0

Як держава оснащувала одні лікарні за рахунок інших, щоб потім оснащені віддати у концесію приватним інвесторам

Опорні лікарні оснащували кілька років за бюджетні гроші для того, щоб передати їх приватним інвесторам у концесію… для оснащення. Це називається державно-приватне партнерство.

У наші дні все важче і важче стає передбачати дії влади. Ну хто, скажімо, міг передбачити, що міністр фінансів може запросити на день народження міністра економіки, щоб з’ясувати з ним стосунки, тим більше у вуличний спосіб.

Візит на засідання президії Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України (виявляється у нас є і таке) 29 липня 2021 р міністра охорони здоров’я Ляшка та голови профільного комітету Михайла Радуцького також був сповнений несподіванок. У минулий четвер ми нарешті дізналися для чого влада витрачала бюджетні кошти на оснащення лікарень інтенсивного лікування, які також мають назву «опорні», а також для чого через НСЗУ уряд нагинав місцеву владу примушуючи шукати кошти для виконання табелю оснащення. Це робилося для того, щоб зробити лікарні зручними об’єктами для передачі в концесію інвесторам. Пояснення просте: погане оснащення.

Ще раз і на прикладі! З 27 районних лікарень Вінницької області виокремили 6 і почали їх оснащувати бюджетними коштами та вимагати шукати спонсорів для закупівлі обладнання голів ОТГ. Це тривало кілька останніх років. Після цього створили орган «Президія конгресу місцевих та регіональних влад» і на ньому оголосили: «Пріоритетними закладами для концесії повинні бути багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування, які фактично виступають опорними закладами та надають широкий спектр медичної допомоги». Це пряма цитата.

Отже, тепер селянам не просто треба буде добиратися до стаціонару 100 км. Здолавши сотню кілометрів на пацієнтів в опорних лікарнях чекатимуть інвестори-концесіонери, які «будуть зберігати належний обсяг медичної допомоги в розрізі всіх передбачених пакетів та забезпечуватимуть розвиток закладу і його відповідність вимогам для багатопрофільних лікарень», – кінець цитати. І ніяких докорів сумління щодо запровадження інноваційних принципів фінансування та перехід на оплату за надану послугу. Радуцький та Ляшко навіть не бачать протиріч. Ось так буває: і тарифи адекватні, і принцип правильний, і НСЗУ нагнуло голів ОТГ на додаткове фінансування, і з бюджету гроші витратили, а лікарні все одно не оснащенні і їх треба передати в концесію. Ну щоб інвесторам-концесіонерам не треба було уже нічого закуповувати, а приступити одразу до виконання інвестиційних зобов’язань перед державою, тобто забезпечити собі прибуток на державних лікарнях і на пацієнтах.

Це у Данилюка з Міоловановим вийшло під око, а у Радуцького з Ляшком точно в око. У наше око.

 

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.