ЗАКОНОПРОЕКТ УРЯДУ (№6327, 6328, 6329, 6347):
Антиконституційний, містить значні корупційні ризики та ризик різкого зменшення доступності медичного обслуговування для громадян України. Абсолютно суперечить ідеології децентралізації влади. Ігнорує доказові дані й кращу практику. Мехінізми державно-приватного партнерства викривлені й непрозорі. Є чіткі ознаки просування інтересів транснаціональних медичних і фармацевтичних бізнесів з перетворенням СОЗ України й державного бюджту у їх донора. Соціально-політичні ризики, пов’язані з імплементацією запропонованої Урядом системи, важко переоцінити, вони дуже значні.
Жодної відповідальності за результат реформи не можна встановити оскільки про цілі й принципи у законопроектах немає жодної згадки, перехідні положення не містять конретних завдань.
Пацієнти у цій системі ніхто, вони не є ані суб’єктами, ані об’єктами нової системи. Вони лише засіб доставки грошей у заклади. Це система для системи.
Корупційна схема на понад 100 мільярдів гривень.
ЗАКОНОПРОЕКТИ КОМІТЕТУ (№4456) + О. МУСІЯ (№6327-1, 6328-1, 6329-1, 6347-1)
Відповідає букві Конституції. Дозволяє з мінімальними ризиками впровадити в Україні сучасну контрактну (квазі-ринкову) модель медичного обслуговування. Враховує специфіку децентралізації і деконцентрації владних повноважень у сфері охорони здоров’я. Базується на доказових даних і кращій практиці. Створює умови для прозорого державно-приватного партнерства, а відтак динамічної модернізації системи ОЗ України.
Суб’єктом гарантій є національна система ОЗ (медичного і фармацевтичного обслуговування), а об’єктом – громадянин/пацієнт, права якого захищені але водночас на нього покладена певна відповідальність.
Комітет №4456, Олег Мусій 6327-1, 6328-1, 6329-1, 6347-1 |
МОЗ/Кабмін №6327, 6328, 6329, 6347 |
|
Чи дотримується Конституція? |
Дотримання букви Конституції: Медична допомога надається безоплатно відповідно до Програми (соціально-економічної) державних гарантій у сфері ОЗ (49 стаття). Видатки (соціальні) за Програмою забезпечуються державним бюджетом, який має бути збалансованим (95 стаття). Конституційний суд ніколи не розглядав ці 2 статті разом. |
Неконституційний підхід. У Конституції немає жодних згадок про «гарантований пакет медичних послуг». |
Хто визначає обсяг гарантій у сфері ОЗ? |
Верховна Рада затверджує гарантії разом з бюджетом на відповідний рік. Якщо обсяг гарантій буде незадовільним та не забезпечить доступу громадян до необхідної медичної допомоги Проект Держбюджету буде повернутий на доопрацювання й Уряд змушений буде вносити відповідні зміни. |
ВРУ затверджує Державний бюджет з загальними цифрами фінансування ОЗ. Уряд затверджує «пакет гарантованих послуг» на власний розсуд виходячи з рамки бюджету. Тобто обсяги гарантій будуть базуватися не на приматі забезпечення потреб населення в медичному обслуговуванні, а на простій арифметичній відповідності обсягам фінансування, які Уряд передбачив на це у проекті бюджету. Політичний рівень влади буде практично усунутий від впливу на найгострішу соціально-політичну проблему. Конституційні гарантії будуть поставлені у повну залежність від бажання чи небажання голови Уряду й МОЗ забезпечувати ОЗ бюджетними ресурсами. Останні роки яскраво свідчать про відсутність такого бажання й упослідженість фінансування ОЗ. |
Як окреслені цілі і принципи медичного обслуговування? |
Деталізовані. Зокрема передбачаютьуніверсальне охоплення громадян необхідною медичною допомогою доступність і безперервність медичного обслуговування тощо. Це дає чіткі орієнтири для побудови нової національної системи та можливість встановитивідповідальність за результати реформи. |
Не вказані. Орієнтири для розбудови системи відсутні. Відповідальність за результати реформи нівельована. |
Хто є суб’єктом гарантій, хто об’єктом? Яке місце пацієнта? |
№6327-1 (від Мусія) Суб’єктом є національна система медичного обслуговування яка включає: державу та її органи, органи місцевого самоврядування і заклади ОЗ усіх форм власності. Об’єктом є громадянин (пацієнт). Т.ч. усі складові системи кожна у межах повноважень забезпечують дотримання державних гарантій у сфері охорони здоров’я. |
Суб’єктом гарантій є Нацагенція здоров’я. Об’єктом гарантій є заклади ОЗ (?!). Громадянин/пацієнт у цій системі невідомо що – лише засіб для закладу отримати свої гроші. |
Хто закуповує послуги у закладів охорони здоров’я? |
Спеціалізований ЦОВВ, який створюється Урядом (закупівельна агенція) |
«Національна агенція здоров’я». |
Як формується мережа закладів? |
(№4456) Передбачається планомірна реструктуризація й оптимізація мережі на основі впровадження новітнього класифікатора закладів. Цей процес – відповідальність місцевих органів влади, громад. Держава встановлює лише критерії відбору закладів для їх наступної реорганізації у нові (на сьогодні відсутні) інфраструктурні елементи. Інвестиційна складова бюджету ОЗ для розвитку мережі передбачена у місцевих бюджетах (див. пояснювальну записку). Вона має бути збільшена випереджально й бути стабільною, що створює сприятливі умови для державно-приватного партнерства. |
Мережа має сформуватися спонтанно за рахунок ринковихфакторів. Класифікація закладів відсутня. |
Як створюються і припиняються заклади? |
(№4456) За рішенням власника на підставі аналізу потреби населенняу медичному обслуговуванні, з дотриманням доступності, безперервності і безпеки медичного обслуговування. Для визначення майбутнього формату(типу) закладузастосовуються об’єктивні критерії, які затверджує МОЗ. |
Це не прописано. У презентаціях МОЗ усі надії покладаються на ринкові механізми, що суперечить доказовим даним і не враховує вхідну ситуацію. Це створює ризики втрати критичних інфраструктурних елементів мережі ЗОЗ. |
Хто визначає постачальників послуг? За що він/вони відповідає/ють? |
Постачальників послуг визначають місцеві органи державної влади (ОДА) разом з органами місцевого самоврядування. Це правопоєднується з відповідальністю за забезпечення доступності і безперервності медичного обслуговування. |
Національна агенція здоров’явизначає постачальників самочинно. Жодної відповідальності за доступність і безперервністьмедичного обслуговування не несе. Лише за розміщення замовлення в межах «гарантованого пакету послуг». |
Чи може закупівельник не оплатити надані послуги? |
Ні, не може. Заклад не може бути залишений без фінансування, безперервність і доступ до допомоги не порушаться. |
Може припинити чи зменшити фінансування на підставі власних претензій до якості наданих послуг. |
Як здійснюється фінансування? |
Випереджально. На перехідному етапі відповідно до доказових даних і кращої практики буде застосовуватись емпіричний глобальний бюджет з поступовим (по мірі розробки) впровадженням планування обсягів фінансування на підставі DRG/ДСГ. |
З законопроекту це не зрозуміло. В презентаціях часто вказується, що оплата здійснюватиметься «по факту надання». Такий метод – цеперекладання усіх ризиків на заклади. Рівень госпіталізації і споживання консультативних послуг, наприклад, суттєво коливається впродовж року. |
Як здійснюється фінансування первинної медичної допомоги? |
За подушним нормативом з урахуванням ризикових коефіцієнтів у т.ч. щодо об’єктивних відмінностей вартості послуг у сільській місцевості і містах. Перехід до централізованого фінансування первинної допомоги закупівельною агенцією передбачено здійснити через певний період часу,по мірі готовності закупівельної агенції, закладів, громад і інформаційних систем. |
За подушним нормативом з урахуванням ризикових коефіцієнтів але без врахування відмінностей між містом і селом. Перехід до централізованого фінансування ПМД передбачається здійснити негайно з ігноруванням необхідних передумов («десь вийде, десь – ні»). |
З яких джерел фінансуються заклади ОЗ? |
З держбюджету – у обсягах необхідних для повного покриття видатків на забезпечення державних гарантій. З місцевих бюджетів на: а) розвиток закладів, реструктуризацію і оптимізацію мережі (0,7% від ВВП впродовж періоду до 2022 року) б) реалізацію місцевих програм у сфері ОЗ (розширення держгарантій, зменшення розмірів співоплати, місцеві стимули для поліпшення кадрового потенціалу ЗОЗ, впровадження власних програм реімбурсації тощо). |
З держбюджету – операційні видатки закладів щодо надання послуг з «гарантованого пакету» за виключенням комунальних видатків. З місцевого бюджету на: а) комунальні видатки і оплата енергоносіїв; б) розвиток закладів тощо. Таке розведення по різним джерелам компонентів вартості послугунеможливлює формування й застосування чесних тарифів на послуги, що вказує на суперечливість і хибність системи фінансування медичного обслуговування. Це ставить під питання прозорість і прогнозованість державно-приватного партнерства. Крім того такий підхід ставить комунальні і приватні заклади у завідомо нерівні умови. Також це створює штучні фінансові бар’єри щодо доступу громадян до послуг кращої якості, оскільки заклади ОЗ будуть не зацікавлені обслуговувати «не своїх» пацієнтів. Це цілком антиринковий підхід. |
Як формуватимуться тарифи на медичні послуги? |
На підставі DRG/ДСГ (укладено угоду щодо адаптації австралійської система як найдосконалішої) |
На підставі «деталізованого опису послуги». Що це таке невідомо, наука і практика щодо цього відсутні. «За методикою, затвердженою МОЗ» – тобто по суті замовником. Це цілковитий волюнтаризм. В умовах дозволеності «міжнародних стандартів» це шлях до знищення комунального сектору ОЗ через право замовника встановити завідомо нездійсненні у комунальному секторі вимоги та спрямувати бюджетні кошти на оплату послуг, ціни на які також будуть «міжнародними», а отже обсяги гарантій для громадян будуть різко звужені. Це відверте прокладання шляху для транснаціонального медичного й фармацевтичного бізнесу єдиною метою якого є прибуток. На доступності відповідних послуг для українців це позначиться виключно негативно. Різко негативно. (Грузинський варіант) |
Чи захищені ризики постачальників полуг? |
Так, передбачені норми, що враховують компенсацію непередбачених видатків у разі збільшення собівартості послуг з незалежних від постачальникапричин (підвищення комунальних тарифів, курсу валют, стихійного лиха і т.п.) |
Такий захист відсутній. |
Чи захищені права медичних працівників? |
Так. Зокрема передбачено, що мають бути затверджені нормативи навантаження на медичних працівників, що нівелює ризик над експлуатації, а відтак ризики для пацієнтів щодо якості послуг. |
Ні, таких норм не передбачено. |
Як забезпечується якість послуг? |
Шляхом формуваннядецентралізованої і деконцентрованої системи управління якістю (відповідно до сучасних підходів до управління якістю) у т.ч. з залученням професійного самоврядування медичних працівників. Вводяться такі інструменти, як незалежний аудит, оцінка медичних технологій, сертифікація систем управління якістю. |
Якість наданих послуг контролюється(застарілий підхід, «совок») Нацагенцією не зрозуміло на підставі яких саме стандартів бо дозволені для застосування будь які іноземні стандарти всупереч консенсусу міністрів ОЗ країн ЄС. Такий підхід у поєднанні з правом Нацагенції не платити за послуги, які нею ж самою визнані неякісними, створює колосальні корупційні ризики. |
Як відбувається стандартизація медичних послуг? |
Відповідно до консенсусу міністрів охорони здоров’я країн ЄС, імплементованого в Україні з 2008 року. |
Всупереч світовій і європейські практиці та з ігноруванням домовленостей Євросоюзу щодостандартизації. З порушенням прав людини/пацієнта. |
Як розмежовуються послуги на безоплатні і платні? |
Послуги не поділяються на платні і безоплатні за номенклатурою. Усі пацієнти, які цього потребують, підлягають госпіталізації без будь-яких передумов. |
Послуги розмежовуються на платні і безоплатні за номенклатурою за ознакою «необхідності» чи «обґрунтованості потреби» у послузі. Такий підхід є доведено контрпродуктивним. У одного й того самого захворювання можуть бути різні прогнози, що дуже складно врахувати й одразу оцінити. Люди будуть терпіти й уникати госпіталізації аж поки не стануть «безоплатними» за важкістю перебігу. Є великий ризик збільшення потреби у стац. лікуванні й смертності. |
Чи прописані права і відповідальність закладів? |
(№6327-1 від Мусія) Деталізовані. |
Не прописані. |
Чи прописані права і відповідальність пацієнтів? |
(№6327-1 від Мусія) Деталізовані. Зокрема, передбачається, що пацієнт зобов’язаний проходити профогляди за індивідуальним графіком, встановленим закладом. У разі відмови від профогляду або його не проходження з неповажних причин розмір співоплати може бути збільшений у разі потреби у відповідному лікуванні. |
Не прописані. Пацієнт відсутній у системі правовідносин, запропонованих законопроектом, і ні за що не відповідає. |
Яке місце у фінансуванні гарантій соціального / обов’язкового медичного страхування? |
(№6327-1 від Мусія) Розглядається як спосіб розширення державних гарантій у сфері ОЗ (це його правдиве місце). Може бути введене спеціальним законом. |
Механізм фінансування безпідставно називається страховим, яким насправді не є, що обмежує можливості введення СОМС коли для цього складуться умови. |
Як врегульовані питання управлінської і медичної інформації, інформатизації?
|
Деталізовано розписані регуляціїщодо інформаційного забезпечення галузі та інформатизації. |
Це відсутнє. |
Як прописаний перехідний період? |
Деталізовано. Прописано найважливіші запобіжники основних ризиків, пов’язаних з запровадженням нової системи.Дані чіткі й конкретні завданняУряду щодо нормативного й організаційного забезпечення реформи. |
Опис мінімізовано, доручення Уряду дані в дуже загальному вигляді. Без врахування і нівелювання будь яких ризиків. |
Крім цього в №4456 передбачене таке: унормування стоматологічної допомоги, як окремого виду медичної допомоги, дерегуляція підприємницької діяльності медсестер тощо.