0

Як «козаки» подання до Конституційного Суду робили

Козацькі прізвища формувалися від роду діяльності або походили з прізвиськ, які були наслідком доброї чи поганої вдачі. З тих славних часів до наших днів дійшли такі фамільні шедеври як «Вирвизуб», «Варикаша», «Перебийніс», «Коливушко» і навіть «Нетудихата». Ігор Шурма та Василь Німченко, організатори конституційного подання, мають всі підстави стати сучасними козаками змінивши прізвище на «Нетудиподання», «Робивигляд», «Закрутислово», «Напуституману» чи щось у цьому роді.

Як відомо 23 липня Конституційний Суд України (КСУ) розпочав розгляд подання групи нардепів, з числа переважно регіоналів, про неконституційність закону «Про державні фінансові гарантії», який призводить до погіршення доступу до медичної допомоги, скорочення персоналу та банкрутства лікарень. Опонували, тобто доводили конституційність цього закону, представник президента у КСУ Федір Веніславський та представниця Верховної Ради у КСУ Ольга Совгиря. Двоє останніх невимушено показали, що у законі «Про державні фінансові гарантії»  нема нічого неконституційного, і, загалом з ними можна погодитися.

Важко сказати хто надоумив Шурму, Бахтєєву, Німченка та компанію зробити подання саме на цей закон, але загалом ситуація виглядає більш, ніж абсурдна про що власне прямим текстом говорили Веніславський та Совгиря. Складається враження, що до цього закону громадяни України мали вільний доступ до системи охорони здоров’я за державні кошти, а з його прийняттям почали втрачати. І як тільки закон «про держфінгарантії» скасуть, то ми знову заживемо.

Законі «Про державні фінансові гарантії» є наслідком складного компромісу і містить одну важливу статтю, яка суттєво могла б змінити ситуацію в охороні здоров’я, якби ця стаття виконувалася. Мова, звичайно, іде про фінансування системи на рівні 5% ВВП бюджетними коштами. І якщо уявити собі, що КСУ задовольнить подання і визнає Закон неконституційним, то у такому разі навіть не буде правових підстав апелювати до парламенту та уряду під час чергового бюджетного процесу у вересні. І замість того, аби розібратися куди треба звертатися, щоб виконувалася норма Закону, «козаки» подалися до КСУ козирнути знаннями теорії та філософії права, намагаючись апелювати до гуманності юридичним крючкотворстом та пустопорожніми штампами. Зі сторони все виглядало жалюгідно і непереконливо.

Чому так сталося і чому так відбувається. По-перше, в нашій країні ніхто не оскаржує ніяких рішень, наказів, постанов уряду і так далі в рутинному режимі (по ходу п’єси) і ніхто не карається за такі правопорушення чи просто злочини. Це все юрисдикція прокуратури, поліції та правоохоронних органів, а також внутрішніх інститутів контролю як то регламентний комітет і так далі. Якщо згадати як приймався закон України про держфінгарантії і скільки там було порушень, то прокуратура, НАБУ і всілякі антикорупційні органи мали б бути забезпечені роботою на рік, і половина парламенту щонайменше мала б позбутися мандатів, а декого треба було просто садити до в’язниці. Але в нашій країні не прийнято робити прості речі, а прийнято накопичувати каскад проблем і коли все доходить до національної катастрофи бігти в КСУ і демонструвати свій інтелект, сподіваючись, що це оцінять на наступних виборах. Німченко та Шурма чомусь думали, що КСУ це прокуратура та поліція.

По-друге, ніяких антиконституційних законів у нашій країні взагалі не треба приймати, і це давно зрозуміли. В нашій країні робиться ставка на довільне трактування законів і правову невизначеність чи навіть не обов’язковість з розрахунку на продажність і безвідповідальність чиновників, органів місцевої влади, рядових посадовців. Закон про «держфінгарантії» саме на це і розрахований: на безхребетність та продажність медичної еліти, а також на тупість і продажність місцевих депутатів. Всі ці люди порушують Конституцію без прямих норм антиконституційих законів, їх головне спровокувати щось робити і вони нароблять.

По-третє, якщо уже і подавати подання на предмет відповідності Основному Закону, то не на закон «Про державні фінансові гарантії», а на закон «Про автономізацію». Саме там перспективи були найбільші в КСУ. Сам на цій справі можна було «блеснути» інтелектом і показати його антигуманність та продемонструвати, що українці не здатні формувати етичних норм, а також дотримуватись чужих етичних норм. Саме цей закон закладає банкрутство лікарень, обмеження доступу до ургентної допомоги, співоплату при нагальній ургенції і ще багато чого. Але «козаки» не могли цього зробити, оскільки більше десяти років активно просували ідеї некомерційних комунальних підприємств.

Отже, з цього подання не буде ніхєра. З одного боку це добре, оскільки збережуться фінансову бюджетні зобов’язання щодо 5% ВВП для охорони здоров’я. З іншого боку – відхилення подання легітимізує антигуманну реформу та команду Гройсмана разом з Супрун.

Анатолій Якименко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.