0

Реформа охорони здоров’я: пастка незавершеної дії, або Пас в обличчя від попередників

Мабуть, дуже небезпечними будуть виглядати пошуки позитивних моментів у діяльності націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини часів Адольфа Гітлера, але кілька корисних результати нацистської практики можна все таки виділити:

  • нацизм визнаний злом;
  • зло зазнало поразки і засуджене.

Таке стало можливим тому, що Адольф Гітлер почав і завершив дію. Якби цього не відбулося, то не виключно, що у якісь частині Європи штангенциркулем досі б вимірювали черепа. І якби Гітлер знав, що для досягнення успіху у злих справах важливо ніколи не завершувати свою дію, то не відомо у якому світі ми б сьогодні жили.

Геніальність реформування охорони здоров’я у порівнянні з іншими реформами протягом 20 років полягає у тому, що при черговій зміні владі ми ніколи не можемо сказати, що ми отримали на проміжному етапі – добро чи зло. І досягається цей ефект невизначеності незавершеністю дії. Саме тому реформа охорони здоров’я визнається багатьма прихильниками нинішнього головнокомандувача Петра Порошенка, а також його опонентами, наприклад, Володимиром Зеленським однією з найуспішніших зі 144 реформ.

Так, реформа не досягнула потрібних для її організаторів результатів (позитивне сприйняття населенням), але ніхто не може сказати, що вона провалилася. Більше того, медичний реформаторський цикл при президентові Порошенко був розрахований так, щоб на зміну влади зберігалася ілюзія позитивних змін та перспективи успішного продовження.

Ні для кого не буде несподіванкою, що чергова політична ротація, яка остаточно завершиться восени цього року парламентськими виборами суттєво змінить політичний ландшафт. Справедливо невдоволені результатами реформ медичні опозиціонери не до кінця усвідомлюють пастку у яку вони потрапляють, якщо навіть все закінчиться на їх користь – суттєве посилення впливу Юлії Тимошенко. Шістнадцять тисяч гривень на первинному рівні вимагають закріплення та фінансового продовження на інших рівнях. Але таких грошей не буде навіть, якщо буде виконана вимога закону  про «фінансові гарантії», який збільшить фінансування у 1,7 рази, тоді як зарплату треба буде підняти мінімум втричі. Як виходити з цього положення ніхто не знає. І це далеко не остання проблема подібного рівня.

Обличчя, котрі з’явилися навколо головного претендента на посаду президента Зеленського та його остання заява про підтримку Супрун говорить про те, що естафетна паличка з реформування охорони здоров’я від наших закордонних колег та мізантропної частини політичної еліти передається йому – головному політичному опоненту Порошенка. Медичній опозиції передають не естафетну паличку у вигляді іноземних грантів, а пас у спину вигляді реформи вторинного рівня на який немає грошей, і навіть не у спину, а пас в лице.

Відповіді на питання як себе поводити в тих умовах, якщо у політичній коаліції, а тим більше у парламенті послідовників справи Супрун виявиться більше також немає.

Що не розуміють представники медичного істеблішменту, які набралися розумі і досвіду. А не розуміють вони того, що:

  • це їх останній п’ятирічний життєвий цикл у якому вони мають продемонструвати свою ефективність в умовах підірваної репутації, без кредиту довіри у надзвичайно важких умовах, у яких вони ще ніколи не були;
  • їм треба доводити життєздатність своїх проектів;
  • після них нікого немає (вони нікого не підготували) і у разі поразки вони відкривають дорогу новому просвітницькому проекту імені Діми Шерембія;
  • все це була і є гра у довгу з багатоходовими комбінаціями та передачею естафетної палички різним політичним суб’єктам, які часто дотримуються протилежних поглядів, але об’єднані мізантропією та уявленням про систему охорони здоров’я як механізм, котрий складається з вузлів, агрегатів, схем, коштів і всякого такого для отримання профіту.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.