Автор: Kostyantin Naduty
Зараз часто можна почути, що якщо лікарям дати ліцензію на професійну діяльність, то це зробить їх свобідними й суб’єктами ринку медичних послуг.
Таке стверджують навіть фахівці, що формально повинні були б у цьому добре знатися й говорити фахово, а не рефлексувати на модну тему відсебеньками.
Отже до правової суті понять.
Спершу треба згадати й спробувати прийняти як даність, що Україна це країна зі своє правовою системою і правовим глосарієм, а не мавпочка, яка завзято імітує “вираз обличчя відвідувачів зоопарку”. На це щоправда зараз в істеблішменті модно не зважати, але все ж…
Те, що в деяких країнах називається “Ліцензією на професійну діяльність” ПОВНІСТЮ відповідає українському поняттю “Сертифікат спеціаліста”. І те і інше дає право займатися професійною діяльністю (практикою).
Відмінність тільки в одному – хто його видає. У нас – держава, у них – професійне самоврядування. Господарська ж діяльність у нас і за кордоном регулюється по різному, тому у ДЕЯКИХ країнах така ліцензія дає одночасно і право на господарську діяльність в певних межах, а у нас ні, але знову таки в Україні це регулюється спеціальним законодавством і ні до самого сертифікату, ні до того хто його видає, не стосується.
Отже, як казав Вольтер, перш ніж спорити варто домовитись про терміни. Інакше, коли деякі наші говорять про регулювання професійної діяльності в медицині, не зрозуміло вони про Україну чи про щось абстрактне чи навіть чуже.
Чим вдаватися до прикладу мавпочок щоб бавити відвідувачів, достойніше облаштовувати Україну для себе.
Если сертификат и лицензия – одно и то же, то зачем сертифицированному врачу лицензия для открытия фоп?
Либо для этого должно быть достаточно сертификата либо сертификат и лицензия не одно и то же