1

Семен Глузман vs Євгена Комаровського

Якщо філософське поняття зла спробувати якось перекласти на медичну мову, то аналогом всього поганого, мабуть, буде таке поняття як патоген – біологічний агент, що спричинює хворобу в іншому організмі-хазяїні. Цей термін найчастіше використовують для тих біоагентів, які руйнують нормальну життєдіяльність багатоклітинних тварин або рослин. Патоген, як і будь-яка інша форма зла, має здатність маскуватися і приховувати свою недобру сутність. Проте рано чи пізно настає такий час, у який виникають такі обставини, котрі зривають маски з усього поганого і все добре приховане погане стає явним та очевидним. Освічені медики знають, що патоген не можливо знищити у глобальному масштабі. Але його можна і треба знищити локально – вивести з макроорганізму, спільноти людей тощо. Питання полягає лише у тому чи готові ми бачити на те що дивимося і чи готові на побачене реагувати адекватно.
Ну наприклад. У 2014 – 2015 роках склалися такі обставини, котрі вимагали простих і чітких дій, що помножило на нуль сотні талановитих імітаторів бурхливої діяльності як від політики, так і від так званого громадянського суспільства. Ми більше не чуємо виважених інтелектуальних промов Миколи Катеринчука не бачимо революціонерів «Спільної справи», на посміховисько перетворилася Тетяна Чорновіл й таке інше. Проте все це не означає, що зло кудись поділося. Воно просто перейшло у інші «епідеміологічні вогнища», – вселилося у Арсена Авакова та Юрія Луценка, пройдисвітів з «Правого сектора», балабола Олега Ляшка тощо.
У 2017, в медичній сфері також склалися такі обставини, котрі візуалізували та ще візуалізують багато зла. Задача журналістики показувати це зло людям. Не для того аби його знищити «вообше». Знищити зло не можливо. А ось виявити, локалізувати та вивести його за межі моральних авторитетів та громадських активістів, як це сталося з Катеринчуками, Данилюками та Чорновалами – дуже навіть треба.
Редакція сайту «Трігер» завжди намагалася займати об’єктивну позицію до всіх учасників реформаторського процесу. Будемо чесними, це не завжди вдається, оскільки не всі «йогурти» однаково шкідливі. Є такі молоковмісні продукти, котрі попри свою не дуже корисність, щось роблять добре. За це ми їх не чіпаємо. Особливо, якщо ці «йогурти» не при владі.
Ми також не раз писали, що головними причинами проведення руйнівних реформаторських дій є дві речі: конформістська позиція медичних еліт та абсолютна відсутність медичної журналістики. За всі роки безглуздого медичного реформаторства на всю країну знайшлося дві людини з вищою медичною освітою, які періодично публічно критикували політичну владу країни за медичну політику. Це Семен Глузман та Євген Комаровський. До 22 березня ці дві людини вважалися моральними авторитетами та були ньюзмейкерами. Однак після статті опублікованій на УП Євгена Комаровського під назвою «Медицинская реформа в Украине: будете рожать или все-таки аборт?»  ці дві людини не можуть стояти поруч. Вся справа у тому, що 22 березня відомий шоу-мен став на захист медичної реформи суть якої викладена Уляною Супрун днем раніше на тому ж модному ресурсі. Текст-роз’яснення опублікований з претензійною назвою: «Нова українська медицина – зараз чи у 2022?».
Для того, аби багато не витрачати часу на аналіз цього шедевру лише звідзначимо властивість в.о. міністра поєднувати непоєднуване – гасло «конкретні гроші за конкретне лікування конкретного пацієнта» з абсолютною відсутністю конкретики. Відсутність конкретики та відсутність визначеності не є чимось новим для нашої країни. Така позиція є звичною для політичної влади в усіх сферах і цьому є пояснення – інфантилізм, брехливість, аморальність. Але у медичній сфері чомусь відсутність визначеності постійно поєднується з брутальною демонстративною дурнотою, чого в інших сферах ми не спостерігаємо.
Одне питання просто брехати і в черговий раз переконувати, що держава витрачає на медицину дуже великі кошти. Одне питання просто маніпулювати і замість того, аби 77 млрд розділити на 42 млн населення і показати 1 830 грн (67 доларів) на одного громадянина нам під ніс підсовують розрахунок на одну родину. Це все зрозуміти можна, оскільки 4 580 грн для звичайного обивателя більше ніж 1830 грн. Але як в одному абзаці можна написати «навіть сьогодні ми витрачаємо на охорону здоров’я дуже великі кошти. У цьому році бюджет складає понад 77 мільярдів гривень. Це – 4.580 гривень “страхового внеску” на рік на кожне домогосподарство. І за найприблизнішими розрахунками, цього вистачить на страхове покриття у розмірі близько 100.000 гривень на родину», – не зрозуміло.
У нас що, страхові внески роблять домогосподарства, а страхові випадки розраховуються одразу на родини? Причому одразу на всіх членів родини. У нас що, апендицит трапляється одразу в усіх членів родини? У нас що, середня вартість страхового випадку оплачується сумою у 100 тис грн., (майже 4 тис тис доларів)? Ми чули, що на одні фізіологічні пологи держава виділяє з бюджету 4 тис грн., Такі самі валові витрати мають холецистит та грижопластика. Добре, у зв’язку із збільшенням бюджету сума збільшиться з 4 тис до 6 тис. грн.. Але звідки 100 тис грн.?
Квіташвілі нам розказував про 7,6% від ВВП, які держава покриває через бюджет. Супрун тепер нам розповідає про трансформацію страхового внеску з 1 800 грн у 4 580 грн, які перетворюються у оплату страхового випадку у 100 тис грн.. Просто феєрично. Але ще раз – до Супрун питань немає. З нею все ясно. Питання до доктора Комаровського. Як під цим всім лайном можна було підписатися. Те що пан Комаровський пише не налазить на нормальну голову. Виявляється Супрун немає ніякого відношення до законопроектів, які у нас кілька років розроблялись міжнародними експертами, юристами, економістами. У нас клепались законопроекти, але ми просто про це не знали. Це з’ясувалося тільки зараз, коли треба негайно їх проголосувати.
Залишається тільки не зрозумілим чому людині котра не користується повагою серед народу і знаходиться у статусі «в.о.» влада доручає озвучувати такі потрібні та важливі законопроекти. Чому Уляні Надії? Якщо це так потрібно для країни, то нехай для цієї справи Порошенко та Гройсман призначить людину якій довіряють. Євген Олегович, а вам не здається, що справа не в Супрун, а в самих законопроектах? І під них влада підшукала відповідну кандидатуру. Кандидатуру такої самої якості як і самі законопроекти.
Те, що доктор Комаровський «впрягся» за дану реформу – не є випадковістю. Це абсолютно очікуваний крок людини, котра звання народного доктора отримала за допомогою каналу «Інтер». В цій ситуації залишається віддати належне ФСБ Росії, каналу «Інтер» та товаришу Януковичу, які нам підготували доктора Комаровського, а також подякувати технічній місії МВФ, товаришам Гройсману та Порошенку, які знайшли питому українську дурепу, яка готова кістьми лягти за законопроекти, котрі написані невідомо ким, суть яких вона абсолютно не розуміє. Щоправда не потрібно все списувати на некомпетентність і дурість. Бреше пані Супрун дуже вправно і впевнено.
Таким чином, в нашій країні в медицині залишився один моральний авторитет – Семен Глузман. Ми не раз критикували Семена Фішельовича. Ця критика стосувалася політичної нерозбірливості у стосунках з політиками, що є наслідками політологічної неграмотності. Але у статті «Команда парамедиків» на ресурсі «ЛБ» від 20 березня, пан Глузман продемонстрував, що моральні якості у складних ситуаціях здатні компенсувати будь-які недоліки, які, до речі, є у кожної людини.

Анатолій Якименко

One Comment

  1. На скільки мені відомо “Інтер” з піною в роті критикує реформу від Уляни Супун і її команди. Щось не зрозуміла логіка статті. Комаровський ще до Супрун висловлювався по принципах реформи, яка нині впроваджується там вказані всі ризики, які зараз реалізуються. Один з них – боротьба ретроградів з цивілізованою медициною.
    Може Анатолію необхідно перейти на інші рейки і підтримати те, що не підтримують корупціонери від медицини?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.