З моєї статті про вакцинацію минуло приблизно рік, і я відмічаю багато зрушень в цьому напрямку. Дійсно медична спільнота звернула увагу на мій заклик давати більше інформації про вакцинацію, не боятись лікарям спілкуватись з журналістами і самим виходити з медійними меседжами. Зараз проводиться багато круглих столів і цікавих заходів, на яких вчать правильно сприймати пацієнтів, батьків, лікарів і журналістів, і пояснювати свою позицію. І це все вірно і досить правильно, але це все доволі часто нівелюється і розбивається на реальних умовах, які існують в наших медичних закладах.
Більше половини батьків без питань пішли б і провакцінували дітей, приблизно 70% пацієнтів не йшли б самостійно в аптеку, а прямували до лікаря за правильним призначенням, тільки при умові позитивних вражень.
Зараз я почую пісню про те, що наша зарплата низька, а навантаження дуже велике. І це дійсність і ми з цим нічого не можемо зробити поки що, нажаль. Але є люди, які отримають доволі великі кошти і які відповідають за умови в яких працюють лікарі і знаходяться наші пацієнти. І саме до них я звертаюсь.
Якось випадково натрапив на телепередачу каналу СТБ, фрагмент шановні читачі зможуть побачити нижче. Скажу вам абсолютно правильна передача побудована на добрі і світлому сприйнятті реальності. Таких передач повинно бути значно більше, і вони мають розвінчувати міфи, які постійно циркулюють в навколомедичному, а доволі часто і медичному середовищі. І більше того, було б набагато краще якби потім ретроспективно, показували цих дітей і цих батьків місяць пізніше, або півроку.
В ній показані ідеальні умови. Світле приміщення, відсутні черги, є жіночка психолог, яка допомагає батькам відвернути увагу дитини від неприємного почуття очікування, добра і усміхнена медсестра. Все це створює позитивну ауру, якщо не свята, то якогось неординарної доброї події. І вже все це створює позитив, прихильність до процедур, лікарів і медицини.
Я не розумію наших головних лікарів, невже так складно без вказівки зверху і цидулок МОЗ перетворити наші поліклініки і амбулаторії з гестапівсько-НКВДівських катівень в нормальні заклади, в яких ми очікуємо отримати допомогу. Невже треба складати якусь комісію, щоб зробити колір стін більш яскравим і сонячним. Невже не можна забрати черги з кричущих «пекельним» криком дітей з під кабінетів, санітарок з сіро-коричневими лахміттями на доісторичних швабрах, сердиті і похмурі обличчя медсестер, грубість і хамство в реєстратурах.
Доказова медицина це все добре, але належні умови і психологічний стан часто важать набагато більше ніж правильно призначений антибіотик. Багато хто зараз роблять селфі з табличками про антибіотикотерапію за рецептом, але цього замало. Необхідно підходити системно. Людина звертається до інтернету, а потім іде в аптеку за порадою і ліками, тому що їй це набагато комфортніше. І часто прислухається до порад антивакцинальників також, тому що це комфортно. Нічого не робити, а тим більше не переживати стрес, пов’язаний з спілкуванням з непривітним, а часто просто агресивним медперсоналом, стояти в чергах в депресивних приміщеннях забитих людьми, хворими на купу різних захворювань, а потім ще очікувати ускладнень від щеплення. І на це все ще накладається недовіра до всього державного, в тому числі на закуплені вакцини і призначені лікарем ліки.
Це все реалії, які відвертають від доказової медицини багатьох нормальних людей. І добре якщо є гроші і людина може звернутись в приватну клініку, а якщо їх немає – то і сидять вони не оглянуті і не щеплені, поки не прийде біда.
Нижче посилання для відео
