1

Звідки береться економіка, або Чи може з’явитися страхова медицина у країні, економікою якої є «виробництво» і продаж державного боргу

Покоління людей, яке намагалося отримати посвідчення для доступу до спецпайків та безкоштовного проїзду на залізничному транспорті очікувано народило покоління людей, які мріють отримати закордонні паспорти та безвізовий режим з Євросоюзом. Всі вони разом, старі і молоді, тепер намагаються дочекатися медичного страхового полісу.

Для старшого покоління омріяна страховка – це як безкоштовна поїздка в санаторій. А для молодого покоління страховий поліс – це веселий корпоратив за кошти успішної компанії яка, звичайно, стрімко розвивається бо залучила іноземні інвестиції.

Знаючи ці очікування партія «Слуга народу» записала собі у програму курс на страхову медицину. Вся проблема полягає лише у тому, що для Дмитра Разумкова та Руслана Стефанчука всі особи працездатного віку спочатку мають заплатити податки, які підуть для забезпечення медичної допомогою малих і старих, а потім мають застрахуватися на вимогу держави за гроші, які у них залишились після виконання «громадянського обов’язку».

Ну, а для Михайла Радуцького, страхова медицина це взагалі модель Бісмарка, тобто герцога Лауенбурзького Отто Едуарда Лепольда фон Бісмарк Шенгаузена.

Серед усієї цієї популяції екзальтованих потенційних пацієнтів потрібно виокремити лікарів – категорію «бенефіціарів», які від страхової медицини не просто марно очікують безкоштовне лікування у випадку настання страхового випадку, але і чомусь сподіваються на підвищення заробітної плати. Всі ці ілюзії вимагають провести роз’яснювальну роботу про природу страхування та його різновиди, податки, фіскальну політику, але перед тим як почати про них говорити необхідно кілька слів сказати про економіку.

Тобто перед тим як роз’яснювати звідки береться страхова медицина, треба прояснити звідки береться економіка. Це насправді дуже важливо, адже після очікуваного провалу афери зі страхуванням нам одразу цей провал пояснять неготовністю економіки. Ну й взагалі, як тільки ми вимагаємо збільшення фінансування системи бюджетними грошима, то нам закривають рота сильним аргументом про слабку економіку, у кволості якої, звичайно ж, винні ми з вами. Взагалі цікава логіка – якщо економіка слабка, то розпорядники бюджетних коштів пропонують нам звертатися за грошима до людей і ось цими вилученими з кишені громадян грошима їх і страхувати. Цікаво, а що нам скажуть якщо економіка стане сильною, куди нас тоді відправлять? Невже дадуть більше грошей з бюджету?

Відповідь на це питання уже є, і вона періодично озвучується: «3% від 100 мрд доларів ВВП – це 3 млрд. А ось 3% від 1 трлн доларів – це уже 30 млрд доларів». Тобто збільшувати відсоток витрат при зростанні економіки ніхто не збирається, нам пропонується збільшення фінансування виключно в абсолютних цифрах при сталих відносних показниках.

Наскільки 1 трлн доларів є реальною цифрою для України? Насправді ВВП у 1 трлн для України не є таким уже захмарним. Франція має трошки більше 3 трлн. Для України ВВП 1 трлн доларів дорівнює 26 тис доларів на особу. Для прикладу Норвегія має ВВП майже 400 млрд доларів, що складає 70 тис доларів на душу.

Отже, питання лише у тому чи можемо ми створити економіку, адже страхування починається з податків, податки з прибутків, а прибутки починаються з економіки. Відповісти на це питання можна лише тоді, коли осягнемо звідки береться економіка.

Для зручності візьмемо США. Економіку цієї країни створили інноватори. Такі як  Нікола Тесла. Ви скажете, що у нас таких інноваторів греблю гати. Скільки лише переможців олімпіад з України поширюються «Фейсбуком». Просто вони від нас виїжджають. Так, правильно, але вони тому і виїждають, що вони не інноватори. Максимум – винахідники.

Американський історик науки, філософ, дослідник історії радянської науки та науки пострадянських країн професор Массачусетського технологічного інституту Лорен Грехем, характеризуючи здатність пострадянських країн впроваджувати новітні розробки в економіці, перебуваючи на якомусь збіговиську у Москві зовсім недавно задав нериторичне запитання: чому СРСР не отримала користі від геніальних розробок своїх вчених?, – чому  з такою кількістю науковців пострадянські країни не мають економічної вигоди сьогодні? «До певної міри парадоксальним є здатність винаходити та не запроваджувати. Винахідники можуть мати міжнародне визнання та навіть бути лауреатами Нобелівської премії, але це все одно не допомагає».

На думку американського вченого відповісти на ці питання можна після осягнення різниці між винахідником та інноватором. Інноватор, як вважає Лорен Грехем, це значно більше, ніж винахідник. Інноватор робить винахід корисним та комерційно успішним для всього суспільства. Тому причина не у відсутності талантів чи хисту, причина у відсутності соціальних інститутів, які б забезпечували появу наукових винаходів та сприяли б їх подальшому запровадженню.

Донині в пострадянських країнах вважається, що вирішення проблеми конкурентоздатності та модернізації є сама технологія. Але насправді ключовими є не запозичення технологій, а елементи культури, та досягнути комерційного успіху. Йдеться про захист інтелектуальної власності, мінімізацію корупції, чесність, правову систему, свободу слова та зібрань, ринок, повагу до праці та ризику тощо.

А тепер хочете знати як формуються елементи культури, які дозволяють винаходу трансформуватися в інновацію, як на практиці захищаються права на інтелектуальну власність, як треба боротися за чесність і як чим треба жертвувати? Тоді повернемося до Тесли.

Нікола Тесла у липні 1884 року прибув до Нью-Йорка та влаштувався на роботу в компанію іншого інноватора Томаса Едісона (Edison Machine Works) інженером з ремонту електродвигунів і генераторів постійного струму.

Навесні 1885 року Едісон пообіцяв Теслі 50 тисяч доларів (еквівалентно 1 млн сучасних доларів), за конструктивне поліпшення електричних машини постійного струму, придумані Едісоном. Нікола представив 24 різновиди машини і отримав схвалення своєї роботи від замовника. Однак у відповідь на питання про винагороду Едісон сказав, що емігрант поки погано розуміє американський гумор. Ображений Тесла негайно звільнився.

Дізнавшись про його звільнення, група електротехніків запропонувала Ніколі організувати свою компанію, пов’язану з питаннями електричного освітлення. Через рік проект був готовий. Але знову замість грошей, підприємці запропонували винахіднику частину акцій компанії, створеної для експлуатації нової лампи. Такий варіант не влаштував винахідника і Тесла покинув і цю команду. У відповідь колишні партнери намагалися обмовити і зганьбити інженера-емігранта.

З осені 1886 до весни наступного року молодий винахідник змушений був перебиватися на підсобних роботах. Він займався риттям канав, «спав, де доведеться, і їв, що знайде». Саме в цей період він подружився з перебуваючим у подібному ж становищі інженером Брауном, який зміг умовити кількох своїх знайомих надати невелику фінансову підтримку Теслі, що дало йому можливість створити у квітні 1887 «Тесла арк лайт компані». Уже у липні 1888 року відомий американський промисловець Джордж Вестінгауз викупив у Тесли понад 40 патентів, заплативши в середньому по 25 тисяч доларів за кожен. Так Тесла отримав гроші на подальшу реалізацію наступних бізнес-ідей. Незважаючи на велику кількість патентів вчений та підприємець пішов з життя маючи борги.

Розуміємо, так? Все відбувається не в Трускавці у готелі «Риксос» протягом семи днів. А у траншеях з лопатою в руках та відпрацьованими ідеями у голові. Я уже не веду мову про буржуазну революцію. Знаєте що таке буржуазна революція? Буржуазна революція – це коли ви витратили півжиття для того, аби з постійного струму перейти на змінний струм, а потім пішли під кулі і вбили того, хто у вас стріляв не даючи вам збудувати завод. Не пішли під кулі, оскільки відчували несправедливість і загинули на Інститутській в руках з дерев’яним щитом і образою в душі, а винайшли змінний струм, перемогли у бою, збудували завод і дали роботу тисячам людей. Зрозуміло, так? Ось це революція Гідності. А те що у нас було називається революція Розпачу.

Ви скажете, що це приклади економік локальної Західної цивілізації. Але ж є «Азийські тигри», Японія та Малайзія, які просто взяли західні технології. Не просто взяли. Важливо розуміти, хто їх взяв. У Південній Кореї за кожним відомим брендом стоїть представник військової еліти – офіцер. Створити свою справу, забезпечити людей роботою та вийти на зовнішні ринки є справою честі корейського полковника чи генерала. Так з’явилися Samsung, Hyundai, Daewoo і LG. Давайте задамо собі питання, хто у нас представляє український бізнес і якими є їх цінності. Саме тому нашим Hyundai є ліс кругляк і лисі Карпати, нашим Daewoo є бурштин і перерите полісся, а нашим LG є облігації внутрішньої державної позики. Але це ще не все, нашим Samsung є торгівля зовнішнім боргом. Земля, «труба», охорона здоров’я – стануть останніми активами, якими «Слуга народу» та «Голос» будуть розраховуватися за наші борги, накопичені «Європейською солідарністю» та «Регіонами».

Отже, в Україні немає жодних економічних перспектив й, відповідно, немає перспектив для охорони здоров’я. Про пустопорожність розмов про страхування в контексті податків та фіскальної політики ми, звичайно, поговоримо, але це все другорядне. Головне – відсутність економіки. Для того, аби її створити потрібні інтелектуали, які готові жертвувати. А їх нема.

Детальніше на цю тему у відео:

TRIGGER відеоблоги Анатолія Якименка – головного редактора сайту TRIGGER. Перспективи економіки в контексті страхової медицини

 

 

Анатолій Якименко

One Comment

  1. А це щось нове ?
    Михайло Радуцький: Наша мета – страхова медицина вже за 2 роки
    (https://www.vz.kiev.ua/myhajlo-radutskyj-nasha-meta-strahova-medytsyna-vzhe-za-2-roky/).
    Тобто, поки одні опираються одному ставленику гамерики – інші офіційно пропонують продовжувати її справу ??
    В Радуцького таке ж завдання ??
    Тотальна комерціоналізація медицини ?
    З тим, що на ній завтра вже хоче п’явками всістися педальована з гамерики юридично-страхова мафія.
    З наступним кількаразовим подорожчанням елементарної медичної допомоги.
    З наступним обмеженням доступу до медицини 70% вже зубожілого населення ??
    І всі ми, і медики і пацієнти станемо заручниками гамериканського монстра – юридично-страхової мафії.
    Цим псевдоправовим спрутом, який буде смоктати гроші і з медиків, і з пацієнтів…
    То за що стоїмо ???

Залишити коментар до Руслан Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.