1

Медичні «колгоспи» як найвища організаційна форма в системі охорони здоров’я в Україні

Автор: Volodymyr Pavliuk

У радянських колгоспах одиницею вимірювання праці колгоспників був трудодень. Якщо працівник тяжко відгарував на полі цілий день, йому бригадир ставив у зошиті одну паличку (один трудодень). Якщо трохи лінувався, то записували півтрудодня, а могли й взагалі нічого не зарахувати. У кінці літа після завершення збору урожаю його більшу частину примусово забирала держава. А жалюгідні залишки розділяли між колгоспниками відповідно до загальної кількості трудоднів і, таким чином, визначали, скільки хто заробив зерна, цукру, тощо. У більшості випадків цього ледь вистачало, щоб не вмерти з голоду, і то не завжди. Ієрархія в колгоспі виглядала таким чином – на найнижчому щаблі колгоспник, фактично безправний раб. Трохи вище наглядач за рабами – бригадир. І найвище – голова колгоспу і парторг, небожителі, від яких реально залежала доля кожного колгоспника.

Відповідно до реформи системи охорони здоров’я робота лікарень буде організована аналогічно. Лікарі і медсестри стають «колгоспниками» у білих халатах. Вони виконують свої обов’язки і їх праця оцінюється трудоднями. Після того, як НСЗУ перерахує лікарні якісь кошти за надані послуги, директор медичної установи і начмед (лікарняні небожителі, аналогічно до голови колгоспу і парторга) сідають і вирішують, скільки з отриманих коштів вони потратять на ремонт, комуналку тощо, а те, що залишається, на свій розсуд розділять між лікарями і медсестрами відповідно до кількості відпрацьованих трудоднів і своїх уподобань.

Однак реформаторам залишається усунути одну проблему – зробити так, що пацієнт не мав змоги давати лікарю готівку за лікування.

Адже людина, яка має змогу отримувати готівку з іншого джерела (крім офіційної зарплати), вже не є рабом, тобто повноцінним колгоспником. Радянська влада вирішила це питання, прийнявши закон про «три колоски». Упевнений, що нинішня українська влада без жодних проблем прийме закон «про 100 гривень». За три колоски колгоспника розстрілювали або садили на 10 років. За 100 гривень лікаря будуть садити на 5 років. Ось тоді реформа буде завершеною.

Києво-могилянські грантоїди дуже добре зрозуміли основні ідею та мету колективізації – закріпачити великий прошарок населення, який займається певним видом діяльності, і спонукати цих людей працювати за копійки. Але в Могилянці, мабуть, погано викладають історію. Загальновідомо, чим закінчилась колективізація для десятків мільйонів українських селян. І не складно спрогнозувати, чим закінчиться колективізація для системи охорони здоров’я в Україні.

Першоджерело https://www.facebook.com

One Comment

  1. Вони вже цю систему, в ще складніших умовах “відкатали” на первинці.
    Де отримувачем коштів є директор ЦПМСД, який і “ділить” за своїми уподобаннями “закривши” “свої” потреби, отримавши “свої” відкати…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.