0

Скільки українському суспільству коштує нинішня система охорони здоров’я та які перспективи медичної реформи

Автор: Володимир Павлюк

 Чим країна більш розвинута, тим менший у цій країні розрив у реальних заробітках між представниками тої самої професії. Наприклад, у США початкуючий лікар заробляє не менше 150-170 тисяч доларів на рік, тоді як досвідчений професіонал найвищого рівня, як правило, 400-500 тисяч доларів на рік. Отже, співвідношення становить максимум 3,5. Звичайно, є лікарі в США, які вмудряються заробляти навіть 1 млн доларів на рік, але це рідкість. В європейських країнах, навіть у країнах східної Європи, початкуючий лікар, як правило, отримує на руки не менше 1 тисячі євро на місяць. А професіонал найвищого рівня, як правило, має на місяць 7-10 тисяч євро. Мало кому вдається заробляти у практичній медицині більше. Отже, співвідношення не більше 10.

Ситуація в Україні. Початкуючий лікар може реально отримувати на руки лише мінімальну зарплату – 3-4 тисячі гривень (і то, нерідко навіть цю зарплату затримують), до «лівих» доходів треба ще дорости. Тоді як досвідчений і розкручений кардіохірург, лапароскопічний хірург, популярний акушер-гінеколог може без проблем заробляти в день 1000 доларів або більше ніж 20 тисяч доларів на місяць (звичайно, що це сірі неоподатковані доходи). Співвідношення – 160! Чисто африканська дикість.

Оскільки прошарок українських лікарів надзвичайно різношерстий, дуже складно вирахувати, скільки ж на рік заробляє на руки загалом вся лікарська спільнота. Я все ж таки спробую це зробити, опираючись на власний досвід роботи в медицині, контакти з різними лікарями та інсайдерську інформацію. Для цього я суб’єктивно розділив усю лікарську спільноту на прошарки (у % від усієї групи лікарів) і для кожного прошарку також суб’єктивно встановив середній реальний дохід на місяць і на рік. У масштабах України десь відсотків 50% лікарів – це реальна біднота, яка ледь виживає. У них офіційна зарплата плюс усі «ліві» доходи – в середньому 10 000 гривень на місяць. Наступний прошарок – 20%. Тут лікарі заробляють у середньому 25 тисяч гривень на місяць. Наступний прошарок – 15%. Тут лікарі у середньому заробляють 50 тисяч гривень на місяць. І останній прошарок найбагатших лікарів, які можуть заробляти від 75 тисяч і до безмежності – у середньому нехай 120 тисяч гривень на місяць. Думаю, що ці суб’єктивні припущення не далекі від реальності. Якщо я і помиляюся, до скоріше у бік заниження доходів лікарів.

Тепер ситуація з медсестрами. Переважна більшість медсестер крім зарплати мають і «ліві» доплати від пацієнтів або лікарів, хоча й невеликі. Тому припустимо, що в середньому медсестри заробляють на руки загалом 8 000 гривень на місяць.

Інші працівники, які трудяться у сфері охорони здоров’я: санітарки, технічний персонал, адміністрація, бухгалтери тощо. Складно вирахувати, але припустимо, що в середньому вони мають на руки з лівими доходами 8 000 гривень. Усі ці дані підсумовані в таблиці.

За даними Держстату України у 2018 році у сфері охорони здоров’я було зайнято 995 000 осіб. За даними МОЗу у 2017 році в Україні у всіх закладах (державних і приватних) трудилося 186 000 лікарів і 400 000 медсестер.

 

Лікарі (загалом 186 000)

50% (93 000)

10 000 грн на місяць, 120 000 грн на рік

Разом – 11 160 000 000 грн

20% (37 200)

25 000 грн на місяць, 300 000 грн на рік

Разом – 11 160 000 000 грн

15% (27 900)

50 000 грн на місяць, 600 000 грн на рік

Разом – 16 740 000 000 грн

15% (27 900)

120 000 грн на місяць, 1 440 000 грн на рік

Разом – 40 176 000 000 грн.

За рік усі лікарі в Україні отримують готівкою 79 млрд грн.

Медсестри (загалом 400 000)

400 000 медсестер

8 000 грн на місяць, 96 000 грн на рік

Разом – 38 400 000 000 грн

Інші працівники сфери охорони здоров’я (загалом 409 000)

409 000 працівників

8 000 грн на місяць, 96 000 грн на рік

Разом – 39 264 000 000 грн

Усі працівники сфери охорони здоров’я за рік отримують готівкою 156 млрд грн

         

 

Знову наголошу, що якщо я і помиляюся у своїх суб’єктивних розрахунках, то скоріше у бік заниження доходів працівників системи охорони здоров’я.

Український уряд на 2020 рік виділив на всю сферу охорони здоров’я менше, ніж за рік працівники цієї сфери отримують нині готівкою. Якщо би перевести ці доходи працівників у формальні стосунки з державою, то готівка повинна бути оподаткованою. Щоб виплатити офіційно такі кошти, треба мати десь 280 млрд гривень (280 млрд – 45% = 154 млрд). Але ми тут говоримо лише про реальний фонд оплати праці зайнятих у сфері охорони здоров’я. Все решта (утримання приміщень, ремонти, капітальне будівництво, великогабаритна апаратура типу КТ, МРТ, ангіокомплексів, рентгенапаратів, обладнання для операційних, реанімаційних відділень, вертикаль управління вище від рівня лікарень, медикаменти, розхідні матеріали і т.д. і т.п.) не враховано, а це додатково також дуже суттєва сума.

Яким чином реформатори планують змінити систему охорони здоров’я, маючи на руках із держбюджету трохи більше 100 млрд грн на рік?

По-перше, я переконаний, що основна мета реформи – це забрати «ліву» готівку в лікарів. По-друге, думаю, що це буде робитися виключно шляхом насильницької «колективізації». Тобто, усіх медиків будуть заганяти у «медичні колгоспи» і примушувати працювати фактично за трудодні або за копійки.

Але ідейні реформатори не читають історію, не проводять аналогії, ніколи не чули про існування калькулятора і, взагалі, далі свого носа не бачать. Щоб загнати людей у колгоспи, треба забрати у них засоби виробництва, наприклад, землю, плуги, коней тощо. А щоб зламати волю людей, села треба оточити НКВД-никами, забрати всю їжу і заморити їх голодом.   

Але лікарі – це не селяни, вони не прив’язані до своєї хатини, землі і коня. Основні знаряддя праці лікаря – це його мозок, руки, а також ті прилади, які він сам собі купив і може забрати з собою будь-куди (лапароскопічна стійка, ендоскопічна стійка, ультразвуковий апарат, оптика та інструменти хірурга тощо). Крім того, світ нині відкритий. Будь-який лікар може вільно виїхати за кордон або перейти з державної установи в приватну клініку. І за роботу лікарям пацієнти платять не зерном, а грошима, які в лікаря забрати не так то просто. Крім того, якщо лікар інвестував у свій розвиток багато років свого життя, суттєві матеріальні та інтелектуальні ресурси, і після цього почав реально заробляти, то чи погодиться він віддати свої зароблені гроші реформаторам. Навряд чи.

Отже, що нас чекає в найближчому майбутньому? З «медичними колгоспами», без сумніву, буде повне фіаско. Якщо туди і вдасться загнати когось, то лише частину найбідніших та найбільш обездолених лікарів первинної ланки. Установи вторинної та третинної ланка, скоріш за все, залишаться без «медичних колгоспників». Приміщення лікарень, можливо, формально і будуть існувати, однак там буде гуляти вітер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.