Часто здається, що посада президента — це про владу, вплив і гроші. Уявляється, що це кабінет у мармурі, картатий годинник, кортеж і обов’язково — зарплата з багатьма нулями. Але насправді зарплата президента України виявляється не такою гламурною, як очікує суспільство. І чим більше ми дізнаємося, тим цікавіше ставиться питання: а чи справді очільник держави отримує більше за айтішника?
Чому ми так любимо рахувати чужі гроші (особливо чиновників)
Є щось дуже по-людськи захопливе в ідеї «заглянути в кишеню» відомій людині. А коли це глава держави, якого ще й утримують із наших податків, інтерес стає майже національним спортом. Хочеться знати не лише те, яка зарплата у президента, а ще як вона змінювалась, на що витрачається, чи справді це «офіційно» і чи не ховається щось поза межами декларації. На фоні новин про премії в сотні тисяч гривень для деяких чиновників, скромна зарплата президента іноді викликає навіть здивування.
Яка зарплата в президента України: цифри та факти без прикрас
Отже, зарплата президента України — це не космос. На момент останніх відкритих даних вона складає трохи більше ніж 28 тисяч гривень на місяць. Так-так, це не мільйони. Це нижче за дохід середнього менеджера в київській ІТ-компанії.
Офіційна зарплата президента України не передбачає фантастичних премій. Мало того, після початку повномасштабної війни Зеленський добровільно відмовився від частини грошового забезпечення, залишивши лише базову ставку.
Тобто формально — приблизно 336 000 гривень на рік. І це за 24/7 роботи, де немає «відпустки» в класичному сенсі.
Зарплата Зеленського — чи змінилася вона з часів Порошенка?
За даними з відкритих джерел, зарплата Зеленського несуттєво відрізняється від тієї, яку отримував Петро Порошенко на посаді. Обоє демонстрували публічну «стриманість» у фінансах, мотивуючи це політичною етикою.
Але є нюанс: Зеленський, на відміну від свого попередника, не був доларовим мільйонером до президентства. І тому тема зарплати для нього — не просто цифра, а ще й репутаційне питання (скільки можна брати, щоб не викликати хвилю хейту?).
Порівнюємо: президент, міністр, суддя, військовий
Цікаво, що зарплата президента — далеко не найвища серед держслужбовців. Наприклад, середній дохід судді Верховного Суду — понад 100 000 гривень. Міністри також мають значно ширший «пакет»: доплати, надбавки, премії, «матеріальна допомога».
Тож виходить парадокс: глава держави за законом отримує менше, ніж керівник державного банку чи прокурор Офісу генпрокурора. І це викликає логічне питання: чи не час переосмислити систему? Ставлення до оплати праці в публічному секторі часто будується не на ефективності чи відповідальності, а на історичних шаблонах і політичній доцільності. З одного боку, низька офіційна зарплата може виглядати як символ скромності та служіння народу. З іншого — вона створює дисбаланс, який або компенсується тіньовими доходами, або знецінює саму посаду.
Переосмислення системи не означає автоматичне підвищення всім зарплати. Це про прозорість, відповідність і логіку. Посада з найвищим рівнем відповідальності має і винагороджуватись відповідно — не задля престижу, а задля того, щоб зменшити спокусу корупції й підкреслити вагу інституції.
На що вистачає зарплати президента України в реальному житті?
Звісно, президент не платить за охорону, житло, офіс, транспорт. Це все — коштом бюджету. Але в особистому житті у нього така ж гривня, як у кожного з нас. Отже, умовна зарплата президента України дозволить:
- орендувати двокімнатну квартиру в центрі Києва (але без пафосу);
- двічі на місяць повечеряти в ресторані з Michelin-гідом (і то без вина);
- придбати новий iPhone раз на рік (але доведеться почекати до осені);
- з’їздити у відпустку… якщо тільки не в Сен-Тропе.
Тобто у фінансовому плані нічого «монархічного» в цій посаді немає. Це створює цікавий дисонанс: формально — найвища посада в країні, фактично — без «золотого дощу». І тут важливо: чи не в тому причина постійного тиску на президента з боку олігархічних груп, спонсорів, зовнішніх інтересів? Коли система не гарантує лідеру фінансову незалежність, зростає ризик того, що її «забезпечать» інші.
Можливо, суспільству варто чесно відповісти на питання, чи хочемо ми, щоб перша особа держави була заручником «додаткових джерел», чи варто, щоб все ж мала гідний і прозорий дохід, який дозволяє залишатися незалежною у вирішенні найважливіших питань країни.
Чи варто це того?
Риторичне запитання. Президент — не просто посада. Це постійний стрес, критика, нескінченна відповідальність, і «свободи» у її класичному значенні тут обмаль. Натомість — зобов’язання перед 40 мільйонами людей.
То чи варта така робота 28 тисяч на місяць? Можливо, ні. Але в цій грі інша мотивація. Амбіція. Історія. Виклик. Бо зарплата президента — це лише один рядок у бюджеті. А от політична ціна цієї посади куди вища.
