1

Про апокаліптичний сценарій для МОЗ, або Чим для нового складу міністерства може закінчитися підрахунок кушеток та перепис населення

Наступного дня після того, як 19 січня 2014 року події на Майдані Незалежності перейшли у активну фазу я написав текст революційного змісту, у якому пояснював, що Яценюк, Кличко, Тягнибок та всі, хто засвітилися у повстанні можуть вийти з Майдану тільки у складі Української Революційної Армії. І тільки переможцями. Просто вийти дворами та кущами не вдасться. Потрібно брати в руки зброю та стріляти. Відправив це все Романенку на «Хвилю», а він взяв та опублікував. Фактично, це був заклик до насильницького повалення влади і нас могли пов’язати.

Сьогодні дуже багато охочих судити насправді негідника Пашинського та інших «революціонерів», які по готелях розставили людей з гвинтівками, а потім їх евакуювали, але за умов відсутності українського Кромвеля та місцевої буржуазії готової організуватися у військовий підрозділ іншого виходу з Майдану не було. Хто взяв зброю і почав стріляти у посіпак Януковича, той не просто прийшов до влади, той вижив. Однак події тодішніх днів мене сильно здивували. Люди, котрі ув’язувалися в смертельну бійку не обтяжували себе думками про вихід з неї. Вони вважали, що можна обійтися «договорняками». Воно може так і сталося б, але якщо нема кромвелів, то на телепнів та недоумків завжди знаходяться пашинські та парасюки.

Сьогоднішня ротація складу МОЗ, яка відбулася у наслідок жорстокої заруби з малоінтелектуальною, але амбітною та затятою Уляною Супрун показує, що новоприбулі не розуміють куди вони потрапили і сподіваються вийти дворами або кущами. Нова медична влада схоже зібралася продурити кілька років вигадавши собі забавки на зразок аудиту діяльності міністерства,  інвентаризацію майна лікарень та перепис населення. Теоретично так можна було б і зробити, якщо пояснити суспільству, що іншого виходу нема, оголосивши паралельно попередників дебілами, котрі не здогадалися порахувати поголів’я посполитих, комп’ютерні томографи, клізми та кушетки по лікарнях. Але  у тому й то справа, що якраз цього ніхто не робить. Попередників оголошують ефективними менеджерами, які робили як добрі, так і погані справи. При цьому ніхто нічого не конкретизує і не вказує головного: добрі справи були стратегічними, а недобрі другорядними, чи навпаки?

Оголошуючи про загальну підтримку реформ нова команда не розуміє, що у такій спосіб вона погоджується зі стратегічним курсом Супрун і бере на себе відповідальність за почате. А це у свою чергу означає, що максимум з першого січня фінансовий результат на вторинному і третинному рівні має бути аналогічним до такого результату на первинці – зарплати лікарів спеціалістів мають зрости не просто у рази, а мають стати вищими ніж у менш кваліфікованих колег. І що ми бачимо? НСЗУ виходить з оголошенням, що пролікований інсульт лікарня отримає 19 500, а за пологи 8 500 грн. Це все одно що за радянських часів повідомити офіцерам, які очікують на житло та військовим «стройбату», які очікують підвищення заробітної плати що держава оплатить за один квадратний метр житла 100 крб.

До сьогодні ніхто не прояснив скільки держава платила за пологи та проліковані інсульти у солідарній моделі. Чому раптом 19 500 грн це добре, лікарям слід чекати підвищення зарплати, а пацієнтам сподіватися на повне покриття. Може з’ясуватися, що лікування інсульту в солідарній моделі обходилося 30 тис грн. і вище. Тому розраховувати на підвищення заробітної плати медикам чи повного покриття пацієнтам – бути жорстоким оптимістом.

Михайла Радуцького у цій ситуації зрозуміти можна, він може дурити не один рік, адже захищений депутатським мандатом і його у відставку не відправиш. Але зовсім у іншій ситуації знаходяться міністр та її заступники разом з радниками. Ці люди, схоже, не розуміють, що їх відправити у відставку можна уже за 3-4 місяці. І це абсолютно реальна перспектива, оскільки всі, абсолютно всі медики, не залежно за кого вони голосували очікують підвищення заробітної плати. Система у якій медики отримують середню зарплату 5 тис грн. не може існувати довго, а система у якій лікар, котрий виписує довідки отримує в 4 рази більше хірурга не може існувати й дня. Медичні колгоспи тримаються на медсестрах та санітарках, так само як радянські колгоспи трималися на доярках та ланкових, котрі працювали за інерцією за трудодні. Як тільки колгоспникам з середини 70-х почали видавати паспорти, а старші почали вимирати за старістю розвалилися не просто колгоспи, фрагментувався Радянський Союз. Якщо з першого січня 2020 року медичним ланковим не піднімуть зарплату, то медичні колгоспи так само розваляться. Ніхто страйкувати і вимагати нічого не буде. Просто розійдуться медсестри та санітарки. Частина лікарів сидить на валізах, вони виїдуть за кордон. Склад МОЗ можуть не встигнути навіть відправити у відставку, їх просто винесуть. Те що вони будуть політичними трупами навіть немає сенсу обговорювати.

Тому пан Радуцький може собі дозволити малювати траєкторії на 2 роки, але всі інші мають розуміти, що у них часу є до нового року для того щоб виконати закон України «Про державні фінансові гарантії». Окрім неадекватної хронології та дезорієнтації головний куратор охорони здоров’я від «Слуг народу» робить всіх заручниками абсолютно безперспективної справи з запровадження модифікованої моделі Бісмарка. Мені завжди була дивна тактика, коли нардепи не виконують існуючий закон натомість намагається написати інший.

Висновки. Головний куратор медичного напрямку від «Слуги народу» та склад МОЗ уже припустилися серйозних помилок не відмежувавшись від стратегічного напрямку Супрун. Стратегічний напрямок всіх попередників – це примат первинного рівня на іншими. Це грубий прорахунок, який загнав ситуацію у глухий кут, як фінансовий, так і ідеологічний.

Також грубою помилкою є спроба перейти на оплату за пролікований випадок в умовах дефіциту грошей. Для реалізації такого сценарію потрібно мінімум потроєння бюджету охорони здоров’я, так, як це відбулося у Грузії часів президента Іванішвілі.

Оплата праці повинна здійснюватися за солідарним принципом. Тарифікація має стосуватися виключно немедичної складової структури ціни за медичну допомогу: амортизація обладнання, витратні матеріали тощо.

Треба відмовитись від самої ідеї закупівель послуг без суспільного обговорення комерціалізації охорони здоров’я. Ніхто нічого не закуповує, тому що ніхто нічого не продає. Немає ніяких послуг.

Аудит та інвентаризацію потрібно проводити, але не клізми по лікарнях рахувати, а проаналізувати політику попередників. Має бути проведений аудит ідей та стратегій.

Легкий захід у владу не означає легкий вихід із неї. Це прихід у війну і вийти кущами чи дворами з війни так просто не вдасться. Вийти можна або переможцями, або трупами. І не лише політичними.

Якщо цієї осені медичним працівникам не буде підвищена заробітна плата у два рази за солідарним принципом склад МОЗ винесуть за півроку з невідомими наслідками.

 

Анатолій Якименко

One Comment

  1. Люди із гвинтівками, яких розставили у готелі із назвою “Україна” Пашинський та Парубій, стріляли не в посіпак Януковича, а в “своїх”, в протестувальників. Це добре задокументований факт.

    В “беркутів” стріляли інші люди, так само в спину. Аби не розслідувати цей факт, був прийнятий закон про амністію учасникам Майдану.

    Аналогія не така проста, як вона може вдаватися на перший погляд

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.