1

Охорона здоров’я: нареформували так, що і виборців не можна підкупити

У 2020 році несподівано з’ясувалося, що реформа охорони здоров’я не годиться для підкупу виборців. Монополія на закупівлю послуг та свавільне тарифоутворення дуже зручні інструменти в ріках Києва для визначення неефективних лікарень і зменшення фінансування, але децентралізація та автономізація закладів охорони здоров’я повністю нівелюють контроль за асигнованими коштами в комунальні некомерційні підприємства. «Ковідні» гроші тому приклад. Всі виплати залежать виключно від волі місцевої влади та головних лікарів.

Передвиборча лихоманка розкрутила махових обіцянок і навіть якісь гроші (6 млрд. грн) під ці обіцянки виділила, але толку нема ніякого – заробітні плати на місцях вперто не зростають попри те що до місцевих виборів залишився лише місяць. А чому вони мають зростати, якщо потрапляють у руки представників місцевих органів влади та головних лікарів, яких примусили бути незалежними та автомізованими та самостійно встановлювати рівень заробітних плат відповідно до колективного договору? «МОЗ за зарплати не відповідає і не визначає», – саме так дуже довго переконували нас. Не відповідає, але обіцяє! Обіцяли з першого липня – глухо. Потім з першого вересня і так само постріл в «молоко». Замість вдячного скавульчання і крутіння хвостом з периферії лише виття і злобний оскал.

Тому прийнято стратегічне рішення обіцяти боротьбою за глобальний бюджет. Це вперше. Головне повідомлення наступне: «ми боремося за ваші гроші». Міністр по два рази на тиждень не погоджує бюджет на 2021 рік, бо мало дають. І це при тому, що уже досягнуто небаченого компромісу – в проект заклали підвищення на 40 млрд. грн.. Зі 115 до 155 млрд. грн.. Тільки забули сказати, що на наступний рік переноситься невиконання з цього року орієнтовно у 200 млрд грн., а наступний рік незбалансований між дохідною та витратною частинами, ще на 200 млрд. грн.. Для того, аби зрозуміти адекватність оцінок зростання ВВП варто у п’ятницю ввечері зайти до супермаркету і порівняти кількість людей на касах з минулорічним періодом. Їх у 3-5 разів менше.

Ніхто не каже, що не потрібно боротися за виконання закону про «держфінгарантії», мова іде лише про адекватність прогнозів підвищення фінансування охорони здоров’я і оптимізм в очікуваннях.

Боротися, звичайно, потрібно. І кому боротися як не МОЗ з Ляшком, оскільки саме цього року відповідальність за економіку лежить передусім на міністрові та головному санітарному лікарю. Боротися треба було вчасно і як треба, а не підтакувати зеленським та шмигалям, що необхідно просто пересидіти пару місяців і не виходити навіть у парки та сквери. Якби політична медична еліта заявила про свою позицію щодо дебільних карантинних обмежень, то наші бюджетні та економічні справи  були б куди кращими.

Щодо вимог подвоєння бюджету (до 225 млрд) у порівнянні з минулорічним – це дуже добре. Тільки це пряма дорога до звинувачень у популізмі та дискредитації медичної еліти. Потрібно не просто вимагати, а пояснювати де їх взяти у бюджеті. В бюджеті це не в економіці шляхом підвищення фіскального тиску. Тобто, де-факто, треба звинувачувати Кабмін і Зеленського у розкрадані бюджету, прибутків держпідприємств, недоборах на митниці, схемах з ПДВ, махінаціях з ОВДП, у яких, до речі, приймає участь менеджмент держпідприємств і так далі. Але всі хочуть бути білими і пухнастими і не дратувати криворізького наполеончика. Отже, ці трутні не зможуть навіть виборців підкупити. Бо для підкупу потрібні не лише гроші, яких нема, а надійні механізми, які б ці гроші донесли. Тому з цього роя не буде нічого.

 

Анатолій Якименко

One Comment

  1. В нынешнее неспокойное текущее время, Представленная публикация для меня лично, как глоток чистого воздуха. Благодарю. Пожелаю Вам всего наилучшего.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.