0

Все що було в охороні здоров’я до 2021 – дурня! “Дайош” нову стратегію!

Тридцять років імітаційної діяльності створили в Україні ринок стратегічних послуг. Центральною фігурою імітаційної діяльності є стратегічний консультант – розробник стратегій. Указ Президента №369 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою», який ввів у дію рішення РНБО має на меті забезпечити до 1 грудня 2021 року розроблення та затвердження Стратегічного плану розвитку системи охорони здоров’я населення на період до 2030 року. А все що було до цього херня. Давай по новій.

Поки стратеги пишуть нову стратегію після реформ виконаних за їх попередніми стратегіям варто навести кілька прикладів з реального життя реформованої медицини.

Запровадження інституту директорів лікувальних закладів замість головних лікарів та трансформація лікарень у комунальні некомерційні підприємства суттєво позначилася на роботі лікарень. Так в одну з опорних лікарень обласного центру директор КНП запросив на консультацію професора. Завідувача кафедрою. Професор приїхав у від реформовану КНП послизнувся на ганку на ожеледі і зламав ногу. З ганку професора доставили в операційну, у якій відреформовані українські травматологи складали ногу так, що професор був змушений через 8 місяців звернутися у закордонну клініку, бо ніяк не може попрощатися з інвалідним візком. Закордоні травматологи сказали, щоб професор приїжджав до них і вони все виправлять, бо так як склали ногу він ще довго користуватиметься візком.

НСЗУ підтримав ініціативу з запровадженням у нашу реальність екстреної медичної допомоги замість ургенції. Ургенції тепер нема, тому зібрати операційну бригаду у вихідні чи святкові дні неможливо – за це ніхто не заплатить. В суботу потрібно було провести повторне термінове втручання, але ніхто не вийшов, бо НСЗУ по суботах не замовляє послуг, тим більше в реформованому світі нема ургенції, є екстрена допомога, яка возить пацієнтів, є відділення екстреної допомоги де діагностують, а стаціонарів де оперують просто не існує. Добре, що в обласній лікарні було два інтерни, яким дали ключі від операційної. Інтерни взяли скальпель і щось сообразілі на двох. Голокотримачів не знайшли, тому користувалися затискачами Кохера.

Як ви думаєте хто в лікарнях визначає кому вакцинуватися, а кому ні? Хто кошмарить лікарів? Ніколи не вгадаєте. Це роблять старша та головна медичні сестри. Вони шугають молодих лікарів та інтернів і виконують план вакцинації. Молоду заміжню лікарку, яка пережила коронавірусну хворобу в епіцентрі і виявилася нечутливою до зарази примушує вакцинуватися старша медсестра, незважаючи, що лікарці не треба, вона не хоче, у неї аутоімунне хронічне захворювання та вона заміжня і має репродуктивні плани. Арбітром у ситуації виступила реформована первинна ланка. Сімейний лікар розказала лікарям спеціалістам, що будь-які хронічні захворювання не є протипоказом до вакцинації і вколи тра робити всім.

Ось на цьому фоні РНБО приймає рішення про написання Стратегічного плану розвитку системи охорони здоров’я населення на період до 2030 року.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.