0

ВУЛТ попереджає: Галузь охорони здоров’я України у небезпеці, якої вона ще не знала

VULT28 травня в Інтерфаксі відбулася прес-конференція представників Всеукраїнського Лікарського Товариства на тему: “Фрагментарне підкилимне реформування – руйнація системи охорони здоровя”. (відео)

Учасники прес-конференції: Микола Тищук – Голова Правління Всеукраїнського Лікарського Товариства; Костянтин Надутий – член Правління Всеукраїнського Лікарського Товариства; Ігор Найда – член Всеукраїнського Лікарського Товариства;Ольга Остапенко – член Всеукраїнського Лікарського Товариства.

Всеукраїнське Лікарське Товариство, як організація яка об’єднує лікарів усіх спеціальностей, висловлює глибоке занепокоєння щодо наміру Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України кардинально змінити правила гри в охороні здоров’я без проведення належного громадського обговорення, затвердження Концепції та прийняття на її основі Програми побудови нової національної системи охорони здоров’я. Українські лікарі стурбовані спробою тотального роздержавлення та нерегульованої комерціалізації системи медичного обслуговування, фактичного переводу її з соціальної сфери у сферу комерційного бізнесу, з орієнтацією не на здоров’я людей, а на отримання прибутку.

Всеукраїнське Лікарське Товариство виступає за системні комплексні зміни, формування нової цілісної національної моделі охорони здоров’я, у якій комфортно почуватимуться і пацієнт, і лікар. Натомість у законопроектах, які МОЗ планує в авральному порядку подати на розгляд Верховної Ради від Кабміну, пропонуються розрізнені фрагментарні зміни, які можуть тільки розбалансувати систему і нашкодити людям. Належним чином не оцінивши результати пілотного реформування галузі в 4-х регіонах, не проаналізувавши випробувану локально нову модель організації медичного обслуговування, піддослідним намагаються зробити усіх громадян України.

Подібні підходи викликали категоричне несприйняття Правління ВУЛТ, засідання якого відбулося 23 травня 2015 року в м.Хмельницьку, адже вони можуть мати непередбачувані наслідки. Зрушувати з місця один з елементів не маючи цілісного бачення майбутньої системи та загального плану дій, як мінімум не розумно. Це схоже на спробу висмикування ласих шматків. Надання автономії закладам охорони здоров’я зокрема у вигляді їх реорганізації у комерційні підприємства, наступним кроком чого може стати їх тотальна приватизація, несе величезні ризики соціальної та політичної нестабільності в Україні. За такого підходу однозначно знизиться доступність медобслуговування населення. Відсутність широкого громадського обговорення пропонованих змін – це політика минулого, а не майбутнього. Українські лікарі переконані, що через рік після Революції гідності, кулуарність і закритість чиновників у прийнятті рішень у найчутливішій сфері суспільного життя – охороні здоров’я є неприпустимими.

Усі країни постійно вдосконалюють свої системи охорони здоров’я (СОЗ). Це складна робота і неквапливий рух, бо ціна помилок – життя людей. Опрацювання шляхів реформування протягом останніх 20 років сформувало підґрунтя для формулювання бачення нової національної моделі охорони здоров’я, яке було опрацьовано повністю у публічному форматі упродовж березня – липня 2014 року і було направлено до Кабміну.

Концепція побудови нової національної СОЗ в Україні (так називався цей документ), відповідно до настанов ВООЗ передбачала комплексні системні зміни у 6-и основних напрямках: системі управління, фінансування, кадровій політиці, наданні послуг, інформаційному забезпеченні, забезпеченні населення ліками та товарами медичного призначення, а також побудову в Україні системи громадського здоров’я.

Це бачення базувалося на кращому національному досвіді, на результатах доказових досліджень ВООЗ, Світового банку та інших експертних інституцій, досвіді країн Європи, передусім східної.

Враховуючи небажання керівництва Кабміну проводити реальні зміни та зі зміною керівництва МОЗ усі ці напрацювання і досвід були відкинуті. Новий міністр, симпатичний і люб’язний, продовжує всім щедро обіцяти – ось, ось буде опубліковано зміни, скоро все зміниться. А насправді, не у масмедійних куплених релізах, усе змінювалось лише на гірше. Тому свідки і пацієнти, і медики, і управлінці.

Криза, війна – це лише вони винуваті, що нам так тяжко – так нас переконували. А ще Микола Семашко, зі своєю «радянською» системою ОЗ!
За задумом нових експериментаторів у нас мала скластися думка про невідворотність і навіть бажаність тільки самих радикальних змін у системі – БУДЬ ЩО краще ніж те, що зараз. Існуючу систему необхідно негайно знищити.

І нарешті завісу піднято. Так званий пакет законодавчих ініціатив оприлюднено 22 травня 2015 року. На аналіз, обговорення і врахування його результатів дали аж 4 дні. І це у найчутливішій сфері, до якої має стосунок кожна людина, бо там народжується і там часто помирає.

Нам пропонують з 1 січня 2016 року усі заклади охорони здоров’я перетворити на підприємства або некомерційні або (байдуже) комерційні і дозволити їм заробляти у будь-який спосіб. Автономізація (так це називається) пропонується як самодостатній механізм, що стане локомотивом реформи, забезпечивши ефективне використання коштів у галузі, до якого практично немає протипоказів, ризиків і альтернатив.

Однак, наш вітчизняний досвід (зокрема отриманий у ході реалізації проектів за підтримки єврокомісії) і дані наукового аналізу свідчать про зовсім протилежне.
Автономізація, це обов’язковий елемент реформи, який втім може бути реалізований (поетапно) лише після комплексу обов’язкових мікросистемних і макросистемних змін у організації управління і фінансування галузі, кадровій політиці, рівні інформатизації тощо. За оцінками провідних експертів це складна і багатовимірна робота, яка не може бути якісно (з нівелюванням ризиків) зроблена швидше ніж за декілька (3-5) років.

«ВУЛТ не проти автономізації, а проти пропонованого порядку її безсистемного запровадження. Відсутній механізм реального впливу на події, які розвиватимуться, адже державно-суспільний механізм контролю охорони здоров’я по суті ліквідується. Експерти вважають, що це шлях до банкротства і продажу за безцінь у приватну власність закладів охорони здоров’я», – сказав Ігор Найда.

Передумовами для впровадження автономізації є:
1. Затвердження законодавства щодо:
пулінгу бюджету охорони здоров’я на рівні регіону (доказові дослідження, рекомендації ВООЗ, Світового банку, європейський досвід, досвід АТО); гарантованого обсягу медичної допомоги; порядку утворення та припинення закладів охорони здоров’я, класифікації ЗОЗ, порядку формування штатів ЗОЗ; особливостей укладання договорів про медичне обслуговування населення, механізми фінансування ЗОЗ, – особливості оподаткування ЗОЗ, контрактування керівників ЗОЗ; індивідуальна відповідальність медичних працівників, система управління якістю медичного обслуговування, ліцензування, акредитація і сертифікація, громадський нагляд за ЗОЗ тощо.
Закони України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (внесення змін) “Про заклади охорони здоров’я” (новий закон, законопроект розроблений та розглянутий Урядовим комітетом у 2014 році) , “Бюджетний кодекс”, “Податковий кодекс”
Підзаконні акти щодо механізмів фінансування ЗОЗ: «Методика розрахунку цін на медичні послуги», механізми визначення та застосування подушового нормативу, механізми застосування глобального бюджету, тарифи на медичні послуги (діагностично-споріднені групи – перші зразки не раніше ніж через 2-3 роки) та інші.
2. Підготовка органів управління ОЗ до виконання функції закупівель та контролю дотримання умов договорів про медичне обслуговування населення (інституційне зміцнення та навчання кадрів);
3. Аналіз та планування реструктуризації мережі ЗОЗ, першочергове визначення закладів, що набудуть статусу багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування (БЛІЛ) – «стратегічних лікарень», які у т.ч. мають трансформуватися у госпітальні бази в умовах надзвичайних станів та військових дій.
4. Становлення інституції лікарського самоврядування, розробка і впровадження нормативів навантаження на медичних працівників та скасування “Наказу №33”.
5. Поетапна по мірі формування інфраструктури БЛІЛ зміна медичних маршрутів пацієнтів з гострими станами і захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування у цілодобовому стаціонарі з відповідним перенесенням обсягів бюджетного фінансування.
6. Організація професійного відбору та навчання керівників ЗОЗ на компетентнісних засадах.
7. Впровадження контрактування керівників ЗОЗ на основі компетентності (готовність до роботи в умовах застосування ринкових регуляторів)
8. Розробка програм та заходів соціального захисту, перепідготовка та працевлаштування працівників ЗОЗ, що будуть вивільнятися у наслідок автономізації та оптимізації мережі.
9. Поетапна автономізація ЗОЗ, реорганізація державних і комунальних ЗОЗ у комунальні неприбуткові (некомерційні) підприємства та укладання з ними договорів про медичне обслуговування населення.

Усі ці елементи і кроки витікають з Концепції побудови нової національної СОЗ України, розробленої за активної участі Всеукраїнського Лікарського Товариства. Документу ще з літа минулого року не дав ходу голова Уряду Арсеній Яценюк.

Щоб не ускладнювати собі життя напрацьованою Концепцією і послідовністю, сьогоднішні реформатори від МОЗ оприлюднили «реформаторський пакет», як чорта зі скриньки – несподівано. Готували ж не публічно, у глибокій таємниці. Жоден з відомих в Україні і поза її межами експертів в організації охорони здоров’я до цієї роботи не був долучений, а якщо й був то напевно побоїться ганьбити своє ім’я зізнанням.

Тож у цієї антинаціональної «реформи» є поки що одне ім’я – Олександр Квіташвілі або «Той, хто усе продав» у Грузії. Лікарні у Грузії після горе-реформування повертають у державну власність за ціну у тисячі разів більшу, ніж за яку продали. А тепер він «допомагає» створити «національну» (!?) модель охорони здоров’я нам.

Тож, треба пильнувати медикам – бо завтра масове безробіття у галузі.

Слід пильнувати громадам – бо завтра їх єдину лікарню просто вкрадуть, бо інших методів господарювання поки що не навчилися.

Варто пильнувати політикам – бо потім за прикладом інших прийдеться теж шукати політичного притулку.

Медицина не шкарпеткова фабрика і не кіоск «Морозиво». Це боляче. Народ не забуде «героїв».

Костянтин Надутий наголосив: «Навіть попередня влада не ризикнула кинути ВСЮ країну в експеримент в охороні здоровя. В Румунії і Грузії держава за дуже велику ціну викуповує колись приватизовані медичні заклади, щоб люди мали змогу отримати медичну допомогу. Країна потрапить у правовий вакуум (наприклад тарифи на медичні послуги не визначені і вони розробляються протягом 3-5 років). А не маючи тарифів відпустити заклад охорони здоров’я у вільне плавання, означає дати йому заробляти на чому завгодно, і це при тому, що не визначено гарантований обсяг безоплатної допомоги людям. Не розмежувавши платні і безкоштовні послуги, не визначивши замовника який фактично має контролювати якість надання послуг, не підготовивши керівні кадри, переходити до комерціалізації небезпечно. Спочатку систему потрібно відрегулювати, а потім відпустити. Некерована медична галузь – це жах».

ВУЛТ виступає з рішучим протестом проти такого непродуманого реформування та звертається до всіх органів державної влади щоб не допустити катастрофи у галузі.

Першоджерело http://musii.org

Alter Ego

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.