«Двіжняк» як реакція лікарень та лікарів на ініціативу держави розпочати оплачувати роботу медиків «за пролікований випадок»

Є таке сленгове слово «двіжняк». Як варіант також використовують «двіжуха» або «двіж». Після того як Національна служба здоров’я України (НСЗУ) оголосила про пріоритетні напрямки оплати медичної допомоги, а в Полтаві провели пілотний проект з оплати за пролікований випадок в усіх лікарнях країни почався «двіжняк».

Адміністрації лікарень почали активно цікавитись як збільшити кількість пролікованих інфарктів та інсультів – нозологій за які гарантовано держава заплатить гроші. Наприклад, лікарні, які на гарматний постріл боялися наблизитися до тромболізису і ще 10 років тому писали колективні листи в область з проханням до медичного начальства подовжити «терапевтичне вікно» для лікування ішемічного інсульту з 3-4 годин до 12-24 годин почали серйозно готуватися до надання допомоги односельчанам. Приблизно така сама ситуаціями з інфарктами.

«Двіж» в регіонах почався давно. Його піонерами стали педіатри стаціонарів, які втомившись чекати реформ і прорахувавши, мабуть, фінансову безперспективність оплати своєї праці за пролікований випадок рвонули в сімейні амбулаторії на зарплату у 4-5 разів більшу, а саме головне туди, де працювати менше і відповідальності ніякої. У свою чергу міські та районні лікарні, розуміючи, що підписання декларації є єдиним надійним джерелом отримання фінансування почали створювати конкурентні структури ЦПМСД та підписувати декларації з пацієнтами, котрі пролікувалися в стаціонарі й потребують амбулаторного супроводу. Пацієнти зацікавлені в практикуючих лікарях, а лікарі в додатковому надійному фінансуванні. Конкуренція вона така.

Нині черга дійшла до пріоритетних напрямків. До цього в нашій країні знімали десятки метрів плівки пацієнтам з «Q-інфарктом» і різали на дрібні шматочки для того, щоб поставити стент всім інфарктним пацієнтам, а тепер, схоже, електрокардіографи перейдуть в цілодобовий режим роботи, на яких зніматимуть кілометри плівки, для того, щоб забезпечити фінансування серцевої недостатності, порушень ритму, ендокардитів тощо. Більше того, дуже скоро пацієнтів з гемороєм та аденомою простати проводитимуть «по паперах» через кардіоцентри.

Найбільше шансів вижити матимуть акушери-гінекологи. Ні, зовсім не тому, що пологи віднесені до пріоритетів, а тому, що вони працюватимуть коучами, які навчатимуть ревматологів, травматологів, ендокринологів, анестезіологів та інших не розбитних тисячу та одному способу як заробити гроші в нових економічних умовах.

Даю гарантію, що вони першими почнуть проводити чоловіків через стаціонари як роділь і отримуватимуть гроші з НСЗУ за фізіологічні пологи.

В буремні 90-і гінекологи примудрялися проводити кримінальні пізні аборти під ширмою лікування загрози переривання вагітності, тобто реально, крапаючи ензапрост та вводячи гіпертонічний розчин в матку, гінекологи імітували лікування загрози переривання вагітності, призначаючи на папері прогестерон та но-шпу з валеріанкою. Вони заробляли гроші. Вже тоді.

Думаю, що НСЗУ потрібно буде наймати двадцяти п’яти тисячну армію контролерів з зарплатою 30 тис грн., щоб проконтролювати діяльність ста тисяч лікарів. 

А які «двіжняки» у ваших лікарнях? Надсилайте, ми обов’язково опублікуємо. «Зробимо їх разом».

Ну і пам’ятайте, ніякої реформи нема, вас просто дурять.