, політологи і не лише. Відзначився навіть Семен Глузман. У тексті опублікованому на «НВ» він так далеко зайшов у своїй нелюбові до останніх міністрів, що опинився у таборі прихильників Раїси Богатирьової. Але то таке. У моральних авторитетів «таке» буває часто: то ініціативу якусь очолять під патронатом якогось жлоба, то підписи поставлять під блюдолизьким зверненням «громадськості».

Проаналізували все. Навіть викрили хитрість політичної сили, яка спочатку тихо призначила Квіташвілі, а потім довела його до політичного самогубства. Це блискуче зробив Віталій Портников.

Але не зважаючи на проведене глибинне буріння є відчуття, що чогось недоаналізували, і якось не правильно провели (чи ще проводять) в «останню путь» міністра. Квіташвілі представляють як жертву (стаття Фесенко), яка хотіла щось зробити, але їй не дали. Ніхто чомусь не проаналізував, а що такого мав зробити пан Сандро, щоб ми шкодували за не виконаним. Може навпаки, нам треба тішитись, що Квіташвілі не вдалося?

Нагадаємо, що будь-який міністр ОЗ не є суб’єктом політики, у тому числі й медичної. Треба розуміти, що особа, яка заступає на роль міністра апріорі погоджується виконувати чиюсь волю. Але не треба думати, що люди, які призначають міністрів повідомляють їм про свої замисли. Також не треба думати, що «тримачі смислів» дурніші за призначених ними міністрів. Вони дуже добре розуміють коли почати процес і коли його зупинити. Не можна знімати відповідальності і з міністрів, вони також розуміють, що роблять.

Олександр Мерабович дуже добре розумів, для чого він разом із Стратегічною дорадчою групою МОЗ відмовилися від «страхової медицини». Вона насправді не потрібна. Але це було зроблено не тому, що вона не потрібна. Це було зроблено для того аби виконати завдання «центру» — погасити очікування населення на додаткове фінансування медицини. Наступним кроком було оприбуткування неформальних платежів, що дало можливість намалювати цифру у 7,6% від ВВП витрат держави на медицину. Хоча реальна цифра 3 – 3,6%. Далі у публічний простір було введено слово «субвенція». Треба сказати, що намагання прищепити комплекс провини у лікарів та громадян робилися багатьма діячами. Але якщо Ірина Акімова лише пропонувала вслухатися у цифру 40 млрд. грн. (сума зведеного бюджету у 2010 році), для того аби заговорити 3,6% від ВВП, то нинішній міністр уже дорікав 40 млрд.. А після фрази: держава вам виділила субвенцію у 40 млрд. грн. просто хотілося цілувати ноги.

І це ще не все. Міністр намагався переконати населення, що розраховувати на державу можуть лише ниці та убогі, а решті населення треба готувати гроші. Так ніби зарплати та пенсії в Україні складають 74% від ВВП, а в США — 30% (в реальності навпаки).  Цікаво, що частка витрат на оплату праці у структурі витрат на виробництво в Україні у 5 разів менша як в США. Може міністр плутав Україну з «Гамерикою»?

Хитрі замисли Квіташвілі стосовно легалізації діяльності лікарень були викриті Борисом Тодуровим, який прямим текстом сказав, що якщо чиновники під реформою розуміють відібрати їх заробіток і спрямувати його на капітальні витрати лікарень, то такі реформи їм не потрібні. Тому всі хто намагається звинуватити міністра у поганому менеджменті абсолютно не праві. Міністр прекрасний менеджер, і йому багато що вдалося зробити.

Може хто не знає, що таке менеджер в українському розумінні, то ми пояснимо. Менеджер в Україні, це людина, яка за гроші господаря допомагає йому дурити підлеглих. Для того, щоб підлеглі не вимагали підняття заробітної плати, він буде допомагати господарю у її несвоєчасній виплаті, розповідаючи байки про складні економічні умови в країні. Байдуже, що уже 10-й рік. Менеджер ніколи не буде перечити власнику бізнеса проти введення в адміністрацію людей, які невідомо звідки взялися і не мають жодного поняття про сферу у якій вони працюють, тому що й самі мало у чому розбираються. Менеджер буде з усіма чемно вітатися, проводити наради, бути відкритим для того щоб вивідати потрібну інформацію, яка потім використовуватиметься для маніпуляцій і таке інше.

Нічого не нагадує? І це все не з пальця висмоктано, це реалії української економіки, українського бізнесу, культури управління.

Успішним менеджер вважається доти, доки йому вдається дурити людей і тупо гнути політику власника. Очевидно, що Квіташвілі уже «всьо». Його регулярні брифінги уже не лише нікого не «вставляють», вони уже всіх дратують. Тому його вирішили прибрати. Але треба віддати йому належне – він чесно відпрацював на «папу». Якщо раніше ще хтось сумнівався щодо їстівності лайна, то нині всі зайнятті оптимізацією його споживання. Думка про те що лайно можна не їсти уже ні у кого не виникає. Всі зайняті децентралізацією, легалізацією, автономізацією, створенням госпітальних округів та іншими непотрібними діями. А те що у людей відібрали педіатрію, уже ніхто не згадує. Лишень подумати: у ХХІ столітті в «еуропейській» країні скасували педіатрів. І всі зайняті автономізацією лікарень. А те що в степовій зоні уже є діти з рахітом, нікого не хвилює.

І на завершення. Доволі часто менеджери занадто вживаються у роль і починають вести свою політику. Це буває тоді, коли менеджер тупуватий і не здогадується, що замисли власника йому до кінця не відомі й ті напрямки за якими він працює є фейковими. У такому разі менеджера доводиться зупиняти. Інколи так як новоросійця Мозгового, іноді так як Гіркіна-Стрєлкова.

Показує на те, що пана Сандро також зупиняють. «Господарі життя» видається розуміють, що прийняття «реформаторського пакету» законопроектів закінчиться трагічно для вітчизняної медицини, тому рішили зірвати стоп-кран. Напрямок на автономізацію лікарень є фейковим. Так, це чиїсь еротичні фантазії, але їм не дозволять реалізуватися. До речі, ніякої логіки і ясності у діях міністра не читається. Чому для прийняття трьох законопроектів потрібна жертва у вигляді його відставки – не зрозуміло. Зі слів міністра взагалі не ясно хто «під…с». Ясно лише, що він Ален Делон.

«Тримачі смислів» своєї мети досягнули: зімітували реформаторську діяльність та згаяли час. Це дозволило знизити градус напруги та суспільну агресію. Окрім того, вони серйозно просунулися у своєму стратегічному намірі – зниження рівня претензій по якості та об’єму медичної допомоги з боку населення. Час робить своє – населення з року в рік привчається за себе платити і перестає згадувати, що воно платить податки, що його розвели на ваучерній приватизації і таке інше. Населення припиняє бачити реальні проблеми медицини, наприклад, відсутність екстреної медичної допомоги.

Ми спробуємо зробити власний політичний прогноз. Загалом всі напрацювання Квіташвілі будуть провалені у короткій перспективі. Це не означає, що від них відмовляться в принципі. До них повернуться у тому разі, коли реалізація задуманого буде спокійно прийнято соціумом і збігатиметься зі стратегічним завданням «тримачів смислів» – скинути з себе соціальні зобов’язання, примусити лікуватися за власні гроші і переконати сприймати це як турботу держави. Завдання, до речі, аналогічні з децентралізацією – провести централізацію, підпорядкувати собі бізнес та дешево купити місцеві політичні еліти, але переконати всіх, що стали вільними і спроможними.

Тому не треба жаліти Квіташвілі і малювати з нього жертву, оскільки жертвою є громадяни. І якщо вже хочеться когось пожаліти, то краще пустити сльозу за людьми, які стали жертвою чергового «розводняка». Тим більше не треба шкодувати, те чого міністр не встиг робити. Навпаки, можна навіть потішитись. Поки.

Нам навіть стало не зручно за попередній текст, у якому ми намагаємося дорікнути медикам за політичну малограмотність та недалекоглядність. Тут маститим і досвідченим ніяк не може розвиднитись, а що уже говорити про лікарів.

Анатолій Якименко

8 Comments

  1. Понятно, конечно, что каждая из этих статей – изложение мыслей и взгляда одного или нескольких журналистов этого сайта. И, как следствие, далеко не всегда будет соответствовать точкам зрения других людей. Тут понятно. Два человека – два мнения. Хотя, честно говоря, есть и другая сторона у этого вопроса. Корректность, осведомлённость, компетентность, соответствие реальности, объективность и отсутствие предвзятости – основные вещи, которые всё же должны присутствовать в статьях любого журналиста. А из всех статей, которые здесь были опубликованы, единственной, в которой есть все эти вещи, была статья от 7.07.15, написанная не Вами-журналистами, а врачом (линк – http://trigger.in.ua/?p=1214). При всём уважении, но это так. И что самое обидное, Вы в следующей статье даже истолковали всё не так, как хотела автор-врач. Истолковали грубо и цинично, как воспринимает медицину большинство простых некомпетентных людей-пациентов. Подчёркиваю – даже не журналист, а всего лишь потенциальный пациент без медицинского образования, который просто не может понять сути проблем, поскольку никогда не работал в этой системе. А моя коллега-врач описала всю ситуацию абсолютно правильно – честь ей и хвала.
    P.S.: Не буду утверждать, но, специально читая для этого все эти статьи, я всё больше убеждаюсь, что “протираете” Вы всё же только только одну сторону медали, причём целенаправленно. И невыгодный многим Квиташвили здесь – объект. При всех его достоинствах и недостатках. И ещё раз – Вы не имеете медицинского образования и опыта работы в медицине, что исключает правильное восприятие всего происходящего в медицине. Послушайте хоть Комаровского что ли – он хорошо в себе совместил первоклассного врача и человека с подвешенным языком для работы в СМИ. И упомянутый Вами Тодуров много говорил такого, что Вы просто пропустили мимо ушей. Вот и всё. Ваш ход, если хотите конечно. Ваше право.

    • дякую за коментар. Я не лише маю медичну освіту, схоже я колега по цеху згаданої вами пані Наталії. http://msvitu.com/pages/medical-books/pology/pology.pdf – це в якості доказу. До речі, можете використовувати в роботі. Коли було 30 років і був молодий, хотілося займатися медициною:), а тепер чомусь хочеться журналістикою:)

    • А, не скромно якось вийшло. Володимир Савченко кмн, лікар-пульмонолог. Костянтин Воробйов, статті якого ми публікуємо, дмн, анестезіолог-реаніматолог

    • Это хорошо, что наше чтиво не оставляет Вас равнодушным, мы для этого и назвались Триггером, чтобы давать импульс для размышлений. Напишите что-то свое аналитическое. Ваше виденье на процессы. И мы с радостью опубликуем независимое мнение. Мы же не заявляли о себе как о монополистах на визию в вопросах реформирования и стратегии развития медицины, и готовы к любому разумному оппонированию. С уважением Владимир Савченко.

  2. Якщо так, тоді пробачте. Я – невролог. Але деякі тези з мого коментару за таких обставин не втрачають сили. Просто тому, що все ж таки є якась пріоріотетність, вибірковість та надмірна (у хорошому розумінні) критичність до деяких речей у нинішній ситуації в МОЗ та з реформами. І невже ж ми одні й ті ж ситуації на протязі років в цій системі по різному бачили? Або не бачили зовсім, інколи? Ще раз кажу – не захищаю пана Квіташвілі. Але чому ж так одразу пліттю? Деякі речі, викладені тут у різних статтях, сходяться з даними інших ЗМІ, але ні я, ні мої колеги не бачимо таких абсурдів у лікарнях нашого міста. Хтось комусь нелікар сказав, потім про це в ЗМІ запитали у міністра або у лікаря якогось, вислухали, а потім із контексту видрали, виклали десь, а люди без освіти, подивившись, звісно ж неправильно це зрозуміли. Замкнуте коло, сарафанне радіо. Ну не так буває в багатьох випадках (не про Вас кажу)? А громадські організації пацієнтів – це зовсім окрема річ. Люди з плакатами, які кричать під КМУ і не розуміють, що антиретровірусні препарати вже є і просто міняли систему закупівель. Не розуміють, що анатоксин купляли вже не в Росії, а у Польші і чомусь не робили це вже кілька років. Що даних з місця про необхідність ліків не поступає і це вже міняють (не за кілька місяців, розумієте ж мабуть). І препарати і вакцини деякі знову ж таки купляли ганебною системою у окремих фірм та російського виробника (на порядок нижче якістю). Мусій закупівель теж не зробив належно у минулому році, теж відсторонили у останній момент……. Якщо працював лікарем у відділенні ВРІТ, зрозумієш, що таке спілкуватися з нинішнім рівнем людей-родичів. Помирає стара бабуся 90 років (вік, а не хвороби!!!), яка й неповинна займати ту койку у ВРІТ, але лежить. Гіпотонія, астенізованість, відсутність апетиту, габітус відходячої людини… Але не “викинеш”, тому шо немає відповідних процедур та структур типа хоспісу. Помре – на тебе орати будуть, що винуватий у смерті. Така паліативна терапія повинна проводитись по місцю проживання терапевтами та сестрами, а не транспортуючи на швидкій у ВРІТ: “помирає, рятуйте!!”. Цинічно,дуже цинічно, але 1) якщо лікар – розумієш, 2) це реальність, це цементована система. І такого багато. І якщо довго міркувати над бескінечними проблемами нинішньої медицини та системою, яка не хоче мінятися, то як же можна так критикувати людину, яка не зробіла чогось “яркого, разноцветного и заметного” за півроку. А він зробив, але як тільки зроблене почало працювати та/або повинно було опинитися у ВР, цю людину пихають і говорять про відставку. І зрозуміло ж, що деякі просто не хочуть міняти систему закупівель і втрачати гроші, не так? І Фесенко, і Березовець, і Карасьов про це говорили. І так далі. Можна говорити багато. До речі, ніякого оподаткування доходів лікарень не буде після прийняття поданих законопроектів, це так до слова…. І останнє у цьому коментарі. Викладені вчора вже й тексти трьох законопроектів 2309а, 2310а, 2311а. Прокоментуйте, лікарі-практики, в окремій статті кожну тезу з них. Так буде конкретніше, а не таке, цитую: “прийняття «реформаторського пакету» законопроектів закінчиться трагічно для вітчизняної медицини, тому рішили зірвати стоп-кран”. Так, зруйнують. Але, щоб будувате нове, саме руйнувати і треба цю систему. У КУ медицинчна послуга безкоштовна і міняти це не пропонують. Послуга моя, як невролога, буде безкоштовна, а от лікування та окремі інші послуги у більшості будуть за гроші. Як це, до речі, і є зараз. Екстрена та профілактична частина буде безкоштовною для всіх. Донести людям треба цю диференційність, а не словами “взагалі”….. Так далі, тому подібне……

  3. Ще раз дозволю собі повернутися до ідеї тексту. Не очікуйте на нового міністра. Міністр – це не суб”єкт. Постарайтесь знайти суб”єкта медичної політики, потарайтесь зрозуміти що він думає і яка його мета. Вас обманюють з року в рік. Закон про автономізацію лікарень погіршить ваші особисті позиції. Не мої, а ваші. Не ви маєте підписувати контракт з головним лікарем, а він з вами. Не МОЗ має говорити, що вам робити, а ви йому. Але для цього треба самому розуміти, що ви маєте робити. Не вже ви не розумієте, що вас обманюють і об вас витирають ноги???

  4. Якщо стверджуєте, що автономізація погіршить, обгрунтовуйте. Я для себе вже зробив висновик: що погіршить, а що розв’яже руки у хорошому розумінні. Контракт поки що по законопроектах підписувати буде тільки головний лікар та ще й не так по процедурі і обиранню. По контрактній основі роботи лікарів ще нічого в тих трьох законопроектах прописано не було. МОЗ говорити – це окрема тема громадських організацій лікарів, яких досі адекватних і впливових нема. Зате проплачені громади пацієнтів кишма кишать. Про них я написав вище. А те, що об нас лікарів ноги витирають, так це вже аксіома просто тому, що лікар без категорії отримує 1700 грн, та ще й менше ніж санітарка у відділенні ІТ. Обманюють – я тут не розумію, що конкретно ви маєте на увазі… Обманювати там не можуть, тому що я все бачу, у цьому працюю і всі недоліки і мінуси знаю. І для того, щоб зробити нове, потрібно зламати старе. От і все. І коли воно захиталося, з одного боку піднявся проти цього бізнес, а з іншого – нерозуміючі пацієнти із бажаючими роботи журналістами. Із минулих та тих, що нині пропонуються, цей міністр найменш заплямований і темний. І ще… Порожній то аргумент – “об вас витирають ноги”. Все й так зрозуміло. Не тримайте за дурня і говоріть більш коректно, конкретно і обгрунтовано. Подобається як пишу? 😉

  5. Добре, по мірі того як будуть складитися обставини ми будемо торкатися цих питань. У коментарях це відобразити складно. Треба писати більш-менш структуровані тексти. До речі ми на ТРИГЕРІ торкалися ризиків пов”язаних з автономізацією лікарень. Перед тим як приступити до автономізації лікарень необхідно знищити, як клас, інститут завідувачів відділень та головних лікарів

Залишити коментар до Владимир Савченко Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.