0

Система охорони здоров’я: мало реформ, мало громадських активістів

dwАвтор Наталія Соколовська

На тлі загальної активізації громадянського суспільства, у деяких сферах активісти так і не зуміли організуватися на підтримку реформ. Це відчувається, зокрема, у сфері охорони здоров´я.

Події Євромайдану “розбудили” громадянське суспільство в Україні. Вони породили нові громадські ініціативи, такі як “Реанімаційний пакет реформ” (РПР), який виступає об’єднуючою ланкою між громадським сектором та представниками влади. “РПР був заснований у березні 2014 року фактично зі сцени Майдану. Активісти, які були фахівцями у своїх галузях, вирішили, що потрібно і впливати на владу”, – розповідає керівник секретаріату РПР Артем Миргородський. За рік ухвалено 41 закон, до підготовки якого долучилася організація. РПР опікується 26 напрямками реформування. По кожному з них створюються групи експертів на чолі з координатором, до складу яких входять науковці, громадські діячі та представники громадських організацій.

Медицина не в тренді

Однак навіть після Євромайдану у деяких сферах громадський сектор залишається доволі пасивним. Одна з них – медицина, де реформа, за словами глави Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я Максима Іонова, так і “не зрушила з мертвої точки”. “Проблема в тому, що навіть після стількох змін, які пройшли після Майдану, після ініціатив, які увійшли до коаліційної угоди, до програм депутатів та урядовців, на сьогоднішній день немає єдиного підходу щодо того, як втілювати медичну реформу”, – зазначив він. Громадські активісти поки що не зуміли знайти спосіб ефективно впливати на рішення влади у цій сфері.

Артем Миргородський пояснює таку ситуацію слабо розвиненою мережею громадських організацій. За його словами, діяльність “кипить” у тих сферах, якими активісти займалися й раніше. “Найбільш результативною роботу можна назвати в тих групах, де вже існувало декілька громадських організацій, які багато років спеціалізуються на даній тематиці та у яких є певні напрацювання”, – пояснив Миргородський. Серед них – групи роботи над антикорупційною, судовою та медіа-реформою. “У цих сферах є своя інфраструктура громадських організацій. Тому й результати роботи найкращі”, – пояснив Миргородський. В інших сферах, за його словами, мережа громадських організацій або малорозвинена, або відсутня зовсім. У такому випадку команда РПР шукає окремих експертів і намагається їх об’єднати у робочі групи.

Інертність медиків

Малорозвинений громадський сектор, за словами Миргородського, також у сфері культури, соціального захисту чи освіти. “Експертів в принципі вистачає. Активістів – також. Є ті, що представляють інтереси пацієнтів або ті, що виступають на боці медпрацівників”, – пояснює голова Громадської Ради Максим Іонов. Власне, одним із таких активістів можна назвати й самого Іонова. Його громадська діяльність розпочалася ще до подій Євромайдану. “Я сам лікар швидкої допомоги. І, коли умови служби стали нестерпними, в мені прокинувся потяг до внутрішньої боротьби”, – розповідає Іонов. Починаючи з 2010 року він встиг створити незалежну профспілку за місцем роботи, зайнятися волонтерською діяльністю та певний час координувати медичну службу Майдану. Нещодавно Іонов очолив Громадську Ради при Міністерстві охорони здоров’я.

Утім, зазвичай ініціативу проявляють лише поодинокі активісти. Загалом, представники галузі не здатні об’єднатися, критикує Іонов. “Я спостерігаю дуже велику інертність з боку медиків. Це завжди була така каста людей, яка проявляла інертність та байдужість. Ці люди залякані, їм бракує грошей, умови роботи складні. Тому активістів небагато у цій сфері”, – додає він.

Неякісний менджмент

Його позицію поділяє і Артем Миргородський з РПР. “В медицині ситуація на диво складна. Насправді є дуже багато хороших фахівців-лікарів, але “менеджерського таланту” спостерігається чи не найменше у цій галузі порівняно з іншими”, – зазначив він в інтерв’ю DW. Таку ситуацію він пояснює тим, що до групи увійшло доволі багато різнопланових експертів – офтальмологів, педіатрів, викладачів, адміністраторів медичних закладів, фармацевтів. “Дуже строката громада, перед якою стоїть важка реформа”, – зазначив він.

На думку Ольги Стефанишиної з організації “Пацієнти України”, головна проблема полягає в тому, що у сфері медицини бракує досвідчених експертів. “Система охорони здоров’я не реформувалася вже багато років”, – стверджує вона. “І тому саме досвідчених людей, які знають як змінити систему, на жаль, дуже мало”, – додала Стефанишина. “Всі ми знаємо недоліки системи, але не розуміємо, що потрібно робити для того, щоб змінити ситуацію. В Україні мало експертів з баченням як мали б відбуватися зміни”, – зауважує Стефанишина. За її словами, потрібно долучати міжнародних експертів, наприклад з Грузії, Естонії, Польщі. Організація “Пацієнти України”, приміром, ініціювала створення Стратегічної дорадчої групи з реформи охорони здоров’я, до складу якої увійшли як українські, так і іноземні експерти. Зокрема, її членом був і нинішній міністр охорони здоров’я – Олександр Квіташвілі. “Наразі ця національна стратегія вже написана, готова і прийнята міністерством”, – запевнила Стефанишина.

Мотивація для громадського сектору?

Максим Іонов вважає, що активність громадського сектору у сфері медицини зросте лише після того, коли для лікарів будуть створені нормальні умови для роботи. “В Україні дуже багато серйозних медичних фахівців, які з великим досвідом і якщо їм створити нормальні умови, вони будуть дуже добре працювати. І тоді вони зроблять нормальну адекватну реформу, яка б задовольняла і потреби пацієнтів і медичних представників і держави, тому що це трьохсторонній процес”, – зазначив він.

Представники “Реанімаційного пакету реформ” зі свого боку намагаються допомогти потенційним громадським активістам налагодити діяльність та згуртуватися. “Ми беремо на себе відповідальність і допомагаємо їм інституційно створюватися та радимо, як знайти кошти на розвиток”, – зазначив Миргородський. Крім того, налагоджується комунікація з профільними державними відомствами. “Наразі ми встановили дуже хороші контакти з міністром охорони здоров’я – Олександром Квіташвілі. У нас хороші стосунки з головою комітету охорони здоров’я у Верховній Раді Ольгою Богомолець та з Адміністрацією президента. Таким чином ми намагаємося працювати над тими законопроектами, які будуть поетапно розвиватися у цій галузі”, – пояснив він.

Першоджерело http://www.dw.de/

Alter Ego

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.