0

Порівняльний аналіз законопроектів МОЗ та альтернативних Олега МУСІЯ

Автор: О. Мусій

ЗАКОНОПРОЕКТ УРЯДУ (№6327, 6328, 6329, 6347):

Антиконституційний, містить значні корупційні ризики та ризик різкого зменшення доступності медичного обслуговування для громадян України. Абсолютно суперечить ідеології децентралізації влади. Ігнорує доказові дані й кращу практику. Мехінізми державно-приватного партнерства викривлені й непрозорі. Є чіткі ознаки просування інтересів транснаціональних медичних і фармацевтичних бізнесів з перетворенням СОЗ України й державного бюджту у їх донора. Соціально-політичні ризики, пов’язані з імплементацією запропонованої Урядом системи, важко переоцінити, вони дуже значні.

Жодної відповідальності за результат реформи не можна встановити оскільки про цілі й принципи у законопроектах немає жодної згадки, перехідні положення не містять конретних завдань.

Пацієнти у цій системі ніхто, вони не є ані суб’єктами, ані об’єктами нової системи. Вони лише засіб доставки грошей у заклади. Це система для системи.

Корупційна схема на понад 100 мільярдів гривень.

 

ЗАКОНОПРОЕКТИ КОМІТЕТУ (№4456) + О. МУСІЯ (№6327-1, 6328-1, 6329-1, 6347-1)

Відповідає букві Конституції. Дозволяє з мінімальними ризиками впровадити в Україні сучасну контрактну (квазі-ринкову) модель медичного обслуговування. Враховує специфіку децентралізації і деконцентрації владних повноважень у сфері охорони здоров’я. Базується на доказових даних і кращій практиці. Створює умови для прозорого державно-приватного партнерства, а відтак динамічної модернізації системи ОЗ України.

Суб’єктом гарантій є національна система ОЗ (медичного і фармацевтичного обслуговування), а об’єктом – громадянин/пацієнт, права якого захищені але водночас на нього покладена певна відповідальність.

 

 

Комітет №4456,

Олег Мусій 6327-1, 6328-1, 6329-1, 6347-1

МОЗ/Кабмін №6327, 6328, 6329, 6347

Чи дотримується Конституція?

Дотримання букви Конституції:

Медична допомога надається безоплатно відповідно до Програми (соціально-економічної) державних гарантій у сфері ОЗ (49 стаття).

Видатки (соціальні) за Програмою забезпечуються державним бюджетом, який має бути збалансованим (95 стаття).

Конституційний суд ніколи не розглядав ці 2 статті разом.

Неконституційний підхід.

У Конституції немає жодних згадок про «гарантований пакет медичних послуг».

Хто визначає обсяг гарантій у сфері ОЗ?

Верховна Рада затверджує гарантії разом з бюджетом на відповідний рік.

Якщо обсяг гарантій буде незадовільним та не забезпечить доступу громадян до необхідної медичної допомоги Проект Держбюджету буде повернутий на доопрацювання й Уряд змушений буде вносити відповідні зміни.

ВРУ затверджує Державний бюджет з загальними цифрами фінансування ОЗ.

Уряд затверджує «пакет гарантованих послуг» на власний розсуд виходячи з рамки бюджету.

Тобто обсяги гарантій будуть базуватися не на приматі забезпечення потреб населення в медичному обслуговуванні, а на простій арифметичній відповідності обсягам фінансування, які Уряд передбачив на це у проекті бюджету.

Політичний рівень влади буде практично усунутий від впливу на найгострішу соціально-політичну проблему.

Конституційні гарантії будуть поставлені у повну залежність від бажання чи небажання голови Уряду й МОЗ забезпечувати ОЗ бюджетними ресурсами. Останні роки яскраво свідчать про відсутність такого бажання й упослідженість фінансування ОЗ.

Як окреслені цілі і принципи медичного обслуговування?

Деталізовані. Зокрема передбачаютьуніверсальне охоплення громадян необхідною медичною допомогою доступність і безперервність медичного обслуговування тощо. Це дає чіткі орієнтири для побудови нової національної системи та можливість встановитивідповідальність за результати реформи.

Не вказані. Орієнтири для розбудови системи відсутні. Відповідальність за результати реформи нівельована.

Хто є суб’єктом гарантій, хто об’єктом? Яке місце пацієнта?

№6327-1 (від Мусія) Суб’єктом є національна система медичного обслуговування яка включає: державу та її органи, органи місцевого самоврядування і заклади ОЗ усіх форм власності.

Об’єктом є громадянин (пацієнт).

Т.ч. усі складові системи кожна у межах повноважень забезпечують дотримання державних гарантій у сфері охорони здоров’я.

Суб’єктом гарантій є Нацагенція здоров’я.

Об’єктом гарантій є заклади ОЗ (?!).

Громадянин/пацієнт у цій системі невідомо що – лише засіб для закладу отримати свої гроші.      

Хто закуповує послуги у закладів охорони здоров’я?

Спеціалізований ЦОВВ, який створюється Урядом (закупівельна агенція)

«Національна агенція здоров’я».

Як формується мережа закладів?  

(№4456) Передбачається планомірна реструктуризація й оптимізація мережі на основі впровадження новітнього класифікатора закладів. Цей процес – відповідальність місцевих органів влади, громад. Держава встановлює лише критерії відбору закладів для їх наступної реорганізації у нові (на сьогодні відсутні) інфраструктурні елементи. Інвестиційна складова бюджету ОЗ для розвитку мережі передбачена у місцевих бюджетах (див. пояснювальну записку). Вона має бути збільшена випереджально й бути стабільною, що створює сприятливі умови для державно-приватного партнерства.    

Мережа має сформуватися спонтанно за рахунок ринковихфакторів. Класифікація закладів відсутня.    

Як створюються і припиняються заклади?

(№4456) За рішенням власника на підставі аналізу потреби населенняу медичному обслуговуванні, з дотриманням доступності, безперервності і безпеки медичного обслуговування. Для визначення майбутнього формату(типу) закладузастосовуються об’єктивні критерії, які затверджує МОЗ.

Це не прописано. У презентаціях МОЗ усі надії покладаються на ринкові механізми, що суперечить доказовим даним і не враховує вхідну ситуацію. Це створює ризики втрати критичних інфраструктурних елементів мережі ЗОЗ.  

Хто визначає постачальників послуг? За що він/вони відповідає/ють?

Постачальників послуг визначають місцеві органи державної влади (ОДА) разом з органами місцевого самоврядування. Це правопоєднується з відповідальністю за забезпечення доступності і безперервності медичного обслуговування.  

Національна агенція здоров’явизначає постачальників самочинно. Жодної відповідальності за доступність і безперервністьмедичного обслуговування не несе. Лише за розміщення замовлення в межах «гарантованого пакету послуг».  

Чи може закупівельник не оплатити надані послуги?

Ні, не може. Заклад не може бути залишений без фінансування, безперервність і доступ до допомоги не порушаться.

Може припинити чи зменшити фінансування на підставі власних претензій до якості наданих послуг.

Як здійснюється фінансування?

Випереджально. На перехідному етапі відповідно до доказових даних і кращої практики буде застосовуватись емпіричний глобальний бюджет з поступовим (по мірі розробки) впровадженням планування обсягів фінансування на підставі DRG/ДСГ.  

З законопроекту це не зрозуміло. В презентаціях часто вказується, що оплата здійснюватиметься «по факту надання». Такий метод – цеперекладання усіх ризиків на заклади. Рівень госпіталізації і споживання консультативних послуг, наприклад, суттєво коливається впродовж року.        

Як здійснюється фінансування первинної медичної допомоги?

За подушним нормативом з урахуванням ризикових коефіцієнтів у т.ч. щодо об’єктивних відмінностей вартості послуг у сільській місцевості і містах.

Перехід до централізованого фінансування первинної допомоги закупівельною агенцією передбачено здійснити через певний період часу,по мірі готовності закупівельної агенції, закладів, громад і інформаційних систем.

За подушним нормативом з урахуванням ризикових коефіцієнтів але без врахування відмінностей між містом і селом.

Перехід до централізованого фінансування ПМД передбачається здійснити негайно з ігноруванням необхідних передумов («десь вийде, десь – ні»).  

З яких джерел фінансуються заклади ОЗ?

З держбюджету – у обсягах необхідних для повного покриття видатків на забезпечення державних гарантій.

З місцевих бюджетів на:

а) розвиток закладів, реструктуризацію і оптимізацію мережі (0,7% від ВВП впродовж періоду до 2022 року)

б) реалізацію місцевих програм у сфері ОЗ (розширення держгарантій, зменшення розмірів співоплати, місцеві стимули для поліпшення кадрового потенціалу ЗОЗ, впровадження власних програм реімбурсації тощо).

З держбюджету – операційні видатки закладів щодо надання послуг з «гарантованого пакету» за виключенням комунальних видатків.

З місцевого бюджету на:

а) комунальні видатки і оплата енергоносіїв;

б) розвиток закладів тощо.

Таке розведення по різним джерелам компонентів вартості послугунеможливлює формування й застосування чесних тарифів на послуги, що вказує на суперечливість і хибність системи фінансування медичного обслуговування. Це ставить під питання прозорість і прогнозованість державно-приватного партнерства. Крім того такий підхід ставить комунальні і приватні заклади у завідомо нерівні умови.

Також це створює штучні фінансові бар’єри щодо доступу громадян до послуг кращої якості, оскільки заклади ОЗ будуть не зацікавлені обслуговувати «не своїх» пацієнтів.

Це цілком антиринковий підхід.

Як формуватимуться тарифи на медичні послуги?

На підставі DRG/ДСГ (укладено угоду щодо адаптації австралійської система як найдосконалішої)

На підставі «деталізованого опису послуги». Що це таке невідомо, наука і практика щодо цього відсутні. «За методикою, затвердженою МОЗ» – тобто по суті замовником. Це цілковитий волюнтаризм. В умовах дозволеності «міжнародних стандартів» це шлях до знищення комунального сектору ОЗ через право замовника встановити завідомо нездійсненні у комунальному секторі вимоги та спрямувати бюджетні кошти на оплату послуг, ціни на які також будуть «міжнародними», а отже обсяги гарантій для громадян будуть різко звужені. Це відверте прокладання шляху для транснаціонального медичного й фармацевтичного бізнесу єдиною метою якого є прибуток. На доступності відповідних послуг для українців це позначиться виключно негативно. Різко негативно. (Грузинський варіант)  

Чи захищені ризики постачальників полуг?

Так, передбачені норми, що враховують компенсацію непередбачених видатків у разі збільшення собівартості послуг з незалежних від постачальникапричин (підвищення комунальних тарифів, курсу валют, стихійного лиха і т.п.)  

Такий захист відсутній.

Чи захищені права медичних працівників?

Так. Зокрема передбачено, що мають бути затверджені нормативи навантаження на медичних працівників, що нівелює ризик над експлуатації, а відтак ризики для пацієнтів щодо якості послуг.  

Ні, таких норм не передбачено.

Як забезпечується якість послуг?

Шляхом формуваннядецентралізованої і деконцентрованої системи управління якістю (відповідно до сучасних підходів до управління якістю) у т.ч. з залученням професійного самоврядування медичних працівників. Вводяться такі інструменти, як незалежний аудит, оцінка медичних технологій, сертифікація систем управління якістю.

Якість наданих послуг контролюється(застарілий підхід, «совок») Нацагенцією не зрозуміло на підставі яких саме стандартів бо дозволені для застосування будь які іноземні стандарти всупереч консенсусу міністрів ОЗ країн ЄС. Такий підхід у поєднанні з правом Нацагенції не платити за послуги, які нею ж самою визнані неякісними, створює колосальні корупційні ризики.

Як відбувається стандартизація медичних послуг?

Відповідно до консенсусу міністрів охорони здоров’я країн ЄС, імплементованого в Україні з 2008 року.

Всупереч світовій і європейські практиці та з ігноруванням домовленостей Євросоюзу щодостандартизації. З порушенням прав людини/пацієнта.

Як розмежовуються послуги на безоплатні і платні?

Послуги не поділяються на платні і безоплатні за номенклатурою. Усі пацієнти, які цього потребують, підлягають госпіталізації без будь-яких передумов.

Послуги розмежовуються на платні і безоплатні за номенклатурою за ознакою «необхідності» чи «обґрунтованості потреби» у послузі. Такий підхід є доведено контрпродуктивним. У одного й того самого захворювання можуть бути різні прогнози, що дуже складно врахувати й одразу оцінити. Люди будуть терпіти й уникати госпіталізації аж поки не стануть «безоплатними» за важкістю перебігу. Є великий ризик збільшення потреби у стац. лікуванні й смертності.

Чи прописані права і відповідальність закладів?

(№6327-1 від Мусія) Деталізовані.

Не прописані.

Чи прописані права і відповідальність пацієнтів?

(№6327-1 від Мусія) Деталізовані. Зокрема, передбачається, що пацієнт зобов’язаний проходити профогляди за індивідуальним графіком, встановленим закладом. У разі відмови від профогляду або його не проходження з неповажних причин розмір співоплати може бути збільшений у разі потреби у відповідному лікуванні.      

Не прописані. Пацієнт відсутній у системі правовідносин, запропонованих законопроектом, і ні за що не відповідає.

Яке місце у фінансуванні гарантій соціального / обов’язкового медичного страхування?

(№6327-1 від Мусія) Розглядається як спосіб розширення державних гарантій у сфері ОЗ (це його правдиве місце). Може бути введене спеціальним законом.

Механізм фінансування безпідставно називається страховим, яким насправді не є, що обмежує можливості введення СОМС коли для цього складуться умови.

Як врегульовані питання управлінської і медичної інформації, інформатизації?

 

Деталізовано розписані регуляціїщодо інформаційного забезпечення галузі та інформатизації.

Це відсутнє.

Як прописаний перехідний період?

Деталізовано. Прописано найважливіші запобіжники основних ризиків, пов’язаних з запровадженням нової системи.Дані чіткі й конкретні завданняУряду щодо нормативного й організаційного забезпечення реформи.

Опис мінімізовано, доручення Уряду дані в дуже загальному вигляді. Без врахування і нівелювання будь яких ризиків.

Крім цього в №4456 передбачене таке: унормування стоматологічної допомоги, як окремого виду медичної допомоги, дерегуляція підприємницької діяльності медсестер тощо.

Alter Ego

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.