0

Що доктор Комаровський радитиме президенту Зеленському

Представлення на «плюсах» за кілька днів до другого туру команди, тоді ще кандидата у президенти, Володимира Зеленського носило більше технологічний характер і мало на меті додати голосів виборців. Після виборів могли  відбутися дуже серйозні зміни як курсу, так і облич, тому політологи абсолютно правильно радили не сильно звертати увагу на штабних персон. Це по-перше. По-друге, дуже багато облич, якщо і потрапляють на якісь посади від президента, то здебільшого на віртуальні. Щось на зразок радників чи представників президента у якихось структурах. По-третє, вплив радника на політику посадової особи в Україні може бути дуже різним. Частіше він ніякий. Діяльність значної частини радників взагалі зводиться зовсім не для того, аби щось радити та псувати собі нерви і стосунки з начальником. Більшість радників у нашій країні існують для того, аби обґрунтовувати політику свого патрона.

Наприклад, Олександр Пасхавер. Цей чоловік є вічним радником з економічних питань усіх українських президентів. Його головною задачею завжди було обґрунтовувати правильність усіх стратегічних курсів та пояснювати яловість еволюційністю.

Можна сказати, що Євген Комаровський, який був представленим головним медиком в новій команді це такий самий Олександр Пасхавер тільки з питань охорони здоров’я. Доктор Комаровський, звичайно, до цього не був радником президентів з медичних питань, але він завжди допомагав владі проводити реформи нібито критикуючи її. Спочатку він допомагав Ірині Акімовій та Віктору Януковичу, а потім Квіташвілі та Супрун. Тому не складно спрогнозувати, що отримавши офіційний статус радника він буде переконувати громадян у правильності стратегічного курсу в охороні здоров’я президента. Якщо Комаровський і буде радити щось – так це нам – подивитись на ініціативи Зеленського під іншим ракурсом, щоб побачити там добре і турботливе. Все це буде називатися комунікацією. Фахівці з комунікацій є при кожному великому чиновнику.

Безперечно, пан Комаровський буде радити, щось і самому Зеленському перекладаючи складні медичні речі простою мовою. Він завжди пропонував такі послуги політикам. Але треба розуміти, що ніяких простих чи складних речей у пана Комаровського в голові ніколи не було, а всі його поради виходитимуть з його великого життєвого конформістського досвіду ніколи не сваритися з сильним і все валити або на слабкого, або на якусь аморфність, тобто не таке, що не може тобі відповісти та зашкодити. Зручним і безпечним об’єктом для критики Євгена Комаровського завжди був український парламент, а точніше деякі його представники, котрі заважали сильним і «конкретним» з виконавчої влади. Так буде й цього разу – дурними будуть народні депутати. Це важливо розуміти, оскільки медична політика в Україні формувалася далеко не партійцями чи мажоритарщиками, які зайшли під «купол», а представниками виконавчої влади, передусім Мінфіном.

Дуже важливим для розуміння цінності “совітів” від медичного радника буде усвідомлення того факту, що Євген Комаровський педіатр. Наприклад, я ніколи не зустрічав жодного акушера-гінеколога, який би агітував за сімейну медицину і переконував у непотрібності акушерства та гінекології на первинному рівні. А серед педіатрів мені відомі дві такі людини: Євген Комаровський та Олександр Ябчанка.

Можна зрозуміти позицію вузьких спеціалістів терапевтичного профілю, які виходячи чи то з корпоративної солідарності, чи то керуючись корпоративним егоїзмом  намагалися покращити матеріальне благополуччя дільничних терапевтів за рахунок «чужих», а не за рахунок «своїх»: кардіологів, гастроентерологів, ендокринологів тощо. Але дуже складно зрозуміти позицію педіатрів, які працювали і проти власного цеху, і проти суспільного блага. Тому лікарям так само мало би бути важко зрозуміти як може бути радником президента Зеленського з медичних питань педіатр Комаровський, як і головному редактору «ДТ» Юлії Мостовій зрозуміти, як може бути президентом країни людина хвора на цукровий діабет, котра виготовляє не інсулін, а цукерки й усілякі солодощі в промислових масштабах.

Одразу після повідомлення результатів екзит-полів 22 квітня в інформаційному полі з’явився фейсбучний пост радника переможця президентських перегонів Зеленскього доктора Комаровського, який передруковувало «Новоє время». Може для когось це виявиться дивним, з огляду на постійну беззастережну підтримку цим виданням реформ команди Супрун, але передрук пропозиції працювати над помилками редакцією «НВ» є абсолютно не випадковим.

Євген Комаровський у цьому тексті публічно схвалив стретгію реформ:

«Стратегія реформ – визнання, що немає ніякої особливої національної медицини, що є медицина наукова, доказова, є протоколи лікування, є сучасна система постійного підвищення кваліфікації, є ліки з доведеною ефективністю, є електронний паспорт пацієнта, є врешті-решт вакцинація як найефективніший спосіб профілактики інфекційних хвороб – це те, про що я мріяв все своє життя.

Я не просто підтримую – я прихильник реалізованого сьогодні стратегічного курсу на реформу охорони здоров’я.

Ще раз: стратегічному курсу на реформу охорони здоров’я немає альтернативи».

Як на мене, то це феєрично. Виявляється пластунка, націоналістка, бандерівка Уляна Надія будує в Україні не національну систему охорону здоров’я, а доказову медицину, клінічні протоколи та систему підвищення кваліфікації. І це насправді так. І доктор Комаровський це не засуджує, а підтримує. А ми дивуємося, що Мін’юст реєструє неіснуючі в природі європейські протоколи для лікування українців.

Але якщо навіть й так, то заявлена стратегія від Комаровського є дуже неповною, такий підхід взагалі можна назвати редукціоністським. Як мінімум до стратегії треба включити завдання завести на первинний рівень 80% усіх звернень за медичною допомогою (зараз20%) під визначений функціонал: «вимірювання окружності талії та зважування». Метафорично звичайно, але якщо це стратегічне завдання буде виконано, то 90% з цих 80% з первинного рівня вивезуть уперед ногами. Доктор Комаровський так далеко зайшов у своїй нелюбові до прикметника «національний», що не помітив як опинився у таборі «80% на первинний рівень».

Окремим пунктом у підтримці стратегії реформ знаходиться статус, у якому перебуває Уляна Супрун. Радника президента Зеленського ніяк не насторожує той факт, що пластунка знаходиться більше 2,5 років з приставкою «в.о.», що напряму свідчить про «правильність» обраної стратегії реформ. Новій президентський команді дуже важко зрозуміти, що небажання затверджувати Супрун парламентом походить з намагання уникнути публічної  підтримки політики реформ і відповідальністі. Доктор Комаровський бачить реальні ризики цього курсу і це фактично головне, що змусило «позитивно відреагувати на прохання Володимира Зеленського стати його радником». Ось воно у чому справа. Дядя Женя турбується про обраний курс реформ, які нафіг не потрібні народу і президенту Зеленському, про що він сам заявив на стадіонних дебатах.

Думаю, на нас чекає дуже веселе півріччя, а апофігеєм цього маразму стане продовження співпраці з Уляною Супрун до осінніх парламентських виборів, якщо парламент не розпустять. Хоча президент Зеленський як гарант Конституції першим ділом має звільнити з посади в.о. міністра Супрун та всю її команду та притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто допустив таке порушення Основного Закону. Але як воно буде – побачимо.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.