Культура споживання їжі містить низку правил та обмежень. Ці обмеження виникли завдяки здатності нейронів людини бачити і чути себе з боку. У тварин такої здатності нема, тому свиня, на відміну від людини, споживаючи вчорашній суп, голосно чавкотить і сьорбає з миски.
Культура публічної поведінки під час розважальних заходів також має низку обмежень. І вони також пов’язані зі здатністю людини бачити себе з боку. Тому людина радіючи приємній несподіванці на людях обмежується ніяковінням та легкою посмішкою, а пес стає на задні лапи, активно крутить хвостом і мочиться під себе.
Цивілізованість це трохи більше, ніж побутова культура і вона проявляється у бодай публічній стриманості у питаннях пов’язаних з фінансовим зиском. Цивілізовані люди переслідуючи меркантильні цілі ніколи не говорять про матеріальне, вони завжди прикриваються мораллю та духовністю. У нецивілізованих людей не має етики, оскільки для них реальність не має метафізичної складової і не має розриву між даним і належним. Тому нецивілізовані люди не лише не приховують фінансове лібідо, але й намагаються заробити на питаннях етики.
Після освоєння ринку сурогатного материнства українці дізналися, що у світі лише у 8 країнах та деяких штатах США дозволена евтаназія. Про це та інше вирішили поговорити на ресурсі «Ісландія» в авторській програмі «Петров-LIVE». Очікувано в Україні ніхто не поцікавився чому донині до евтаназії у світі ставляться з пересторогою та з чим пов’язані обмеження. Натомість поцікавилися вартістю (у Швецарії 4 тис доларів) і зв’язали евтаназію з інвестиціями. Тобто почали обговорювати як на цьому можна заробити і кому дозволити проводити цю процедуру: державним чи приватним клінікам, та кому підуть гроші.
Про етичні, релігійні та духовні аспекти евтаназії, зрозуміло, ніхто і не збирався думати. Як мають транспортувати сюди живих, а назад мертвих, наприклад, італійців – залишимо за дужками. Це не саме головне. Обговорення проявило готовність частини українського суспільства торгувати людськими муками. Це дуже важливий «гуманістичний» поворот Західної цивілізації. І це відповідь на питання: що Україна може дати Європі?
Так ось, якщо до цього реформи охорони здоров’я були спрямовані на легітимізацію державі експлуатувати страх смерті при невідкладній ургенції – не доплатиш до апендектомії – здохнеш від перитоніту (двохканальне фінансування), то сьогодні питання має стати так: не маєш гроші на лікування – заплати за евтаназію, а ні, то подихатимеш як собака в муках. Тобто не маєш грошей на лікування онкології?- заплати за евтаназію!
Взагалі, виникає логічне питання чому в учасників обговорення зі старту не виникло запитання щодо вартості ампули строфантину (мабуть, це дешевше однієї поїздки в метро) чи будь-якого іншого препарату, який за лічені хвилини призведе до зупинки серця. Але якщо у народу нема розриву між даним і належним, то тоді неможливо приховати бажання заробити на будь-чому. А за ним ми побачимо і почуємо чавкання і сьорбання, радісне крутіння хвостом та неконтрольоване сечовипускання від очікуваного профіту.
